Ухвала суду № 39472232, 23.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 року м. Київ К/800/26237/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013

у справі № 816/408/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрспецбуд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 № 0006682301/344.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної перевірки ПрАТ "Укрспецбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, у зв'язку з неповним наданням пояснень та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 08.02.2012, складено акт від 20.03.2012 № 364/23-209/30566405, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: пп.7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 - ВР від 03.04.1997, пп.14.1.146 п.14.1 ст.14, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в частині завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Монолітбудкомплект" в розмірі 178143,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 02.04.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0006682301/344, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 178142,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 39347,50 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012, враховуючи наступне.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Монолітбудкомплект", на виконання умов договорів підряду та виконаних операцій з комплексу робіт, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема це: довідки про вартість виконаних підрядних робіт, довідки ресурсів до актів виконаних робіт, рахунки, акти прийому виконаних робіт, податкові накладні.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ТОВ "Монолітбудкомплект" зареєстроване 26.03.2007 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "Монолітбудкомплект", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012 № 0006682301/344.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль