Рішення № 39467924, 18.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/860/14 Головуючий 1-інст. - Саркісян О.А.

Справа - № 2029/7639/12 Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - стягнення

заборгованості

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Прудніковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2013 року по справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2013 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласноі дирекціі "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором №014/07/-514-07 від 04.05.2007 року в загальному розмірі 68608,36грн. , за кредитним договором №010/42-1/0574 від 26.08.2011 року в загальному розмірі 2167701,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківськоі обласноі дирекціі "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором №014/07-01-0486-08 від 10.06.2008 року в загальному розмірі 288 доларів 88 центів США, що в перерахунку на національну валюту становить 2309 грн. 02 к.

Ухвалою цього ж суду від 03 грудня 2013 року заяву ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про перегляд вищевказаного заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ОСОБА_4.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт належного виконання банком своїх зобов'язань за кредитними договорами, а саме видачі позичальнику грошових коштів. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність заборгованості ОСОБА_7 перед позивачем, а документ під назвою " Розрахунок заборгованості ОСОБА_7 перед АТ " Райффайзен Банк Аваль", що знаходиться в матеріалах справи, не є доказом, який підтверджує наявність зазначених у позовній заяві обставин, оскільки не є первинним документом і не містить відомостей про вказану позивачем операцію та підтверджує її здійснення.

Вважає, що розрахунок штрафних санкцій проведено з чисельними порушеннями норм чинного законодавства з боку банку, оскільки неможливо визначити відсоток від суми простроченого зобов'язання, якщо немає точних відомостей про обсяг такого зобов'язання.

Крім того, розрахунок пені, нарахованої за порушення терміну сплати Відповідачем 1 суми відсотків згідно кредитного договору № 014/07-01-0486-08 від 10.06.08 р. проведено позивачем у іноземній валюті (доларах США),що суперечить вимогам ст.ст. 549, 551 ЦК.

Наголошує, що позивач не має права вимагати від відповідачів повернення всієї суми кредитів по Кредитному договору № 014/07/-514-07 від 04.05.2007 р. та Кредитному договору № 010/42-1/0574 від 26.08.2011 р., оскільки строк погашення відповідачами заборгованості по кредитним договорам у повному обсязі ще не настав, ці суми мають бути сплачені ОСОБА_7 у строк до 25.04.2015 року. За таких обставин, вказані суми не можуть бути примусово стягнуті з відповідачів на захист порушених прав Банку, оскільки в цій частині вони на момент пред'явлення позову порушені не були.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить про її відхилення та залишення заочного рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав встановленим, зокрема, що 04.05.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффазен банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль» і ОСОБА_7 укладено Генеральну угоду № 632 від 04 травня 2007 року і Генеральну кредитну угоду № 07-01-105-08 від 10 червня 2011 року та у відповідності до вказаних угод кредитні догови , за якими ОСОБА_7 отримала кредитні кошти в розмірі 100000,00 грн., 270 000,00 дол.США і 2 070 515,82 грн., зобов"язалась належним чином використати кредитні кошти, забезпечити їх повернення та сплатити нараховані відсотки на умовах, передбачених договорами. У забезпечення виконання зобов"язань за вказаними договорами між Банком і ОСОБА_4 укладені договори поруки від 26.08.2011 року за №№ 010/42/-1/0574 і 12/42/0576.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4 у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 як позичальником не виконувались належним чином зобов"язання за кредитними договорами щодо повернення сум кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, виникла заборгованість, яка на 23.07.2007 року за кредитним договором від 04 травня 2007 року становить 68608,36 грн., а за кредитним договором від 26.08.2011 року -2 167 701,90 грн. і не була сплачена позичальником ОСОБА_7 і ОСОБА_4, як її поручителем , після отримання ними вимоги банку про усунення порушень, тому ОСОБА_4 має нести солідарну з ОСОБА_7 відповідальність за вказаними договорами.

Проте, у повній мірі погодитись з вказаними висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов їх при неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи .

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами третьою та четвертою статті 60 ЦПК України визначено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Укладення між ВАТ " Райффайзен Банк Аваль" ( нині ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_7 вищевказаних Генеральних угод та у рамках вказаних угод кредитних договорів, у тому числі, № 014/07/1-514-07 від 04.05.2007 року і №010/42-1/0574 від 26.08.2011 року та додаткових договорів до них , а також укладення між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_4 договору поруки № 12/42-1/0575 від 26.08.2011р.підтверджується наявними у справі копіями цих договорів.

Відповідно до умов Генеральної угоди та кредитного договору від 04.05.2007 року ОСОБА_7 надано кредит у розмірі 100 000 грн. терміном дії до 26.04.2012 року з відсотковою ставкою 19,50 відсотків річних. Відповідно п.5.1 Угоди та п.5.1.1 кредитного договору позичальник зобов'язалась належним чином використати і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані проценти на умовах передбачених цим договором.

26.08.2011 року між тими самими сторонами у відповідності до Генеральної кредитної угоди №07-01-105-08 від 10.06.2008року укладено кредитний договір №010/42-1/0574. Відповідно до умов Угоди та кредитного договору ОСОБА_7 надано кредит у розмірі 2 070 515,82 гривень, терміном по 08.06.2015 року, з відсотковою ставкою 14% річних - строком з 26.08.2011р. по 31.07.2012р.; 16% річни, з 01.08.2012р.по 08.06.2015р.

