Постанова № 39458735, 25.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.06.2014р. справа №908/2878/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Колядко Т.М., Принцевської Н.М.при секретарі судового засідання Пеленовій О.О.за участю прокурора: представників сторін: Лисенко С.І. за посвідченням №000965 від позивача: не прибуввід відповідача:не прибуврозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги1.Заступника прокурора Запорізької області, м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України, м. Київ; 2.Державного агентства резерву України, м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від26.03.2014р.по справі№908/2878/13 (суддя Серкіз В.Г.)за позовом:Державного агентства резерву України, м. Київ до відповідача:Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя проспонукання до виконання умов мирової угоди та зобов'язання сплатити 39 540 567,42грн. за участю:Прокуратури Запорізької області, м. Запоріжжя

В С Т А Н О В И В:

Державне агентство резерву України, м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя про спонукання до виконання умов мирової угоди та зобов'язання сплатити 39 540 567,42грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.2013р. у справі № 908/2878/13 у задоволенні позову Державного агентства резерву України, м. Київ до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя про спонукання до виконання умов мирової угоди та зобов'язання сплатити 39 540 567,42 грн. відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2013р. у справі № 908/2878/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2014р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. та рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2013р. у справі № 908/2878/13 скасовано. Справу №908/2878/13 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області та зазначено, що з'ясування питання, чи існували зобов'язання казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву, які випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв", та чи відповідає укладання договору № 2-10/8-98 від 23.04.1998 положенням Закону України "Про державний матеріальний резерв", неможливо без дослідження матеріалів справи господарського суду міста Києва № 45/547Т, за наслідками розгляду якої було укладено мирову угоду, чого судами попередніх інстанцій не було зроблено.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.03.2014р. по справі №908/2878/13 у задоволені позову відмовлено.

Заступник прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України, м. Київ, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Посилається на те, що господарським судом не прийнято до уваги вказівку Вищого господарського суду України, оскільки суд першої інстанції зобов'язано дослідити матеріали справи №42/547т., разом з тим вказана справа має гриф «Таємно», тому справа №908/2878/13 мала б бути передана на розгляд до господарського суду міста Києва за підсудністю. Вважає, що мирова угода, яка укладена між позивачем та відповідачем не є новацією, вона не змінює відносин, які склалися між сторонами, а узаконює відносини, які склалися між сторонами по сплаті боргу, як цього вимагало розпорядження Кабінету міністрів України від 29.11.2001р. №538-р. «Про заходи щодо збереження та розвитку титанового виробництва». Прокурор наполягає на тому, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли саме на підставі Закону України «Про державний матеріальний резерв», тому позовна давність відповідно до приписів ст. 268 Цивільного кодексу України не застосовується.

Державне агентство резерву України, м. Київ, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, також звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить передати справу для розгляду по суті за підсудністю до Київського апеляційного господарського суду, скасувати рішення суду та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції, при прийняті оспорюваного рішення, порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що господарським судом не прийнято до уваги вказівку Вищого господарського суду України, оскільки суд першої інстанції зобов'язано дослідити матеріали справи №42/547т., разом з тим вказана справа має гриф «Таємно», тому справа №908/2878/13 мала б бути передана на розгляд до господарського суду міста Києва за підсудністю. Позивач зазначає, що мирова угода, яка укладена між позивачем та відповідачем не є новацією, вона не змінює відносин, які склалися між сторонами, а узаконює відносини, які склалися між сторонами по сплаті боргу, як цього вимагало розпорядження Кабінету міністрів України від 29.11.2001р. №538-р. «Про заходи щодо збереження та розвитку титанового виробництва». Посилається на те, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли саме на підставі Закону України «Про державний матеріальний резерв», тому позовна давність відповідно до приписів ст. 268 Цивільного кодексу України не застосовується.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав відзиви, в яких проти доводів апеляційних скарг заперечував та клопотання про передачу справи на розгляд до іншого господарського суду в інший регіон за територіальною юрисдикцією.

Зазначене клопотання не може бути задоволено, оскільки не містить правового регулювання такого направлення відповідно до статтей 15, 16, 17 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор у судове засідання прибув, підтримав доводи апеляційних скарг та наполягав на вирішенні питання щодо визначення підсудності справи. Не заперечував проти розгляду справи без участі представників позивача та відповідача.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників позивача та відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки їх повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Відповідно до вимог статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2007р. у справі № 42/547т затверджена мирова угода, укладена між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (за текстом мирової угоди - Комітет) та Казенним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (за текстом мирової угоди - Комбінат) 14.06.2007р.

Відповідно до п. 1.1 Мирової угоди у справі № 42/547т, цією угодою сторони встановлюють порядок повернення Комбінатом боргу перед Комітетом за отримані із державного матеріального резерву товарно-матеріальні цінності на умовах товарного кредиту за договором № 2-10/8-98 від 23.04.1998р., укладеного на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.1998р. № 229-12.

Пунктом 1.2 Мирової угоди у справі № 42/547т передбачено, що Комбінат взяв на себе зобов'язання сплачувати, на умовах визначених цією угодою, суму боргу за договором № 2-10/8-98 від 23.04.1998р., який складається з: вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей, відсотків за користування в розмірі 25 % облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 1.3 Мирової угоди у справі № 42/547т сплата заборгованості за отримані товарно-матеріальні цінності та відсотків за їх користування здійснюється відповідності із Графіком погашення заборгованості (додаток до мирової угоди) за договором від 23.04.1998р. № 2-10/8-98, згідно акту звірки заборгованості станом на 01.12.2006р.

Графіком погашення залишку заборгованості станом на 14.06.2007р. за товарно-матеріальні цінності та відсотків за користування (додаток до Мирової угоди у справі №42/547т) визначено, що погашення заборгованості мало здійснюватися з 14.06.2007р. по 31.12.2009р.

Залишок суми боргу станом на 14.06.2007р. становив 75 816 995,50 грн. з ПДВ, з яких 18 288 136,37 грн. - відсотки за користування кредитом, 57 528 859,13 грн. - вартість матеріальних цінностей (п. 2.5 Мирової угоди у справі № 42/547т).

Указом Президента України від 09.12.2010р. № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано шляхом перетворення у Державне агентство резерву України (позивач у справі), яке є його правонаступником.

Пунктом 1.3. статуту Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", затвердженого наказом Фонду Державного майна України № 3057 від 02.07.2012р., визначено, що Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (відповідач у справі) є правонаступником всіх прав та обов'язків Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Позивач в позовній заяві зазначив та відповідач проти цього не заперечив, що з моменту укладення Мирової угоди у справі № 42/547т і до липня 2008 року умови Мирової угоди відповідачем виконані частково, зокрема відповідачем було сплачено 18 288 136,37 грн. відсотків за користування кредитом та 18 038 291,70 грн. вартості матеріальних цінностей.

Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Казенним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 01.12.2009р. було складений Акт звірки взаєморозрахунків, яким сторони визначили, що станом на 01.12.2009р. заборгованість Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву за договором № 2-10/8-98 від 23.04.1998р. становить 39 490 567,43 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про спонукання ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2007р. у справі № 42/547т, та зобов'язання сплатити 39 540 567,42 грн., у зв'язку з тим, що ухвала господарського суду міста Києва від 25.07.2007р. у справі № 42/547т про затвердження мирової угоди не була оформлена як виконавчий документ і не містить усіх даних, вказаних в ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому вона не може бути виконана в примусовому порядку як виконавчий документ.

Господарським судом при новому розгляді справи у задоволені позову відмовлено, у зв'язку з тим, що суд визнав необґрунтованими заявлені вимоги та з підстав пропуску строку позовної давності позивачем.

Суд визначив, що дана справа підлягає розгляду саме у господарському суді Запорізької області, оскільки матеріали справи не містять державної таємниці, з чим колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Як встановлено судом, мирову угоду між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Казенним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат", яка є предметом позову, затверджено в межах справи №42/547Т.

Скасовуючи судові рішення по справі №908/2878/13 про відмову в задоволенні позовних вимог, Вищим господарським судом України у постанові від 17.02.2014р. чітко визначено, про необхідність з'ясування питання щодо існування зобов'язання казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву, які випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв",, та відповідність укладання договору № 2-10/8-98 від 23.04.1998 положенням Закону України "Про державний матеріальний резерв". При цьому в постанові наголошено, що це неможливо з'ясувати без дослідження матеріалів справи господарського суду міста Києва № 45/547Т, за наслідками розгляду якої було укладено мирову угоду, чого судами попередніх інстанцій не було зроблено.

Відповідно до вимог статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Виходячи з постанови Вищого господарського суду України вказівкою є саме необхідність дослідження матеріалів справи №42/547т, які містять державну таємницю.

Зазначене не враховано господарським судом при новому розгляді справи, а зроблено висновок щодо відсутності в матеріалах справи відомостей, що є державною таємницею.

Крім того, відповідно до довідки, яка підписана головою Державного агентства резерву України (2 том а.с. 109), копія постанови Кабінету міністрів України від 27.02.1998р. №229-12 знаходиться в режимно-секретному секторі Держрезерву та має гриф «Таємно». Як вбачається з предмету договору №2-10/8-98 від 23.04.1998р. його укладено саме на виконання зазначеної постанови.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну таємницю" - державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою, при цьому у цій же статті визначено ступені секретності ("особливої важливості", "цілком таємно", "таємно").

Разом з тим, стаття 8 названого Закону до державної таємниці у сфері економіки, науки і техніки, відносить інформацію про мобілізаційні плани і мобілізаційні потужності господарства України, запаси та обсяги постачання стратегічних видів сировини і матеріалів, а також зведені відомості про номенклатуру та рівні накопичення, про загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження, розміщення і фактичні запаси державного резерву.

Відповідно до положень Закону України "Про державну таємницю" особа, що працює з секретною інформацією, повинна мати відповідний допуск до державної таємниці. У зв'язку з цим, суддя, що розглядає справу, позбавлений права знайомитися з матеріалами, що містять секретну інформацію. При цьому, суддя не вправі вирішити питання щодо наявності чи відсутності в матеріалах державної таємниці, тобто встановлювати належність чи неналежність документів до державної таємниці, це є прерогативою господарського суду міста Києва.

При таких обставина, господарський суду Запорізької області безпідставно визначив відсутність в матеріалах справи відомостей, що є державною таємницею.

Частиною 4 ст.16 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Отже, у випадку, якщо прокурор та позивач стверджує про те, що докази в обґрунтування позовних вимог до відповідача місяться у документах з грифом секретності, господарський суд, який розглядає справу, зобов'язаний при надходженні таких вимог надіслати матеріали справи в цій частині господарському суду міста Києва для розгляду.

Згідно ч.1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, у випадку непідсудності справи даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

У зв'язку з тим, що мирова угода прийнята у справі №45/547Т, яка містить державну таємницю, та згідно з вказівками Вищого господарського суду України, що без дослідження матеріалів зазначеної справи неможливо з'ясувати питання, чи існували зобов'язання казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи №908/2878/13 підлягають передачі за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 20.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» у разі коли непідсудність справи даному місцевому господарському суду виявлено під час апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення і останнє в зв'язку з цим скасовується, то матеріали справи підлягають поверненню до місцевого господарського суду, який прийняв рішення, для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК, про що зазначається в резолютивній частині постанови апеляційної чи касаційної інстанції.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 104 ГПК України, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності, таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду. У разі скасування рішення місцевого господарського суду з підстав, зазначених вище, апеляційна інстанція повертає матеріали справи до місцевого господарського суду, а останній -надсилає ці матеріали за встановленою підсудністю в порядку ст. 17 ГПК України (п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційні скарги Заступника прокурора Запорізької області, м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України, м. Київ та Державного агентства резерву України, м. Київ підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2014р. у справі №908/2878/13 - скасуванню, у зв'язку з порушенням правил виключної підсудності, а матеріали справи підлягають поверненню до господарського суду Запорізької області для направлення їх до господарського суду міста Києва в порядку ст. 17 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 17, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України, м. Київ та Державного агентства резерву України, м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2014р. у справі №908/2878/13 - частково задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2014р. у справі №908/2878/13 - скасувати.

Справу № 908/2878/13 повернути до господарського суду Запорізької області для передачі для розгляду за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Т.М.Колядко

Н.М. Принцевська

Надруковано 7 прим.:

2прим.-прокурору;

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ГСЗО;

1прим.-ДАГС.