Ухвала суду № 39471919, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/800/29582/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,при секретарі Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року

у справі № 2-а-12695/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наргус»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування

великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального

управління Міндоходів

про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наргус» (надалі також - позивач, ТОВ «Наргус») звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального управління Міндоходів; надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу від 18 жовтня 2012 року № 530 від «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Наргус»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності застосування нульової ставки у січні - квітні 2012р.»; визнання протиправними дій СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Наргус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності застосування нульової ставки у січні - квітні 2012 року, на підставі якої був складений акт від 8 листопада 2012 року № 491/44-088/22628517 та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС від 22 листопада 2012 року №0000620044.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наргус» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування наказу та податкового повідомлення - рішення задоволено частково. Скасовано прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби податкове повідомлення - рішення від 9 жовтня 2012 року №0000620044. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року по справі № 2а-12695/12/2070 залишено без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій ї порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати в частині задоволених позовних вимог постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року в та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року № 0000620044 (збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 2941783, 50 коп., в тому числі основний платіж 1 961 189,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 980594,50 грн.), з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 8 листопада 2012 року №491/44-088/22628517, про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.4 статті 189, підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв'язку із чим занижено обсяги постачання операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, а саме: ТОВ «Наргус» до складу податкових зобов'язань не включено постачання ТОВ «Реал-Агорокомплекс», внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 1961198 грн., у тому числі у грудні 2011 року - 349457, 0 грн., у січні 2012 року - 1038808, 0 грн., у лютому 2012 року - 429064, 0 грн., у березні 2012 року - 143860, 0 грн.

Відповідно до вимог підпунктів «а» та «г» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України постачання товарів у межах договору комісії є об'єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 189.4 ст. 189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 189.6 статті 189 ПК України норми пунктів 189.3 - 189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України;

Відповідно до пункту 200.16 ст. 200 ПК України у разі якщо платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Наргус» з ТОВ «Реал-Агроекспорт» були укладені договори комісії: від 7 листопада 2011 року № 1107-1КС, від 22 грудня 2011 року № 1222-1КС від 10 лютого 2012 року № 0210-1КС.

Згідно з умовами договорів ТОВ «Наргус» (Комітент) доручає ТОВ «Реал-Агроекспорт» (Комісіонер) за винагороду здійснити одну або декілька зовнішньоекономічних угод по продажу товару - сої, насипом, українського походження, врожаю 2011 року. Відповідно до вказаних договорів Комісіонер зобов'язаний продати товар на умовах СРТ - Миколаївський морський порт, (згідно Інкотермс-2000) у термін 60 календарних днів з моменту передачі товару на комісію. Угода по продажу товару здійснюється від імені Комісіонера та за рахунок Комітента.

Пунктом 1.6 договорів передбачено, що за виконані послуги по продажу товару, Комітент зобов'язаний сплатити Комісіонеру винагороду, сума якої узгоджується сторонами додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1 д) договорів, Комісіонер зобов'язаний перерахувати Комітенту грошові кошти, отримані від Покупця в якості оплати за товар на протязі 30 банківських днів з моменту підписання обома сторонами «Звіту комісіонера». Грошові кошти повинні бути перераховані в українську гривню по курсу продажу валюти на Міжбанківському валютному ринку на дату зарахування сум коштів на рахунок Комісіонера.

Так, та виконання умов договорів та на підставі видаткових накладних на комісію, ТОВ «Наргус» передало на комісію ТОВ «Реал-Агроекспорт» сою, а ТОВ «Реал-Агроекспорт» було укладено зовнішньоекономічі контракти з компанією Bunge S.A. (Швейцарія): від 11 листопада 2011 року № Р 103854; від 26 грудня 2011 року №104116;

Відповідно до пункту 3.1 контрактів Товар постачався залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення оплачено до) Миколаївський морський порт, Україна, (тут і надалі «Пункт призначення»), згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Умови оплати визначались пунктом 5.1, за змістом яких Покупець проводить оплату за поставлений Товар шляхом банківського переводу протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання Продавцем документів, в підпункті 5.2 При цьому оплата виконується поетапно, а оплата останньої партії Товару виконується на основі кінцевої кількості поставленого Товару і з врахуванням раніше проведених оплат.

Згідно звітів комісіонера, наданих до договору комісії, ТОВ «Реал-Агроекспорт» отримано валютну виручку та на виконання договорів комісії перераховано ТОВ «Наргус» на розрахунковий рахунок кошти.

Доставка сої до Пункту призначення здійснювалась ТОВ «Реал-Агроекспорт» залізничним транспортом Південної залізниці зі станції Губаревка, Золочів-Південний та Ковяги до станції Миколаїв-Вантажний згідно залізничних накладних.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ «Реал-Агроекспорт» (комісіонер) підтвердив виконання договорів комісії звітами комісіонера та експортував сою, що підтверджується належними чином оформленими вантажними митними деклараціями про вивезення за межі України сої, зокрема від 28 лютого 2012 року № 100431, від 30 січня 2012 року № 100110, від 21 березня 2012 року №100748, від 2 квітня 2012 року № 100931, від 17 квітня 2012 року №101145 (том 1, а.с 150-165).

Згідно графи 20 вантажно-митних декларацій поставка сої здійснена на умовах СРТ UА ММТП, а в графі 2 вищенаведених вантажно-митних деклараціях, фірма ТОВ «Реал-Агроекспорт» вказана як відправник/експортер товару; особа, відповідальна за фінансове врегулювання по проведеним експортним операціям, згідно графи 9 ВМД, є ТОВ «Реал-Агроекспорт» та ТОВ «Наргус».

Отже, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин та проаналізованих норм законодавства, юридично правильним є висновок про те, що експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов'язань з ПДВ. Право на застосування нульової ставки ПДВ і відповідно на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції - її власник .

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано прийшов до висновку, що позивач застосував нульову ставку з податку на додану вартість, та, відповідно, не нараховував податкове зобов'язання з податку на додану вартість у грудні 2011 року на суму 349457, 0 грн., у січні 2012 року на суму 1038808, 0 грн., у лютому 2012 року на суму 429064, 0 грн., у березні 2012 року на суму 143860, 0 грн.. при передачі товару на комісію, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законнимм і обґрунтованимм, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко