Постанова № 39458897, 24.06.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа № 909/368/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді М.І. Хабіб

суддів О.В.Зварич Я.О.Юрченка

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", № 80-01-977 від 05.05.14

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2014 в частині забезпечення позову

у справі № 909/368/14

за позовом: Приватного підприємства "Енергобудпостач", м.Івано-Франківськ.

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, м. Івано-Франківськ.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд", м.Івано-Франківськ.

про вилучення з акту опису та арешту майна боржника ВАТ "Прикарпатагробуд" козлового крану ККТМ-1036, що належить на праві власності ПП "Енергобудпостач"

За участю представників:

позивача: Васькевич Ю.С. - представник (довіреність в матеріалах справи);

відповідача ПАТ"Мегабанк": Лаврів В.П.- представник (довіреність в матеріалах справи);

представники інших відповідачів: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2014 (суддя О. В. Рочняк) порушено провадження у справі у справі 909/368/14 за позовом ПП "Енергобудпостач" до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про вилучення з акту опису та арешту майна боржника ВАТ "Прикарпатагробуд" козлового крану ККТМ-1036, що належить на праві власності ПП "Енергобудпостач", та задоволено заяву ПП "Енергобудпостач" про забезпечення позову.

Позов забезпечено у наступний спосіб:

- заборонено Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції вчиняти будь-які дії щодо козлового крану ККТМ-1036, зав. №36/115, який включено до арештованого майна згідно з актом опису та арешту майна боржника ВАТ "Прикарпатагробуд".

Ухвала суду мотивована положеннями ст.ст. 61, 64, 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову". Зокрема, суд виходив з того, що реалізація в процедурі виконавчого провадження майна ВАТ "Прикарпатагробуд" може порушити право власності ПП "Енергобудпостач" на спірне майно, а невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою в частині забезпечення позову, ПАТ "Мегабанк", залучений до участі у справі в якості відповідача ухвалою суду першої інстанції від 28.04.2014, подав у травні 2014 апеляційну скаргу, вважає її такою, що винесена судом у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому просить ухвалу в частині забезпечення позову скасувати та відмовити у задоволенні заяви ПП «Енергобудпостач» про забезпечення позову. Скаржник стверджує, що заявником не надано суду жодних доказів, які утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі №909/368/14. Крім того, зазначає, що прийняття рішення у справі №909/368/14 зупиняє виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2011 у справі №29/425-10 за позовом ПАТ «Мегабанк» до відповідачів ПП фірма «Спіка», ВАТ «Прикарпатагробуд», ПП «Астарта-Л» про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення штрафів за іпотечними договорами.

У відзиві (вх.01-04/3547/14 від 24.06.14) на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника та зазначає, що відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» накладення арешту є зверненням стягнення на майно боржника, наступною стадією виконавчого провадження є реалізація описаного та арештованого майна. Отже, на думку позивача, при винесені оскаржуваної ухвали судом враховано, що на момент винесення рішення по справі, в тому випадку якщо останнім буде задоволено позовні вимоги, козловий кран ККТМ-1036, зав №36/115 може бути реалізовано відділом ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, як майно боржника ВАТ «Прикарпатагробуд».

В судовому засіданні 24.06.14 представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача проти доводів апелянта заперечив, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші відповідачі наданим ст.96 ГПК України правом не скористались, відзиви на апеляційну скаргу суду не надали, своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

.

Розглянувши апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2011 у справі № 29/425-10 присуджено до стягнення з ВАТ «Прикарпатагробуд» на користь ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованість за Іпотечним договором № ГД 04/2008-з2 від 23.07.2008 у розмірі 2 465 463,30 грн

04.10.11 господарським судом Харківської області на виконання вказаного рішення видано судовий наказ №29/425-10.

26.09.12 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції на підставі заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №34409296 з виконання цього наказу.

02.11.12 орган виконання склав акт опису й арешту майна, згідно з яким описано і накладено арешт на козловий кран ККТМ-1036, що належить боржнику - ВАТ "Прикарпатагробуд".

У квітні 2014 року приватне підприємство "Енергобудпостач" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про вилучення з акту опису та арешту майна боржника ВАТ "Прикарпатагробуд" козлового крану ККТМ-1036, що належить на праві власності ПП "Енергобудпостач". Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову (вих.№35/14 від 04.04.14)

Позовна заява та заява про забезпечення позову обґрунтовані тим, що позивач придбав у власність за договором купівлі-продажу від 01.12.2011, укладеним з ВАТ "Прикарпатагробуд", козловий кран ККТМ-1036, зав. №36/115, який включено до арештованого майна згідно з актом опису та арешту майна боржника ВАТ "Прикарпатагробуд". До вирішення цього спору існує очевидна небезпека заподіяння шкоди майновим правам позивача, з огляду на те, що арешт накладений органом виконання на спірне майно - козловий кран ККТМ-1036 з метою його подальшої реалізації, що зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Встановивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши доводи скаржника, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Згідно із ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 (з наступними змінами і доповненнями) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічні положення викладені у постанові пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» N 9 від 22.12.2006.

Згідно із ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (ч.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 16)

Постановою про відкриття виконавчого провадження №34409296 від 26.09.12, Актом опису та арешту майна від 02.11.12 підтверджується вжиття органом виконання примусових заходів, зокрема, проведено опис спірного козлового крана ККТМ-1036 та накладено на нього арешт з метою його подальшої реалізації та виконання рішення суду у справі № 29/425-10 про стягнення боргу.

З огляду на те, що предметом позову є матеріально-правова вимога про вилучення з акту опису та арешту майна боржника ВАТ "Прикарпатагробуд" козлового крану ККТМ-1036, який, за твердженнями позивача, належить йому на праві власності, на думку апеляційного суду, обраний позивачем спосіб забезпечення позову знаходиться у прямому зв'язку із предметом позову. Наслідком невжиття відповідних заходів можливе порушення майнових прав позивача та утруднення або неможливість виконання рішення суду при задоволенні позову.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вжиття місцевим судом заходів до забезпечення позову у даній справі є підставним та правомірним

Доводи скаржника відхиляються апеляційним судом, оскільки вони фактично ґрунтуються на необхідності з'ясування та встановлення апеляційним судом обставин справи, які мають бути дослідженні та встановлені місцевим судом при розгляді по суті спору про вилучення майна з акта опису і арешту майна. Однак спір по суті ще не розглянутий, справа перебуває у провадженні суду першої інстанції, який і має встановити правомірність опису спірного крана та накладення на нього арешту при виконанні наказу господарського суду Харківської області, виданого судом на виконання рішення від 01.08.2011 у справі № 29/425

Відтак, доводи скаржника апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником не доведено наявності підстав для скасування ухвали місцевого суду в частині забезпечення позову та для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 66, 67, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2014р. у справі 909/368/14 в частині забезпечення позову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 25.06.2014

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

Судді О.В.Зварич

Я.О.Юрченко