Ухвала суду № 39459737, 16.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Справа № 28162/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Матковська З.М.

секретар судового засідання Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2010 року у справі № 2а-1075/10/0370 за позовом Луцька міжрайбаза Волинської облспоживспілки до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про часткове визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Луцька міжрайбаза Волинської облспоживспілки звернулась з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про часткове визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312303 від 20 січня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на наступне. 30.12.2009 року працівниками податкової інспекції була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки №486/23-99/01744168 від 30.12.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 року №637, а саме встановлені факти несвоєчасного оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій. На підставі акту перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 20.01.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312303 на суму 37892,09 грн., з яких 37755,20 грн. - за несвоєчасне оприбуткування готівки та 136,89 грн. - за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих сум. Вказане рішення було оскаржене в частині несвоєчасного оприбуткування готівки, однак скарга позивача залишена без задоволення. Позивач зазначає, що Луцькою ОДПІ пропущені строки накладення адміністративно-господарських санкцій, які, відповідно до статті 250 Господарсько-процесуального кодексу України можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000312303 від 20.01.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37755 грн. 20 коп. за несвоєчасне оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Луцька об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що за результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року працівниками Луцької ОДПІ був складений акт № 486/23-99/01744168 від 30.12.2009 року. Даним актом було встановлено порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 року № 637, а саме встановлені факти несвоєчасного оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій. Зазначає, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні норм Господарського кодексу України, а тому підстави для застосування строків, передбачених статтею 250 ГК України є необґрунтованими.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.12.2009 відповідачем, на підставі направлення №000576 від 26.12.2009 року було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року по та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складено акт №486/23-99/01744168 від 30.12.2009 року, у якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 20.01.2010 року прийнято рішення про застосування до Луцької міжрайбази Волинської облспоживспілки штрафних (фінансових) санкцій №0000312303 за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 року № 637 на суму 37892,09 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320), підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. При цьому, пунктом 2.6 даного Положення передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Згідно з визначеннями, наведеними в пункті1.2 зазначеного Положення, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, який стягується до державного бюджету.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України (ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно із частиною першою статті 241 ГК України грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 239 ГК України передбачено, що одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який застосовується до суб'єкта господарювання за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 241 ГК України, перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні санкції за порушення суб'єктами господарювання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні положень ГК України.

Відповідно до вимог статті 218 даного Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. В силу частини другої зазначеної статті, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 року №637, а саме встановлення фактів несвоєчасного оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій в магазині «Підзамче» за період з 28.11.2008 року по 30.11.2008 року на суму 5258,39 грн. та в магазині смт. Колки по вул. Грушевського, 40 за період з 04.10.2008 року по 07.10.2008 року, які зафіксовані в акті №486/23-99/01744168 від 30.12.2009 року дійсно мали місце, що не заперечив представник позивача в судовому засіданні. Рішення №0000312303 про застосування адміністративно-господарських санкцій на суму 37892,09 грн. винесене 20.01.2010 року, тобто по спливу річного терміну, протягом якого можливе притягнення до відповідальності за порушення порядку проведення господарських операцій з використанням готівки, що передбачено нормами статті 250 ГК України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС залишити без задоволення, а постанову постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2010 року у справі № 2а-1075/10/0370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Матковська З.М.