ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 червня 2014 року 15:15 № 826/7355/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айцентр Україна»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айцентр Україна» (далі - позивач, ТОВ «Айцентр Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0002222206 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 480404 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 38890,50 грн. (форма Р).
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар у осіб, які не сплачувала податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства. Крім того, Відповідач зазначає, що під час перевірки та під час оскарження податкового повідомлення-рішення Позивач не надав в повному обсязі первинну документацію.
В судове засідання 12.06.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
Співробітниками Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Айцентр Україна» (код ЄДРПОУ 34956314) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013.
За результатами перевірки складено акт від 11.02.2014 №125/26-54-22-06-54/34956314 (далі - акт перевірки від 11.02.2014).
В акті перевірки від 11.02.2014 зазначено наступні порушення: п.198.3, п. 198.6 ст.198, пп. 200.1 та пп. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: в результаті завищення податкового кредиту встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплатив бюджет на загальну суму 573193 грн. та відповідно завищення від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 35927 грн.
Відповідач на підставі акту перевірки від 11.02.2014 прийняв податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0002222206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 519 294,50 грн. (за основним платежем 480 404 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 38 890,50 грн.).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Головного управління Міндоходів у місті Києві.
Головне управління Міндоходів у місті Києві на підставі пп. 78.1.5, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в рамках розгляду первинної скарги позивача, листом від 04.04.2014 року №3101/10/26-15-10-06-15 призначив ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві позапланову документальну перевірку ТОВ «Айцентр Україна» з питань, що стали предметом оскарження.
Співробітниками Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Айцентр Україна» щодо розгляду заперечення до акту документальної позапланової виїзної перевірки №125/26-54-22-06-54/34956314 від 11.02.2014 з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013.
За результатами перевірки складено акт від 24.04.2014 №424/26-54-22-06-54/34956314 (далі - акт перевірки від 24.04.2014).
В акті перевірки від 24.04.2014 зазначено наступні порушення: п.198.3, п. 198.6 ст.198, пп. 200.1 та пп. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: в результаті завищення податкового кредиту встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплатив бюджет на загальну суму 573193 грн. та відповідно завищення від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 35927 грн.
Рішенням ГУ Міндоходів у місті Києві від 28.04.2014 №3889/10/26-15-10-06-15 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0002222206, а скаргу позивача без задоволення. Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що в ході документальної позапланової перевірки (акт перевірки від 24.04.2014) встановлено, що ТОВ «Айцентр Україна» не надало документи, які б підтверджували отримання, транспортування, оприбуткування товарів від ТОВ «АРАГОН ЛТД» та ПП «АРИКОН». До скарги ТОВ «Айцентр Україна» не були надані договори, податкові накладні, виписки банку, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, тобто документи, які підтверджують право на віднесення до податкового кредиту.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0002222206 позивач оскаржив його до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що між ТОВ «Айцентр Україна» (Покупець), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арагон» (Постачальник), з іншого боку, було укладено Договір №1/14 від 05.01.2011 р. (далі - Договір №1/14).
В п. 1.1, п.1.2 Договору №1/14 передбачено наступне: «Поставщик обязуется поставить и передать в собственность Покупателю, а Покупатель обязуется принять и своевременно оплатить Товар на условиях, определенных настоящим Договором. Ассортимент, количество и цена Товара определяются Сторонами при формировании заказа на каждую партию Товара и указываются в товаросопроводительных документах (накладных), составляемых на основан заказов Покупателя.».
Пунктом 2.1 Договору №1/14 передбачено наступне: «Цена, ассортимент, комплектность и количество Товара, надлежащего к поставке, согласовываются Сторонами при формировании заказа на каждую партию Товара и отображаются в товаросопроводительных документах Поставщика».
В п.4.1, п. 4.2 Договору №1/14 передбачено наступне: «Базис поставки: г. Киев, склад Покупателя. Товар поставляется Поставщиком на основании заказов Покупателя, составленных в виде заявки на поставку Товара. Заявка Покупателя на поставку Товара должна содержать в себе наименование и артикул Товара, единицу измерения, количество Товара и должна быть согласована Сторонами. Заявка Покупателя передается Поставщиком в письменном виде, почтой, с помощью средств факсимильной или электронной связи (электронной почтой).
Позивач зазначив, що зобов'язання сторін були виконані належним чином та в повному обсязі, на підтвердження чого надав суду копії наступних документів: податкової накладної від 01.03.2011 №30.122, накладної №30122 від 01.03.2011.
Водночас, позивач не надав довіреності на отримання товару, заявки на замовлення товару, які повинні містити назву товару артикул, складські документи.
Крім того, п. 4.1 та п. 5.4. Договору №1/14 передбачено поставка товару на склад, в той час, як в накладній №30122 від 01.03.2011 відсутня інформація куди поставляється товар (адреса складу), посилання на номер Договору, відсутні прізвища осіб, які передавали та отримували товар, відсутні товарно-транспортні документи.
Між ТОВ «Айцентр Україна» (Постачальник), з одногу боку, та ТОВ «Айстор України» (Покупець), з іншого боку, було укладено Договір №0111 від 04.01.20011 р. (надалі по тексту Договір №0111).
У відповідності до п. 1.1 Договору№0111, Постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та встановлені цим Договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (надалі - «Товар») у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах цього Договору.
Згідно п. 2.1 - п.2.3 та п. 2.7 Договору №0111, поставка Товару Покупцю здійснюється окремими партіями силами та за рахунок Постачальника на умовах DDP у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року) та на підставі прийнятих Постачальником до виконання Замовлень Покупця. Замовлення Покупця, повинно надсилатися одним з передбачених способів: листом з повідомленням, телеграмою, зареєстрованої телефонограмою, по факсу, на електронну адресу відповідної особи Постачальника, вказаної у Картці Постачальника,або через представника Постачальника Замовлення надсилається не пізніше ніж за 12 (дванадцять) годин до передбаченого Покупцем моменту поставки Товару. При передачі Товару Постачальник повинен передати Покупцеві наступні документи: 1) податкову накладну, що підписується вповноваженою особою Постачальника та скріплюється печаткою Постачальника, якщо Сторонами непередбачено інший порядок надання податкової накладної; 2) накладну на товар (товарно-транспортну або видаткову накладну), яка повинна містити всю інформацію, передбачену ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» та підписується вповноваженою особою Постачальника, скріпляється печаткою Постачальника.
Відповідно до п. 3.3 Договору №0111, якість Товару, що поставляється за цим Договором, повинна підтверджуватися сертифікатом, сертифікатом відповідності (у випадку, якщо товар підлягає сертифікації) та/або висновками санітарно - гігієнічної експертизи, а також іншими документами, які є необхідними для товару даного виду згідно з чинними правилами торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів. Документи, що засвідчують якість та відповідність Товару, Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі партії Товару в пунктах поставки, що погоджені Сторонами у Замовленні Покупця. При наданні Постачальником Покупцю копій таких документів, вони повинні бути оформлені в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Постачальник несе відповідальність за достовірність вищезазначених документів. Не пізніше ніж за 3 (три) календарних днів до закінчення строку дії вказаних в цьому пункті Договору документів, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю документи з належним строком дії.
Позивач зазначив, що зобов'язання сторін виконані належним чином та в повному обсязі, на підтвердження чого надав суду копії наступних документи: накладної №19 від 01.03.2011, Довіреності №5 від 01.03.2011, податкової накладної від 01.03.2011 №1, накладної №10 від 11.03.2011, Довіреності №4372 від 10.03.2010, податкової накладної від 11.03.2011, податкової накладної від 28.12.2010 №086.
Однак, позивач не надав заявок на замовлення товару(передбачених п. 2.1 - п.2.3 та п. 2.7 Договору №0111), які повинні містити назву товару артикул, сертифікати відповідності або висновками санітарно-гігієнічної експертизи, складських документів, товарно-транспортних накладних (видаткових накладних), наявність яких передбачена умовами Договору №0111.
Крім того, позивач надано суду копію накладної №19 від 01.03.2011 на підтвердження виконання умов Договору №0111, в той час, як в даній накладній зазначено, що вона складена на виконання Договору №5221 від 01.03.2011.
Також, суд зазначає, що позивач зазначив, що товар отриманий в березні 2011 року був реалізований, однак на підтвердження реалізації придбаного товару надав суду податкову накладну від 28.12.2010 року №086, що ставить під сумнів зв'язок таких документів, оскільки товар придбаний в 2011 році не міг бути проданий в 2010 році.
Між ТОВ «Айцентр Україна» (Покупець), з одного боку, та ПП «Арикон» (Постачальник), з іншого боку, укладено Договір №104 від 01.04.2011 (далі - Договір №104).
В п. 1.1, п.1.2 Договору №104 передбачено наступне: «Поставщик обязуется поставить и передать в собственность Покупателю, а Покупатель обязуется принять и своевременно оплатить Товар на условиях, определенных настоящим Договором. Ассортимент, количество и цена товара указываются в расходных накладных».
Пунктом 2.1 Договору №104 передбачено наступне: «Цена, ассортимент, комплектность и количество Товара, надлежащего к поставке, согласовываются Сторонами при формировании заказа на каждую партию Товара и отображаются в документах (расходных накладных) Поставщика.».
В п.4.1, п. 4.2 Договору №104 передбачено наступне: «Базис поставки: г. Киев, склад Покупателя. Товар поставляется Поставщиком на основании заказов Покупателя, составленных в виде заявки на поставку Товара. Заявка Покупателя на поставку Товара должна содержать в себе наименование и артикул Товара, единицу измерения, количество Товара и должна быть согласована Сторонами. Заявка Покупателя передается Поставщиком в устной форме или электронной связи (электронной почтой).».
Позивач зазначив, що зобов'язання сторін виконані належним чином та в повному обсязі, на підтвердження чого надав суду копії наступних документів: видаткової накладної від 01.04.2001 №107, накладної №107 від 01.04.2011, видаткової накладної №317 від 05.05.2011, податкової накладної №317 від 05.05.2011, видаткової накладної №688 від 07.08.2011, податкової накладної №688 від 07.06.2011, накладної №686 від 01.06.2011, податкової накладної №686 від 01.06.2011, накладної №687 від 01.06.2011, податкової накладної №687 від 01.06.2011, накладної №1019 від 01.07.2011, податкової накладної №1019 від 01.07.2011, видаткової накладної №1020 від 01.07.2011, податкової накладної №1020 від 01.07.2011, накладної №1021 від 01.07.2011, податкової накладної №1021 від 01.07.2011, накладної №2011 від 02.07.2011, податкової накладної №1022 від 01.07.2011.
Водночас, позивач не надав довіреності на отримання товару, заявки на замовлення товару, які повинні містити назву товару артикул, складські документи.
Крім того, п. 4.1 та п. 5.4. Договору №104 передбачено поставка товару на склад, в той час, як в накладних відсутня інформація куди поставляється товар (адреса складу), посилання на номер Договору, відсутні прізвища осіб, які передавали та отримували товар, товарно-транспортні документи.
Між ТОВ «Айцентр Україна» (Постачальник), з одногу боку, та ТОВ «Айстор України» (Покупець), з іншого боку, було укладено Договір №0411 від 01.04.20011 (далі - Договір №0411).
У відповідності до п. 1.1 Договору №0411, Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцеві у замовлені цим Договором строки товар в асортименті (надалі - Товар) згідно замовлень Покупця, на умовах і в порядку, передбаченими цим Договором та Додатками до нього, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього обумовлену цим Договором ціну. Товар передається у власність Покупця. Право власності на Товар переходить в момент його отримання Покупцем, згідно накладної. Пункт поставки Товару - склад Покупця. Адреса складу Покупця додатково вказується у Замовленні Покупця на поставку Товарів.
Згідно п. 2.1, п.2.2 Договору №0411, Асортимент Товару погоджується між Сторонами та викладається у Замовленні Покупця, що є невід'ємною частиною цього Договору. Якість Товару має відповідати чинним стандартам і технічним нормам виробника та вимогам, що встановлюються законодавством України. Якість Товару підтверджується сертифікатами якості (відповідності) або свідоцтвами про визнання. Примірники документів, що підтверджують якість Товару, надаються Покупцю на весь асортимент Товару, зазначений у Замовленні Покупця, разом з першою поставкою відповідних позицій Товару.
Відповідно до п. 3.1 Договору №0411, Постачання Товару здійснюється окремими партіями на підставі Замовлень, направлених Покупцем на адресу. Покупця, виходячи з наявності відповідного асортименту Товару на складі Постачальника. Замовлення погоджується уповноваженими представниками Сторін.
Позивач зазначив, що зобов'язання сторін виконані належним чином та в повному обсязі, на підтвердження чого надав суду копії наступних документів: накладної №41 від 01.05.2011, Довіреності №10/1 від 01.05.2011, податкової накладної від 01.05.2011 №3, накладної №54 від 01.07.2011, Довіреності №16/1 від 01.07.2011, податкової накладної від 01.07.2011 №4, накладної №39 від 05.05.2011, податкової накладної №5 від 05.05.2011, накладної №49 від 01.06.2011, Довіреності 11-1 від 01.06.2011, податкової накладної №3 від 01.06.2011, накладної №5765 від 01.07.2011, довіреності №17 від 01.07.2011, податкової накладної №2 від 01.07.2011.
Однак, позивач не надав заявки на замовлення товару (передбачені п. 2.1 - п.2.2 Договору №0411), які повинна містити назву товару артикул, складські документи, товарно-транспортні накладні (видаткові накладні), докази транспортування товару, рахунки на сплату.
Крім того, надані позивачем накладні містять посилання на рахунки про сплату, яких позивач до матеріалів справи не надав та у них відсутні посилання на Договір, на виконання якого вони складені.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», зазначено, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно абз. 11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, документами, які є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 198. 1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу
Відповідно до п. 198. 2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
У відповідності до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в рай експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України: «платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору».
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 та п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видасться покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань».
Згідно п. 19 ст. 2 та ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти); доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти; податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.
Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту
Надані позивачем до суду копії податкових накладних та накладних фіксують господарську операцію, однак не є беззаперечним доказом реального виконання таких операцій. Крім того, позивачем не надано до суду документів, що підтверджують наявність товару, який в подальшому був реалізований.
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.
У відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.
Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано в повному обсязі. Заперечень на акт позивач не надав та не зазначив про наявність документів, які не були взяті до уваги податковим органом в ході перевірки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014року №0002222206 прийнято з урахуванням всіх обставин та є правомірним.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012, Вищого адміністративного суду України в постанові від 20.02.2013 по справі №К9991/59409/12, постанові від 27.03.2013 по справі №К/9991/56892/12, постанові від 13.02.2013 по справі №К/9991/69822/12, в ухвалах від 16.10. 2013 по справі №2а-18701/11/2670 (К/800/44495/13), від 10.04.2013 по справі №2а-12992/11/2670 (К/9991/80738/12), від 19.09.2013 по справі №2а-12994/11/2670 (К/800/33214/13), від 27.03.2013 по справі №2а-8473/12/2670 (К7800/7365/13).
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Айцентр Україна» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський
Судове рішення № 39472977, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 24.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/7355/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: