Ухвала суду № 39471977, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року м. Київ К/800/16420/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року

у справі № 823/1447/130-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області

Державної податкової служби

про визнання недійсною податкової консультації,-

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (надалі також - позивач, ПАТ «Черкасиобленерго») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, відповідач) про визнання недійсною податкової консультації від 3 квітня 2013 року №12782/15-724 «Про надання інформації».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсною податкову консультацію державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби від 3 квітня 2013 року № 12782/15-724 «Про надання інформації

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання недійсною податкової консультації відмовлено.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року і залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 1 квітня 2013 року ПАТ «Черкасиобленерго» сформовано запит до ДПІ у м. Черкасах про надання письмової податкової консультації, в якій просив надати відповіді:

- з якої дати ПАТ «Черкасиобленерго» має сплачувати податок на землю відповідно до рішення Черкаської міської ради «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси» від 13 травня 2010 року №5-656?

- з якої дати ПАТ «Черкасиобленерго» має сплачувати орендну плату за землю відповідно до рішення Черкаської міської ради «Про плату за оренду землі» від 13 травня 2010 року №5-657?

5 квітня 2013 року на адресу позивача надійшов лист ДПІ у м. Черкасах від 3 квітня 2013 року №12782/15-724 «Про надання інформації».

Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсною податкової консультації від 3 квітня 2013 року №12782/15-724 «Про надання інформації», позивач зазначав, що відповідач у вказаній консультації не надав повної відповіді на запитувану інформацію.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із вірного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Згідно із підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

За змістом пункту 53.3статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

З наведеного слідує, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено визнання судом податкової консультації недійсною, яка на думку платника податків, не містить конкретної відповіді на поставлене питання. Дана норма передбачає визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, що позивачем в під час розгляду справи по суті доведено не було.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на те, що позивачем не доведено існування обставин, за яких податкова консультація може бути визнана недійсною.

Відтак, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного на його думку права, адже фактично, як слідує з матеріалів справи, на думку позивача, ДПІ не надано відповіді на всі поставлені у запиті питання, що в свою чергу може бути свідченням бездіяльності суб'єкта владних повноважень, в той же час, податкова консультація може бути визнана як недійсна в тому випадку коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко