Постанова № 39472962, 24.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2014 року 13:35 № 826/7149/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу та додані до неї матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Стандарт»до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Стандарт» (далі - Позивач, ТОВ «Техно-Стандарт») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі по тексту Відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві при складанні та підписанні акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Стандарт» бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах за квітень 2012 року від 09.12.2013 №1821 /26-51 -15-01-11 /37447429;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві форми «В1» від 23.12.2013 №0019351510, яким контролюючий орган самостійно визначив ТОВ «Техно-Стандарт» податкові зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язує його сплатити суму податку у розмірі 2 687 770 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 671 943 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві форми «В2» від 23.12.2013 №0019361510, яким контролюючий орган самостійно визначив, що ТОВ «Техно-Стандарт» добровільно відмовляється від отримання суми заниження у розмірі 4 780 333 грн. як бюджетне відшкодування, і що зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві форми «В4» від 23.12.2013 №0019371510, яким контролюючий орган зазначив, що ТОВ «Техно-Стандарт» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 112 671 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем було порушено вимоги законодавства під час проведення позапланової перевірки та складання Акту перевірки, що в свою чергу призвело до прийняття податкових повідомлень-рішень винесених податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги заперечив з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року у сумі 2 687 770,00 грн. На думку відповідача, прийняті за результатом перевірки податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам законодавства.

В судове засідання 05.06.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37447429) бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах за квітень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.12.2013 №1821/26-51-15-01-11/37447429 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступне: перевіркою підтверджено задеклароване ТОВ «Техно-Стандарт» бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах: в порушення вимог: п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу встановлено, завищення суми податкового кредиту за червень 2011 року на суму ПДВ 100,0 грн., за липень 2011 року на суму ПДВ 1267,0 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 438,0 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ 219,0 грн., за квітень 2012 року на суму ПДВ 1267,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за червень 2011 року на суму ПДВ 100,0 грн., за липень 2011 року на суму ПДВ 1267,0 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 438,0 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ 219,0 гривень та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за квітень 2012 року на суму ПДВ 1267,0 гривень; абз. а) п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу та п.3.9 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N1492 ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342) встановлено, заниження суми податкових зобов'язань за травень 2011 року на суму ПДВ 3946,0 грн., за червень 2011 року на суму ПДВ 1188,0 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 1458,0 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ 4193,0 грн., за жовтень 2011 року на суму ПДВ 3535,0 грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ 1135,0 грн., за грудень 2011 року на суму ПДВ 562,0 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ 2067,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень 2011 року на суму ПДВ 3946,0 грн., за червень 2011 року на суму ПДВ 1188,0 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 1458,0 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ 4193,0 грн., за жовтень 2011 року на суму ПДВ 3535,0 грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ 1135,0 грн., за грудень 2011 року на суму ПДВ 562,0 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ 2067,0 гривень; а) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу: занижено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно за звітні періоди: за січень 2012 року на суму 4563953,0 грн.; за лютий 2012 року на суму 40097,0 грн.; за березень 2012 року на суму 176283,0 гривень; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 2687770,0 гривень; завищено суму податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 28705,0 грн., за листопад 2011 року в сумі 583619,0 грн., за грудень 2011 року в сумі 40223,0 грн., за січень 2012 року в сумі 477934,0 грн., за лютий 2012 року в сумі 982190,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 28705,0 грн., за листопад 2011 року в сумі 583619,0 грн., за грудень 2011 року в сумі 40223,0 грн., за січень 2012 року в сумі 477934,0 грн., за лютий 2012 року в сумі 982190,0 гривень.

Податковим органом на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 23.12.2013 №0019351510, яким ТОВ «Техно-Стандарт» зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, що становить за звітний період квітень 2012 року - 2 687 770,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 671 943,00 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «В2» від 23.12.2013 №0019361510, яким ТОВ «Техно-Стандарт» збільшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, що становить за звітний період січень-березень 2012 року - 4 780 333,00 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 23.12.2013 №0019371510, яким ТОВ «Техно-Стандарт» зменшено від'ємне значення податку на додану вартість, що становить - 2 112 671,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано скарги до Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ГУ Міндоходів у м. Києві) та до Міндоходів України.

Рішеннями ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.02.2014 №1906/10/26-15-10-07-15 та Міндоходів України від 28.04.2014 №7613/6/99-99-10-0115 скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо складання та підписання акту перевірки №1821/26-51-15-01-11/37447429, не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 23.12.2013 №0019351510, від 23.12.2013 №0019361510, від 23.12.2013 №0019371510, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Міндоходів у місті Києві при складанні та підписанні акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Техно-Стандарт» бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах за квітень 2012 року від 09.12.2013 №1821/26-51-15-01-11/37447429, суд зазначає наступне.

Податковим органом на адресу позивача 28.05.2012 було надіслано запит №4863/10/15-318 про надання пояснень та документів, які підтверджують суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 року.

Позивач на адресу податкового органу надіслав пояснення від 12.06.2012 №12/06/-1, в якому зазначив наступне: «Реєстри отриманих і виданих податкових накладних за квітень 2011, травень 2011, червень 2011, липень 2011, серпень 2011, вересень 2011, жовтень 2011, квітень 2012. Примітка: для збереження природних ресурсів копії реєстрів зроблено на обох сторінках аркушів; копії отриманих податкових накладних за квітень 2011, травень 2011, червень 2011, липень 2011, серпень 2011, вересень 2011, жовтень 2011, квітень 2012. Зважаючи на велику кількість документів, просимо Вашого дозволу копії прибуткових накладних, актів виконаних робіт, виданих податкових накладних, та видаткових накладних, розрахункових документів, що в сумі складають більше 8 000 шт. не надавати, а надати всі оригінали документів під час проведення виїзної перевірки.».

Наказом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.11.2013 №690-П було призначено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техно-Стандарт», тривалістю 10 робочих днів з 19.11.2013 з питань достовірності нарахування заявленої суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах за квітень 2012 року у розмірі 2 823 946,00 грн. Також, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було видано направлення на перевірку від 19.11.2013 р. №531.

Під час перевірки, а саме: 28.11.2013 позивач надав податковому органу оригінали виданих податкових накладних за квітень-вересень 2011 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки позивача, відповідач виявив порушення ним податкового законодавства, у зв'язку з чим склав акт від 12.10.2012 № 842/22-10/31663124.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складання акту є обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом та носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

Отже, у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 р. по справі К/800/9399/13, Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2014 р. по справі К/800/30426/13 та в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 р. по справі К/800/56894/13.

Крім того, податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.

Суд встановив, що відповідач при складанні акту від 12.10.2012 № 842/22-10/31663124 та висновків, зазначених у даному акті, діяв у межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства. Отже, підстави для визнання протиправними дій відповідача зі складання акту та висновків акту відсутні.

Щодо позовних вимог визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0019351510, від 23.12.2013 № 0019361510, від 23.12.2013 №0019371510, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Техно-Стандарт» було подано до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року та уточнюючих розрахунок з додатками, у яких сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах, відображена у рядку 23.2 у розмірі 2823946,0 грн. Зазначена сума сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за квітень 2011 року на суму 70608,00 грн., за травень 2011 року на суму 976605,00 грн., за червень 2011 року на суму 692001,00 грн., за липень 2011 року на суму 106683,00 грн., за серпень 2011 року на суму 732080,00 грн., за вересень 2011 року 245969,0 гривень.

З акту перевірки вбачається, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення: за квітень 2011 року - вересень 2011 року та за квітень 2012 року встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності: за червень 2011 року завищення суми податкового кредиту на суму 100,0 грн., а саме: віднесено суму ПДВ 100,00 грн. до податкового кредиту за червень 2011 року по ТОВ «Венбест» ІПН 303105726594 (податкова накладна від 15.06.2011р. №1698), причиною розбіжностей є відсутність у ТОВ «Техно-Стандарт» податкової накладної від 15.06.2011 №1698 у сумі ПДВ 100 грн. та не задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Венбест» ІПН 303105726594, яку підприємство включило до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011 року та неправомірно віднесло до податкового кредиту суму ПДВ 100,0 грн.; за липень 2011 року завищення суми податкового кредиту на суму 1267,0 грн., а саме: віднесено суму ПДВ 1900,2 грн. до податкового кредиту за липень 2011 року по ТОВ «Лінкори» ІПН 322449526502 (податкова накладна від 31.07.2011 №334 у сумі ПДВ 633,4 грн.), причиною розбіжностей є завищення ТОВ «Техно-Стандарт» податкового кредиту за липень 2011 року на суму ПДВ 1267,0 грн.; за серпень 2011 року завищення суми податкового кредиту на суму 438,0 грн., а саме: віднесено суму ПДВ 438,00 грн. до податкового кредиту за серпень 2011 року по ТОВ «Кримторгстройінвест» ІПН 309330601293 (податкові накладні: від 25.08.2011 №37 на суму ПДВ 219,0 грн., від 29.07.2011 №48 на суму ПДВ 219,0 грн.,), причиною розбіжностей є відсутність у ТОВ «Техно-Стандарт» вищевказаних податкових накладних та не задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Кримторгстройінвест» ІПН 309330601293, які підприємство включило до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2011 року та не правомірно віднесло до податкового кредиту суму ПДВ 438,0 грн.; за вересень 2011 року завищення суми податкового кредиту на суму 219,0 грн., а саме: віднесено суму ПДВ 219,00 грн. до податкового кредиту за вересень 2011 року по ТОВ «Кримторгстройінвест» ІПН 309330601293 (податкова накладна від 01.09.2011 №5 на суму ПДВ 219,0 грн.), причиною розбіжностей є відсутність у ТОВ «Техно-Стандарт» вищевказаної податкової накладної, яку підприємство включило до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2011 року та не правомірно віднесло до податкового кредиту суму ПДВ 219,0 грн.; за квітень 2012 року завищення суми податкового кредиту на суму 1267,0 грн., а саме: віднесено суму ПДВ 2750,0 грн. до податкового кредиту за квітень 2012 року по ТОВ «Лінкорн» ІПН 322449526502 (податкова накладна від 30.04.2012 №33 у сумі ПДВ 1483,20 грн.), причиною розбіжностей є завищення ТОВ «Техно-Стандарт» податкового кредиту за квітень 2012 року на суму ПДВ 1267,0 гривень.

Суд встановив, що між ТОВ «Техно-Стандарт» (Орендар), з однієї сторони, та ТОВ «Лінкорн» (орендодавець), з іншої, укладено Договір оренди нежитлового приміщення №478 від 01.04.2011 р. (далі - Договір №478).

У відповідності до п. 1.1 Договору №478, цим Договором регулюються правовідносини, пов'язані із передачею Орендодавцем Орендареві у строкове платне користування частини нежитлового будинку (далі - об'єкт): вид об'єкта: нежитлове приміщення; місцезнаходження об'єкта: м. Київ, пр. Московський 28А; загальна площа об'єкта: 100 м2.

Згідно з п. 5.1 Договору №478, щомісячна Орендна плата визначається шляхом множення загальної площі Об'єкта на орендну ставку, яка встановлюється в розмірі 38,00 (тридцять вісім) грн. за один кв. метр і сплачується Орендарем не пізніше 05 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Позивачем надано суду наступні податкові накладні: №7 від 09.04.2012 (ПДВ-1266,80грн.), №33 від 30.04.2012 (ПДВ -1483,20грн.)

Суд звертає увагу, що в п. 9, ІІ Розділі Додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року відображена сума податку на додану вартість (ТОВ «Лінкорн» ІПН 322449526502) - 2750 грн., проте, в податковій накладній №33 від 30.04.2012 - 1483,20 грн., різниця складає 1267,00 грн.

В п. 13, ІІ Розділу Додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за липень 2011 р. відображено сума податку на додану вартість (ТОВ «Лінкорн» ІПН 322449526502) - 1900,20 грн., проте в податковій накладній №7 від 09.04.2012 - 1266,80 грн., різниця складає 633,40 грн.

В матеріалах справи міститься податкова накладна ТОВ «Кримторгстройінвест» (ІПН 309330601293) №5 від 02.04.2012 на суму ПДВ 219,00 грн.

Проте, в п. 3 п. 4, ІІ Розділу Додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року відображена сума податку на додану вартість ТОВ «Кримторгстройінвест» ІПН 309330601293) - 219,00 грн. (липень 2011 року) та 219,00 грн. (серпень 2011 року) та в п. 1, ІІ Розділу Додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року відображена сума податку на додану вартість ТОВ «Кримторгстройінвест» ІПН 309330601293) - 219,00 грн., проте позивач не надав податкові накладні за липень - вересень 2011 року.

В п. 6 ІІ Розділу Додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року відображено сума податку на додану вартість ТОВ «Венбест» ІПН 303105726594 - 100,00 грн. (червень 2011 року), проте позивач не надав податкові накладні за червень 2011 року.

З аналізу матеріалів справи та норм законодавства, суд приходить до висновку, про правомірність висновків відповідача про позивачем порушення вимог, а саме: наявність розбіжностей у податковій звітності за квітень - вересень 2011 року та за квітень 2012 року.

Приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 3.9 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.11 за №1490/20228 (далі - Порядок №1492), чинного на момент подання звітності за квітень 2012 року, коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8 Декларації. Так, у рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та, відповідно, податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу, а саме у рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання додатку 1 до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

У відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова, накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та в кінцевому результаті є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про правомірність висновків відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту відповідно за червень 2011 року на суму ПДВ 100,00 грн., за липень 2011 року на суму ПДВ 1267,00 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 438,00 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ 219,00 грн., за квітень 2012 року на суму ПДВ 1267,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за червень 2011 року на суму ПДВ 100,00 грн., за липень 2011 року на суму ПДВ 1267,00 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 438,00 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ 219,0 гривень та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за квітень 2012 року на суму ПДВ 1267,0 гривень.

Також, під час перевірки було встановлено заниження суми податкових зобов'язань за травень 2011 року на суму ПДВ 3946,00 грн., за червень 2011 року на суму ПДВ 1188,00 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 1458,00 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ 4193,00 грн., за жовтень 2011 року на суму ПДВ 3535,00 грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ 1135,00 грн., за грудень 2011 року на суму ПДВ 562,00 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ 2067,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень 2011 року на суму ПДВ 3946,00 грн., за червень 2011 року на суму ПДВ 1188,00 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 1458,00 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ 4193,00 грн., за жовтень 2011 року на суму ПДВ 3535,00 грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ 1135,00 грн., за грудень 2011 року на суму ПДВ 562,00 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ 2067,00 гривень.

Відповідач зазначив, що в поданих підприємством додатках до декларацій, які заповнюються в розрізі контрагентів відображені податкові накладні, по яким не проводились розрахунки коригування та вказані такі номери розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, які не отримані покупцем.

Перевіркою даних зазначених у Додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість за періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від'ємне значення: за січень 2012 року, за лютий 2012 року, за березень 2012 року, за квітень 2012 року та даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів /послуг, встановлено: заниження заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 4563953,00 грн.; за лютий 2012 року на суму 40097,00 грн.; за березень 2012 року на суму 176283,0 гривень; завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 2687770,00 гривень; завищення суми податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 28705.00 грн., за листопад 2011 року в сумі 583619,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 40223,00 грн., за січень 2012 року в сумі 477934,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 982190,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 28705,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 583619,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 40223,00 грн., за січень 2012 року в сумі 477934,00 грн., за. лютий 2012 року в сумі 982190,00 гривень.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

В Інформаційному Листі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13, зазначено, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. При розв'язанні спорів, пов'язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати таке. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Згідно вимог п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тему числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.6 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Підпунктом 4.6.3 п. 4.6 розділу V Порядку № 1492 визначено, що, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума у загальній податковій декларації з ПДВ враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п.п. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку №1492 залишок від'ємного значення (для - загальної податкової декларації з ПДВ - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з п.п. 4.6.4 п. 4.6 розділу V Порядку №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається додаток 2.

Відповідно до п.п. 4.6.5 п. 4.6 розділу V Порядку №1492 платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають додаток 3.

Значення рядка 3 додатку 3 переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

З вищенаведених правових норм вбачається, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано в повному обсязі, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було надано, як і до Суду.

Оскільки відповідачу не було надано в повному обсязі бухгалтерських документів під час перевірки, суд дійшов висновку про правомірність висновку відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Стандарт» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський