Ухвала суду № 39472959, 24.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 р. Справа № 3028/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року у справі за позовом приватного підприємства "Вестпрод" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Вестпрод" звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0011012202 від 25.12.2013р., яким податковий орган збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 264435 грн., в тому числі: за основним платежем - 176290 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 88145 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 25.12.2013р. № 0011012202.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів у ТзОВ "Дніпродім", а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що на момент проведення перевірки позивачем не надано актів списання ТМЦ, сертифікатів відповідності, посвідчень якості тощо. Згідно з податковою звітністю та проведеними заходами встановлено відсутність контрагента ТзОВ "Дніпродім" за місцезнаходженням, відсутність в останнього трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення діяльності, відповідно факт реальності здійснення поставок товару позивачу не підтверджується.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що в період з 21.11.2013р. по 29.11.2013р. посадовими особами Луцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Вестпрод" з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ "Дніпродім" за серпень 2013 року, за результатом якої складено акт від 06.12.2013р. №1684/22.2/34524128.

Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., в результаті чого ПП "Вестпрод" занижено податок на додану вартість за серпень 2013 року на суму 176290 грн.

На підставі акту перевірки, з врахуванням результатів розгляду заперечення підприємства, 25.12.2013р. Луцькою ОДПІ Волинської області ГУ Міндоходів у Волинській області було винесено податкове повідомлення-рішення: №0011012202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 176290 грн., та застосовано штрафну санкцію у розмірі 88145 грн.

Судом також встановлено те, що висновки акту перевірки від 06.12.2013р. №1684/22.2/34524128 базуються на обставинах, зафіксованих в акті перевірки ДПІ в Оболонському районі міста Києва від 03.10.2013 р. №549/26-54-22-2/38615716 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Дніпродім" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року.

Згідно з поданою звітністю та проведеними заходами встановлено відсутність у ТзОВ "Дніпродім" трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, ТзОВ "Дніпродім" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт, а тому неможливо підтвердити фактичне здійснення господарської діяльності ПП "Вестпрод" та ТзОВ "Дніпродім" в серпні 2013 року на суму 1057740 грн., в т.ч. ПДВ 176290 грн.

Апеляційним судом встановлено, що 31.07.2013р. між ТзОВ "Дніпродім" (Постачальник) та ПП "Вестпрод" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №01/08/2013, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується продати покупцю, а Покупець прийняти і оплатити продукцію. Асортимент, кількість та вартість товару, проданого Покупцю, вказується у накладних. Оплата товару здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок, зазначеної у накладній на користь Постачальника. Покупець зобов'язується повністю оплатити отриманий за Договором товар не пізніше 45-ти календарних днів з дати його отримання.

На виконання вказаного договору ТзОВ "Дніпродім" здійснило поставку позивачу масла солодковершкового 73%, стрейч-плівки пакувальної та ящиків гофра на загальну суму 1057740 грн.

Проведеною інвентаризацією встановлено наявність залишків на підприємстві масла солодковершкового 73% в кількості 10000 кг, однак інвентаризацією не підтверджено наявність в залишку в ПП "Вестпрод" ящиків гофра 380*253*228 в кількості 112568 шт. та стрейч плівки пакувальної 250*0,5м в кількості 225 шт., придбаних у ТзОВ "Дніпродім" в серпні 2013 року. Для перевірки не надано актів на списання вищевказаних ТМЦ, сертифікатів відповідності та якісних посвідчень на масло солодковершкове 73%, придбане у ТзОВ "Дніпродім" в серпні 2013 року.

Колегія суддів зазначає, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною (безтоварною), оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Колегією суддів встановлено, що усі господарські операції з ТзОВ "Дніпродім" підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, подорожні листи, оборотні відомості, які свідчать про підставність виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ "Дніпродім", та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Крім того, згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок вбачається, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об»єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення, складене з покликанням на акти перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання ТзОВ "Дніпродім", який не може бути визнаний допустимим доказом по справі та зумовлює безпідставність складення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено реальність здійснення позивачем господарської операції по придбанню у ТзОВ "Дніпродім" масла солодковершкового 73 %, пакувальних матеріалів, отже податковий кредит ПП "Вестпрод" за наслідками цієї операції сформований правомірно. При цьому ПП "Вестпрод" підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року у справі № 803/74/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник