Ухвала суду № 39459313, 10.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5392/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» (далі - позивач, ТОВ «Хауз Україна») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 04.12.2012 № 0002402220 та № 0002412220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 15.11.2012 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хауз Україна» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп» за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС складено Акт № 5245/22-222-34476959 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем, зокрема, пп.пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 99926 грн., а також порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 124907 грн.

04.12.2012 на підставі Акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0002402220, яким у зв'язку з порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 124907 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31227 грн.;

№ 0002412220, яким у зв'язку з порушенням пп.пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 99926 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24982 грн.

З Акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп.пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 99926 грн., а також порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 124907 грн., стала встановлена ним нікчемність договору купівлі-продажу від 01.10.2010 № 01/10/10, укладеного між ТОВ «Хауз Україна» та ТОВ «РМА-Груп», внаслідок визнання засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «РМА-Груп» ОСОБА_2 вироком Голосіївського районного суду м. Києва винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України, а також відсутності у ТОВ «РМА-Груп» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення відповідної господарської діяльності.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, між ТОВ «РМА-Груп» та ТОВ «Хауз Україна» укладено договір купівлі-продажу від 01.10.2010 № 01/10/10. На підтвердження факту виконання вказаного Договору складено відповідні рахунки-фактури, видаткові накладні, а також ТОВ «РМА-Груп» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму у розмірі 599555,06 грн. (в тому числі ПДВ 99926 грн.).

Проте, Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року (справа №1-1198/11), який набрав законної сили 18 жовтня 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_2 визнано винним за частиною другою ст. 205, частиною другою ст. 358 Кримінального кодексу України (в редакції Закону, що діяла до 01.07.2011 року).

Вказаним вироком встановлено, що у червні 2010 року директор ТОВ "РМА-Груп" вступив у попередню змову з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, про перереєстрацію на своє ім'я вказаного товариства. Ці особи домовились, що директор ТОВ "РМА-Груп" буде тільки рахуватись на зайнятій посаді та не матиме відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного товариства.

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Відповідно до частини четвертої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанові суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, ОСОБА_2 з 01 липня 2010 року здійснювалось фіктивне підприємництво та видавались від його імені завідомо підроблені первинні документи, що спростовує їх справжність, та фактичне здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «РМА-Груп» господарських операцій, в тому числі і з позивачем.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду від 14 листопада 2012 року № 2379/12/13-12 "Щодо застосування ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України", диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом з тим, розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Враховуючи викладені обставини, які свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "РМА-Груп", суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 12 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 16.06.2014 року.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.