Ухвала суду № 39457352, 19.06.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2014 року м. Черкаси справа № 823/1815/14

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., перевіривши матеріали адміністративного позову у справі № 823/1815/14

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (надалі - ПАТ АБ «Укргазбанк»)

до реєстраційної служби Тальнівського районного управління Черкаської області (надалі - відповідач)

третя особа: ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Трейд ЛТД» ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1.)

про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Світанок Трейд ЛТД», прийняв ухвалу.

ПАТ АБ «Укргазбанк», звернувшись до суду з адміністративним позовом до відповідача, третя особа: ОСОБА_1, просить:

- постановити рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Світанок Трейд ЛТД».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу. Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст.106 КАС України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Згідно ч.5 ст.106 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Дослідивши позовну заяву, суддя встановив, що позовна заява підписана представником позивача, проте, у порушення вимог ч.5 ст.106 КАС України не зазначено ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Згідно п.3 ст.58 КАС України довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Суддя зазначає, що у додатках до позовної заяви наявна ксерокопія/фотокопія довіреності, що не завірена у встановленому порядку (відсутня дата засвідчення копії довіреності), тому не може бути належним підтвердженням повноважень особи, що підписала позовну заяву.

Постановою КМУ від 30.11.2011 №1242, затверджено Типову інструкцію з діловодства, де передбачено порядок видачі копій документів (далі - Інструкція). Зокрема, згідно п. 76 Інструкції установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу. У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо). Пунктом 77 Інструкції визначено, що напис про засвідчення документа складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис».

Позивачем до позовної заяви надано ксерокопії/фотокопії документів, не засвідчені у встановленому порядку (відсутня дата засвідчення).

Відповідно ч.3 п.1 ст.106 КАС України у позовній заяві вказується ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. У позовній заяві у якості відповідача визначено реєстраційну службу Тальнівського районного управління Черкаської області, проте в наданому у додатках результату пошуку відомостей в ЄДР зазначено «реєстраційна служба Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області». Таким чином позивачу необхідно уточнити найменування відповідача. Також, у позовній заяві не вказано адресу ел.пошти відповідача та не зазначено чи така інформація відома позивачеві.

Згідно п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві вказується зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Відповідно ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Позивачу необхідно уточнити позовні вимоги відповідно до ч.4 ст.105 КАС України.

Відповідно до змісту п.4 ч.1 ст.106 КАС України позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, було порушено діями (бездіяльністю) органу владних повноважень.

Для з'ясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно обґрунтувати фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення його прав. Згідно зі ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я позивача та відповідача, зміст позовних вимог згідно з ч.4,5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. Поданий адміністративний позов зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач, зазначивши у якості відповідача суб'єкта владних повноважень - реєстраційну службу, у той же час не зазначає, чи державний реєстратор відмовив у здійснені запису припинення юридичної особи, чи наявні підстави для залишення без розгляду документів, тобто чи дотримано процедуру внесення зазначеного запису, чи допущено порушення закону при здійсненні повноважень реєстратором щодо реєстрації припинення. Позивач не наводить жодних обґрунтувань щодо адміністративної юрисдикції спору у правовідносинах щодо процедури ліквідації юридичної особи, щодо протиправності дій при ліквідації юридичної особи ліквідатора, якій зазначений в даному позові у якості третьої особи. У разі встановлення таких порушень у встановленому законом порядку, скасування рішення реєстратора є похідним.

Згідно змісту позову і підставою звернення до суду фактично є правовідносини, що виникли між юридичними особами - позивачем та суб'єктом господарювання, якого припинено за не подання звітності. Між тим, відповідно до ст.35 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відомості про дату публікації повідомлення, що містить інформацію про строк пред'явлення вимог кредиторів щодо юридичної особи, що припиняється, надаються органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України не пізніше наступного дня з дати публікації такого повідомлення. Позивач не зазначає обставин щодо наявності такої публікації та встановленого у публікації строку, наданого для пред'явлення кредиторських вимог, що є необхідним.

Позивачем не обґрунтовано якими діями (бездіяльністю) з боку відповідача було порушено його права та у чому полягало «порушення норм закону» саме відповідачем, оскільки у позовній заяві стосовно протиправності дій відповідача зазначено лише, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду про припинення юридичної особи, ТОВ «Світанок Трейд ЛТД», прийнято 03.03.2010, а запис до ЄДР щодо судового рішення державним реєстратором внесено 10.12.2013. Проте в обґрунтування зазначеної позиції не надано відомостей стосовно дати набрання зазначеним рішенням законної сили, не зазначено дату надходження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 про припинення юридичної особи, ТОВ «Світанок Трейд ЛТД», до відповідача.

У зазначеному позові про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, запис № 10141720012000020 про державну реєстрацію припинення згідно витягу з ЄДР вчинено 14.05.2014, а у позові йдеться про 10.12.2013.

Згідно ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Позивач у позовній заяві зазначає про постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 про припинення юридичної особи, ТОВ «Світанок Трейд ЛТД», справу № 16/5026/1913/2011, справу № 2/1522/12592/11 та про внесення 10.12.2013 до ЄДР запису стосовно наявності судового рішення від 03.03.2010 Черкаського окружного адміністративного суду про припинення юридичної особи, ТОВ «Світанок Трейд ЛТД», проте не надає, у додатках до позовної заяви, докази на які посилається.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини у відповідних рішеннях - право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами.

Суддя зазначає, що усі документи, що надаються позивачем до суду, повинні також містити їх копії відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку до 07.07.2014 для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до реєстраційної служби Тальнівського районного управління Черкаської області, третя особа: ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Трейд ЛТД» ОСОБА_1 про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» залишити без руху.

Надати позивачеві строк до 07.07.2014 для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова