Постанова № 39476876, 28.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

28 травня 2014 року Справа № 814/1242/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Нік-Нафта",

вул. Новозаводська, 34-В, м. Миколаїв, 54056

до

Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл.,

вул. Торгова, 63-а, м. Миколаїв, 54050

про

визнання протиправними дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання неправомірним та скасування наказу № 95 від 13.03.2014 року щодо призначення проведення перевірки ТОВ «Нік-Нафта», визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки, зобов’язання виключити з даних АІС «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на рівні ДПС України» та АІС «Податковий блок» інформацію щодо не підтвердження господарських операцій ТОВ «Нік-Нафта» за листопад-грудень 2013 року по взаємовідносинам з ПП «Сінк», ТОВ «Дім Статус» та ПП «Ай Бі Консалтинг».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме порушений порядок призначення та проведення документальної позапланової перевірки позивача. Крім того, в порушення Порядку № 765 від 05.12.2013, відповідачем було внесено до АІС “Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на рівні ДПС України” та АІС “Податковий Блок” відкореговані показники податкової звітності податкового кредиту та податкових зобов’язань ТОВ «Нік-Нафта» за листопад та грудень 2013 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив:

ДПІ на підставі наказу № 95 від 13.06.2014 року з 13.03.2014 по 17.03.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нік-Нафта» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Сінк» за листопад 2013 року та покупцями за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, та ТОВ «Дім «Статус» за період грудень 2013 року, про що було складно Акт від 31.03.2014 № 83/14-20-22-31. Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 643415,00 грн., завищення податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму 643415,00 грн. до таких висновків перевіряючі дійшли через неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача ТОВ «Сінк», ТОВ «Дім «Статус» та ПП «Ай Бі Консалтинг».

На підставі Акту перевірки, ДПІ було від кореговано суми податкового кредиту та податкових зобов’язань ТОВ «Нік-Нафта», задекларовані за жовтень та грудень 2013 року, та внесено відповідні зміни до АІС «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на рівні ДПС України» та АІС «Податковий блок».

Суд дійшов висновку, що позовні вимог належать задоволенню частково з оглядом на наступне:

Не належить задоволенню позовні вимоги про скасування наказу № 95 від 13.03.2014 року та визнання неправомірними дій ДПІ щодо проведення перевірки.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі № 21-25а10 платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Щодо коригування ДПІ даних АІС «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на рівні ДПС України» та АІС «Податковий блок» відомостей щодо сум податкового кредиту позивача, судом встановлено наступне:

Відповідно до п. 2,3 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачують під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 за № 765, в інтегрованій картці платника територіальним органом Міндоходів відображаються зобов’язання, штрафні санкції, пеня, за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності та зобов’язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.

Крім того, відповідно до пункту 1.7 розділу 1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням якого здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276 (надалі – Інструкція), облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів.

Документами, на підставі яких може бути здійснено коригування, згідно з розділом 4 Інструкції, є податкова звітність платника податку та податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи це, на підставі Акта перевірки у відповідача не було правових підстав для внесення будь яких змін до АІС “Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на рівні ДПС України та АІС “Податковий блок”, тому позов в частині зобов’язання ДПІ відновити податковий кредит та податкові зобов’язання за листопад та грудень 2013 року підлягають задоволенню.

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Нафта» - задовольнити частково.

Зобов’язати Жовтневу об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області виключити з даних АІС “Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на рівні ДПС України” та АІС “Податковий блок” внесену інформацію щодо податкових зобов’язань та податкового кредиту ТОВ «Нік-Нафта» за листопад – грудень 2013 року та відновити податковий кредит та податкові збовязання з ПДВ ТОВ «Нік-Нафта» за листопад – грудень 2013 року по взаємовідносинам з ПП «СІНК», ТОВ «ДІМ СТАТУС» та ПП «АЙ БІ КОНСАЛТИНГ», що були відкореговані на підставі акту від 21.03.2014 року № 83/14-20-22-31 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нік-Нафта» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Сінк» за листопад 2014 року та покупцями за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, та ТОВ «Дім Статус» за період грудень 2013 року».

В решті позовних вимог – відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Нафта» судовий збір у сумі 24,36 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська