Постанова № 39457594, 24.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2014 року № 826/7420/14

О 14 годині 29 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Шевчук Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 501"

до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона № 501" звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 20 березня 2013 року ВП № 37074470 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва від 28 грудня 2012 року № 1119.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України "Про виконавче провадження", "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та зазначає, що постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 37074470 від 20 березня 2013 року підлягає скасуванню, оскільки виконавче провадження відкрито по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва від 28 грудня 2012 року № 1119, яке не є виконавчим документом.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Закону України "Про виконавче провадження" та зазначила, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві правомірно та в межах своїх повноважень відкрито виконавче провадження № 37074470 з примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва від 28 грудня 2012 року № 1119.

Представник третьої особи заперечила по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на закони України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", "Про виконавче провадження", Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, та зазначила, що дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва № 1119 від 28 грудня 2012 року про застосування до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 501" фінансових санкцій є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки рішення Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

20 березня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37074470 по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва від 28 грудня 2012 року № 1119 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 501" грошових коштів у розмірі 2 685,89 грн. та вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 27 березня 2013 року.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами першою та другою статті 2 Закону № 606-ХІV встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону № 606-ХІV).

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 17 Закону № 606-ХІV підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно частини першої статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як встановлено під час розгляду справи, 28 грудня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення № 1119 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким за порушення пункту 6 частини дев’ятої статті 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" на підставі пункту 4 частини дев’ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" застосовано до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 501" фінансові санкції в розмірі 268,60 грн.

З метою примусового виконання рішення про застосування фінансових санкцій Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва звернулося до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 20 березня 2013 року відкрито виконавче провадження № 37074470 по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва від 28 грудня 2012 року № 1119.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що державним виконавцем в межах своїх повноважень винесено оскаржувану постанову.

Відносно посилань позивача на те, що рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не є виконавчими документами суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно частини чотирнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Відносно доводів позивача про втрату чинності частинами один-дев’ять статті 106 Закону 1058-IV, згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" суд зазначає про наступне.

Частини один-дев’ять статті 106 Закону 1058-IV регулювали правовідносини щодо виникнення недоїмки по сплаті страхових внесків, надіслання територіальними органами Пенсійного фонду страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату та право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції.

При цьому, обставини відносно того, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом встановлені частиною чотирнадцятою статті 106 Закону № 1058-IV, яка є чинною, як на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови, так і на час розгляду даної адміністративної справи. Разом з тим, вказаною нормою надано право виконавчому органу Пенсійного фонду звертатися до державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення про застосування фінансових санкцій.

Разом з тим, відповідно до частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що рішення територіального органу Пенсійного фонду України є виконавчими документами та органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями на звернення до державної виконавчої служби з метою примусового виконання їх рішень.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову Верховного Суду України від 25 червня 2011 року у справі № 21-146а11, в якій вказано про те, що в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" рішення органу Пенсійного фонду України не є виконавчим документом, а тому недоїмка, штраф та пеня стягуються в судовому порядку з тих підстав, що судом досліджувалися спірні правовідносини, які виникли у 2007 року. При цьому, предметом дослідження під час розгляду справи Верховним Судом України були обставини щодо непоширення строків давності при прийнятті рішень органами Пенсійного фонду України.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про правомірність винесення державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві постанови про відкриття виконавчого провадження № 37074470 по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва від 28 грудня 2012 року № 1119.

Разом з тим суд звертає увагу, що згідно рішення Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва від 28 грудня 2012 року № 1119 до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 501" застосовано фінансові санкції у розмірі 268,60 грн., а не 2 685,89 грн., про що зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Проте, вказана обставина також не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до частини третьої статті 83 Закону № 606-ХІV начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, нормами чинного законодавства органу виконавчої служби надано право на виправлення арифметичних помилок, допущених у процесуальних документах.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 501" до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева

Повний текст постанови складений 25 червня 2014 року.