Відповідно п.5.1 Угоди та п. 1.6.1. кредитного договору ОСОБА_7 зобов'язалась належним чином використати і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані проценти на умовах передбачених цим договором, а за порушення строків повернення кредиту, процентів за користуванням кредитом, сплачуєвати кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.(п.10.2 Угоди) Повернененя кредитних коштів та сплату процентів позичальник мала здійснювати щомісячно, рівними частинами протягом всього строку дії Кредитного договору, відповідно до Графіку

Згідно п.п. 1.2, 2.1, 3.1 договору поруки № 12/42-1/0575 від 26.08.2011року поручитель (ОСОБА_4)на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням боржника які виникають з умов кредитного договору № №010/42-1/0574 від 26.08.2011 року та у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов'язань за договором, нести солідарну відповідальність перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Сторони договору встановили, що зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов крім передбачених договором поруки та кредитними договорами не потребують.

У зв'язку з невиконанням позичальником (ОСОБА_7) зобов'язань за кредитними договорами (щодо погашення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування сумою кредиту, суми пені нарахованої за порушення строку погашення кредиту та відсотків) поручителю ОСОБА_4 на виконання умов п.2.2 договору поруки та як солідарному боржнику, банком направлено вимогу за № С21-120-1-2/626 від 19.04,2012р. про погашення суми заборгованості за кредитним договором.

Направлена вимога банку залишена відповідачем без задоволення, сума заборгованості залишилась несплаченою(а.с.87-90).

Таким чином, сума заборгованості за кредитними договорами перед АТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль", яка виникла у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором та невиконанням вимоги Банку поручителем, станом на 23.07.2012 року :

за кредитним договором № 014/07/1-514-07 від 04.05.2007р. становить 68 608,36 грн. і складається з: заборгованості по кредиту - 62 993,64 грн.; заборгованості по відсотках - 5 098,50 грн. Пеня за порушення строку погашення кредиту - 360,02 грн; за порушення строку погашення відсотків- 156,20 грн;

за кредитним договором № 010/42-1/0574 від 26.08.2011 року становить 2 167 701,90 грн , яка складається: заборгованості по кредиту - 2 042 673,95 грн; заборгованості по відсотках 99 927,99 грн; Пеня за порушення строку погашення кредиту - 21 364,35 грн; за порушення строку погашення відсотків- 3 735,61 грн.

Видача позичальнику ОСОБА_7 кредитних коштів в розмірах, зазначених в кожному з кредитних договорів, у тому числі кредитному договору № № 010/42-1/0574 від 26.08.2011року підтверджено наданими до апеляційного суду виписками по рахункам, за якими здійснювалось повернення кредитних коштів, та які містять відображення операцій з видачі кредитів.

Вказані виписки також підтверджують час виникнення та розміри заборгованості, яка виникла у позичальника та обгрунтованість нарахування штрафних санкцій. Заперечуючи проти наданих позивачем розрахунків представник ОСОБА_4 не наводить в апеляційній скарзі інших розрахунків і не надала до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б їх спростували.

Відповідно до договору поруки № 12/42 -1/0575 від 26 серпня 2011 року ОСОБА_4 зобов"язався відповідати перед кридитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов"язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доводи скарги та пояснення представника ОСОБА_4 про те, що вимоги про погашення заборгованості у повному обсязі відповідачі не отримували є безпідставними, тому, що матеріалами справи підтверджено, що 23.04.2012 року ОСОБА_4 отримана вимога про усунення порушень, в яких до його відома доведені загальна сума заборгованості ОСОБА_7 за кредитними договорами та її складові станом на 18.04.2012 року та попереджено, що у разі невиконання порушених зобов"язань Банк буде змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з нього, як поручителя.(а.с.88,90).

Право кредитора достроково вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення повернення чергової частини, якщо договором встановлено обов"язок позичальника повернути позику частинами, визначено ст.1050 ЦК України.

Проте, договору поруки, за яким ОСОБА_4 поручився за виконання зобов"язань ОСОБА_7 за кредитним договором № 014/07/1-514-07 від 04.05.2007 року позивачем до суду першої інстанції надано не було, а відтак він і не міг бути дослідженим.

Наданий до суду апеляційної інстанції договір поруки № 12/42-1/0576 від 26 серпня 2011 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_4 також не є належним доказом виникнення у останнього зобов"язань за кредитним договором № 014/07/1-514-07 від 04.05.2007 року, оскільки в цьому договорі поруки зазначено, що ОСОБА_4 зобов"язався відповідати перед кредитором солідарно з Позичальником за виконання зобов"язань за кредитним договором від 04 листопада 2007 року, проте, такий договір не є предметом спору у цій справі.

За таких обставин рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 014/07/-514-07 від 04.05.2007 року в загальному розмірі 68608 ( шістдесят вісім тисяч шістсот вісім) грн. 36 коп. не можна визнати законним, тому воно у відповідності до п.п.1,3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні вказаних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"до ОСОБА_4 за недоведеністю.

Рішення суду відносно ОСОБА_4 в частині стягнення з нього у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №010/42-1/0574 від 26.08.2011 року відповідає вимогам ст.ст.526,554,611,1050 ЦК України , умовам вказаного кредитного договору та договору поруки від 26.08.2011 року № 12/42 -1/0575, тому підстави для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

Доводи апеляційної скарги щодо валюти нарахування штрафних санкцій за кредитним договором № 014/07-01-0486-08 від 10.06.08 року судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки за вказаним договором будь-яких вимог до ОСОБА_4 не заявлено, а повноважень на оскарження рішення відносно ОСОБА_7 апелянтом не надано.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 ст.307, ст.ст.308,309, 313,314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2013 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_4 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 014/07/-514-07 в загальному розмірі 68608 ( шістдесят вісім тисяч шістсот вісім) грн. 36 коп. і відмовити у задоволенні вказаних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4.

В іншій частині вказане рішення відносно ОСОБА_4 залишити без змін.

Рішення в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_7 апеляційним судом не переглядалось.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя -

Судді колегії -