Ухвала суду № 39471920, 22.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/800/43529/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Альянс" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року

у справі № 806/2153/13-а

за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової

інспекції Житомирської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "Альянс"

про стягнення податкової заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В

Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Приватного підприємства «Альянс» (надалі також - ДПІ, відповідач) податковий борг в загальній сумі 124626,00 грн. в т.ч 83084,00 грн. - заборгованість з податку на прибуток, 41542,00 грн.- штрафна (фінансова санкція).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Альянс» на користь Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби заборгованість в сумі 124626,00 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альянс» залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року - без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ на підставі акту перевірки від 28 травня 2010 року №693/05-53/23-20/32579196 прийнято податкове повідомлення - рішення від 9 червня 2010 року №0005522320/0, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 218517,00 грн. в т.ч. 145678,00 грн. - за основним платежем, 72839,00- за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.25).

За результатами судового оскарження, вказане податкове повідомлення-рішення постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року (з урахуванням ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року про виправлення описки), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2011 року, визнано протиправним та скасовано в частині нарахованого основного платежу в сумі 62594,00 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 31297,00 грн.

На час набрання законної сили вказаним судовим рішенням пункт 56.18 статті 56 ПК України визначав, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, у зв'язку із набранням законної сили, у порядку визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судовим рішенням сума грошового зобов'язання у розмірі 124626,00 грн. стала узгодженою.

Так, у зв'язку із скасуванням в судовому порядку зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині, ДПІ прийнято повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року №0000252200, згідно якого визначено грошове зобов'язання приватного підприємства «Альянс» в загальній сумі 124626,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без розгляду.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, у зв'язку із тим, що відповідачем не сплачено узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, позивачем прийнято податкову вимогу від 25 лютого 2013 року, згідно якої сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 124973,00 грн. в т.ч. 83431,00 грн. - основний платіж, 41542,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Згідно з пунктом 95.2 статті 92 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням наведеного право податкового органу на звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи (а.с. 31), податкова вимога, яка слугувала підставою для звернення позивача до суду із позовом, прийнята 25 лютого 2013 року.

Разом з тим, незважаючи на вимоги пункту 95.2 статті 92 Податкового кодексу України, ДПІ звернулась до суду з вимогами про стягнення податкового боргу 26 березня 2013 року, тобто до спливу 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) позивачу податкової вимоги

Наведеним обставинам суди попередніх інстанцій оцінки не надали.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Альянс» задовольнити частковою

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року скасувати.

Справу № 806/2153/13-а направити на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко