Ухвала суду № 39471933, 04.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2014 р. м. Київ К-41631/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року

у справі № 2а-6099/09/6/0170

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим»

до 1. Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

2. Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

про спонукання до виконання певних дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

09 квітня 2004 року Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач-1), Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач-2) про спонукання ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим списати безнадійний податковий борг, який виник внаслідок форс-мажорних обставин, а саме: по прибутковому податку з громадян у сумі 892293,47 грн., по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 68648,94 грн. (з яких: 68401,18 - недоїмка, 247,76 грн. - пеня), а також збору на обов'язкове пенсійне страхування у сумі 101229,09 грн. (в редакції клопотання від 30 листопада 2009 року за вих. № 30 та уточнення позовних вимог від 02 лютого 2010 року за вих. № 02).

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року позов задоволено. Зобов'язано ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим списати безнадійний податковий борг Сільськогосподарського ЗАТ «Агрофірма «Крим» по прибутковому податку з громадян у сумі 892293,47 грн., по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 68401,18 грн., пені по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 247,76 грн. і по збору на обов'язкове пенсійне страхування у сумі 101229,09 грн. Стяггнуто з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського ЗАТ «Агрофірма «Крим» 3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу Сільськогосподарське ЗАТ «Агрофірма «Крим», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Станом на 01 січня 2004 року у Сільськогосподарського ЗАТ «Агрофірма «Крим» утворилась заборгованість перед бюджетом, зокрема: по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 114485,33 грн., по прибутковому податку у сумі 901906,50 грн. та по збору на обов'язкове пенсійне страхування у сумі 101229,09 грн., що підтверджується висновками судово-бухгалтерської експертизи № 9 від 14 лютого 2005 року, актами звірок, відомостями про нарахування і виплату фізичним особам сум доходів і сум утриманих з них податків.

Вказана заборгованість виникла внаслідок неможливості позивача розрахуватись з бюджетом у зв'язку з форм-мажорними обставинами (несприятливі погодні умови, що призвели до пошкодження і загибелі посівів сільськогосподарських культур на площах Сільськогосподарського ЗАТ «Агрофірма «Крим» у 2002 - 2003 роках), що підтверджується висновками Торгово-промислової палати України від 16 лютого 2004 року № 06004/05-4, від 03 квітня 2003 року № 2267/05-4, від 11 лютого 2003 року № 1042/05-04, від 20 листопада 2002 року № 6151/05-4, від 01 липня 2002 року № 5740/05-4, від 28 травня 2002 року № 2255/05-4.

Протягом 2002 - 2004 років позивач неодноразово звертався до відповідачів з листами про списання безнадійного податкового боргу з прибуткового податку, з фіксованого сільськогосподарського податку та зі збору на обов'язкове пенсійне страхування у порядку, передбаченому пунктом 5.1 статті 5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14 березня 2001 року № 103, тоді як згідно рішень про списання безнадійного податкового боргу від 11 червня 2002 року № 1413/24/03759754, від 29 серпня 2002 року № 327/24, від 29 листопада 2002 року № 3795/24, від 28 лютого 2003 року № 12/252, від 26 травня 2003 року № 19/587/24, від 24 лютого 2004 рокус № 1/420 вимоги позивача були задоволені частково.

Судами також було встановлено, що згідно рядка 225 графи 4 Звіту про фінансові результати станом на 01 січня 2004 року збиток Сільськогосподарського ЗАТ «Агрофірма «Крим» склав 3385000,00 грн., у тому числі від надзвичайних обставин (форс-мажору) - 2205000,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заборгованість позивача з прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб), з фіксованого сільськогосподарського податку та зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла в результаті обставин непереборної сили і обліковується як в картках особових рахунків, так і у платника податків, підлягає списанню як безнадійний податковий борг на загальних підставах, з урахуванням того, що положення пункту 7 статті 75 Закону України «Про внесення змін у Закону України «Про Державний бюджету України на 2005 рік і деякі інші законодавчі акти України» не поширюються на заборгованість позивача, яка виникла станом на 01 січня 2004 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Згідно з підпунктом «г» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Підпунктом 18.2.3 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Згідно положень пункту 3.4. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14 березня 2001 року № 103 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який розроблений відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань. Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Пунктом 4.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14 березня 2001 року № 103 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили, вважається дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.

Ці положення надавали право платнику податку списати податковий борг, який існував на дату настання форс-мажорних обставин, а також податковий борг, який виник внаслідок настання форс - мажорних обставин, що виходить безпосередньо із загальних положень п. 3.4 вищезгаданого Порядку.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, днем виникнення безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили, вважається наступний день за граничним терміном погашення податкових зобов'язань за період, на який припадає дата, вказана в документі, що засвідчує факт непереборної сили.

Оскільки процедура списання податкового боргу на дату звернення позивача до відповідачів із заявами про списання безнадійного податкового боргу по конкретному податку та збору у вказаному Порядку визначена не була, то суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що податковий борг Сільськогосподарського ЗАТ «Агрофірма «Крим», який виник внаслідок форс-мажорних обставин у 2002-2004 роках, з моменту виникнення цих обставин до внесення змін у листопаді 2004 році до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, підлягав списанню на загальних підставах, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність відмови податкового органу списати безнадійний податковий борг з посиланням на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 року № 2505-IV, яким було зупинено на 2005 рік дію підпункту «г» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки безнадійний податковий борг позивача виник до набрання чинності цим Законом (31 березня 2005 року) і його положення не поширюються на спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна