Рішення № 39458603, 24.06.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р.Справа № 922/2016/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтех", м. Харків до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України", м. Харків про стягнення 23 493,07грн. за участю представників сторін:

позивача - Баландін Л.Л., дов. б/н від 19.05.14р.;

відповідача - Перевєрзєва К.М., дов. № 880 від 23.06.14р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 23 493,07грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № В-09 від 01.08.12р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти позову не заперечує.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.08.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтех" (позивач) та Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України" (відповідач) укладено договір поставки № В-09 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Вартість одиниці товару, асортимент та кількість постачаємого товару визначаються специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору (п.3.1 договору).

На виконання умов п.3.1 договору сторонами було підписано специфікацію № 1 від 01.08.12р. до договору, в якій сторони погодили найменування, одиницю виміру, кількість та ціну товару.

Поставка товару здійснюється позивачем протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової або усної заявки відповідача (п.5.1 договору).

Згідно специфікації до договору товар поставляється на умовах СРТ станція призначення ОСОБА_3, на умовах правил Інкотермс в редакції 2000р.

У п. 6.2 договору строни погодили обов'язок відповідача зробити повну передплату за товар.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач на виконання умов договору, поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 50 835,07грн., що підтверджується видатковими накладними № 06 від 13.08.12р. на суму 31 802,48грн. та № 09 від 15.08.12р. на суму 19 032,59грн., оформленими належним чином та наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 27 342,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 23 493,07грн.

Наявність заборгованості на вказану суму підтверджується належними доказами, наявними у справі та визнана відповідачем у повному обсязі.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 23 493,07грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 31941174 (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, р/рахунок 26002000156001 в ХФ АТ "Укрінбанк" м. Харків, МФО 351243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтех", код ЄДРПОУ 33410479 (61052, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А, п/р 26003011275400 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) - 23 493,07рн. основного боргу, 1 827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.06.2014 р.

Суддя Т.А. Лавренюк