Вирок № 39467826, 26.06.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2543/14-к

Номер провадження 1-кп/629/232/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Криворотенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12014220380000978 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Лозова, Харківської області, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Бєляєва О.І.,

- захисту -обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на початку березня 2014 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 в ході розмови з ОСОБА_4, діючи з умислом направленим на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що ОСОБА_4 знаходилась в стані сильного алкогольного сп'яніння, взяв у неї належний їй мобільний телефон марки «Samsung Gaiaxy S 5570», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1786 від 28.05.2014 року складає 317 гривень 25 копійок, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень для того, щоб зателефонувати, після чого поклав даний телефон в кишеню та зник з місця події. Після вчинення вказаного злочину ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном за своїм розсудом, а саме обернув його на свою користь, шляхом продажу даного мобільного телефону, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 327 гривень 25 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, щиро розкаюється у скоєному ним злочині та просив суд застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році», так як він має на утриманні неповнолітню дитину.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин невеликої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має середню освіту, не працює, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному, відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України до набрання чинності Законом України „Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області 11 грудня 2012 року. Як вбачається з даного свідоцтва обвинувачений ОСОБА_1 є батьком дитини, стосовно якої не позбавлений батьківських прав.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року із змінами внесеними згідно закону, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно звільнити від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Судові витрати по справі покласти на обвинуваченого ОСОБА_1.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, п. «в» ст.1, ст.ст. 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді 2 років обмеження волі на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р 31419544700005 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код банку 37999680, код доходів 24060300 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1786 від 28.05.2014 року в розмірі 367 гривень 08 копійок.

Речовий доказ по справі:

- диск DVD-R з відеозаписом за 30.05.2014 року проведення допиту підозрюваного ОСОБА_1, долученого до кримінального провадження № 12014220380000978 від 07.05.2014 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова