Ухвала суду № 39471630, 18.06.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Літвин О.Т.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"18" червня 2014 р. Справа № 806/1013/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представника відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А1494 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" березня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А1494 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати належного грошового забезпечення ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року колишній військовослужбовець ОСОБА_4 звернувся з позовом до військової частини А 1494 про визнання протиправними дії відповідача при виплаті йому грошового забезпечення на період чергової відпустки з 10 січня 2014 року по 29 січня 2014 року включно без врахування суми щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення за останньою штатною посадою на день звільнення його з посади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889; зобов'язання військової частини А1494 перерахувати та виплатити йому вказане грошове забезпечення; визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування йому грошової допомоги при звільненні, встановленої ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення, за останньою штатною посадою на день звільнення з посади та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплатити йому грошову допомогу при звільненні.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії військової частини А1494 при нарахуванні ОСОБА_4 грошового забезпечення за період з 10 січня 2014 року по 29 січня 2014 року. Зобов'язано військову частину А1494 перерахувати та виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за період з 10 січня 2014 року по 29 січня 2014 року включно, з урахуванням суми щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889. Визнано протиправними дії військової частини А1494 щодо нарахування ОСОБА_4 грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889. Зобов'язано військову частину А1494 перерахувати та виплатити ОСОБА_4 грошову допомогу при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.

Не погоджуючись з даною постановою, Військова частина А1494 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А1494 на посаді старшого офіцера медичної служби управління 8 армійського корпусу (до 31.12.2013 року), де отримував грошове забезпечення відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Наказом командира військової частини А1494 (по стройовій частині) від 31.12.2013 року № 321 позивача звільнено з займаної посади у зв'язку з переходом військової частини на новий штат з 31.12.2013 року та зараховано у розпорядження командира названої частини ( а.с. 10).

Відповідно до наказу командира військової частини А1494 (по стройовій частині) №3 від 10 січня 2014 року, позивачу надано щорічну відпустку на 20 діб з 10 січня по 29 січня 2014 року ( а.с. 11).

Наказом командира військової частини А1494 (по стройовій частині) від 30.01.2014 року № 20 встановлено прибуття позивача з щорічної відпустки ( а.с.12).

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 23 січня 2014 року № 25 позивача було звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" частини 6 (за станом здоров'я). Має 25 років 04 місяців календарної вислуги ( а.с.13).

Водночас, відповідно до витягу з наказу командира військової частини А 1494 від 03.02.2014 року № 22 з 02 лютого 2014 року позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення ( а.с.14).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що до звільнення з посади позивач отримував щомісячну грошову винагороду у розмірі 40% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889. Винагорода у такому розмірі виплачувалась обмеженому колу військовослужбовців, перелік посад яких визначений самою Постановою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до складу місячного грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховувалась одноразова грошова допомога при звільненні, необхідно було включити і щомісячну додаткову винагороду, яка була призначена позивачу у розмірі 40% місячного грошового забезпечення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, тому відповідач зобов'язаний перерахувати суму одноразової грошової допомоги при звільненні і виплатити позивачу різницю. Та обставина, що перед звільненням з військової служби позивач був звільнений з посади і нетривалий проміжок часу перебував в розпорядженні командира бригади, в даному випадку правового значення не має, оскільки це не залежало від його волевиявлення, а було обумовлено скороченням штату.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року №595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за №1194/18489 затверджена Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 4 вказаної Інструкції, виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно.

Тобто, після звільнення позивача з посади, яка давала право на отримання додаткової винагороди, її виплата була правомірно припинена відповідачем.

Згідно зі ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового забезпечення, а відповідно до п.4 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, військовослужбовцям в разі вибуття у відпустку зі збереженням грошового забезпечення виплата встановленої Постановою КМ України від 22.09.2010 року №889 винагороди не припиняється.

Отже, надавши позивачу з 10 січня 2014 року щорічну відпустку за період, протягом якого він перебував на посаді і отримував вказану вище додаткову грошову винагороду, відповідач повинен був виплачувати за час відпустки з 10 січня 2014 року по 29 січня 2014 року грошове забезпечення з врахуванням такої додаткової грошової винагороди з виплатою різниці.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, грошова допомога при звільненні також виплачена не у повному обсязі, оскільки при її обчисленні відповідач не включив до складу місячного грошового забезпечення передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 щомісячну додаткову грошову винагороду, яку позивач отримував під час проходження служби.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Так, у відповідності до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі звільнення з військової служби за віком, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України. Перелік додаткових видів грошового забезпечення (підвищення, надбавки, винагороди, забезпечення) був визначений у додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 була встановлена ще одна щомісячна додаткова грошова винагорода. З вересня 2013 року вона була встановлена позивачу у розмірі 40 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329, військовослужбовцям, звільненим з посад, на які вони були призначені, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 і 38.2 цієї Інструкції ( в т.ч. за віком), до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А1494 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" березня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено 23 червня 2014 року.

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Військова частина А1494 вул.В.Бердичівська, 17 А,м.Житомир,10000

4 - представнику позивача - ОСОБА_5, АДРЕСА_2