Ухвала суду № 39454544, 17.06.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/1842/14 Головуючий в суді І інстанції: Панкєєв В.М.

Категорія: 19 Доповідач: Чиркова К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року червня місяця 17 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та ОСОБА_3 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 24 квітня 2014 року в справі за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до ОСОБА_3 про стягнення витрат на підготовку фахівця у сумі 51900 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат на підготовку фахівця у сумі 51900 грн., посилаючись на те, що протягом 2007 - 2010 років державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості укладено договори на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів для атомної енергетики України.

Відповідно до договору укладеного 03.09.2007 року між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості, ОСОБА_3, університет зобов'язався терміном в чотири роки провести навчання ОСОБА_3, державне підприємство оплатити його вартість, а ОСОБА_3 належним чином виконати передбачені договором умови.

01.01.2010 року між тими ж сторонами укладено договір про підготовку ОСОБА_3 по спеціальності комп'ютерної інженерії того ж рівня строком до 31.07.2010 року.

Згідно умов договору відповідач зобов'язався сумлінно ставитися до навчання, здійснювати самопідготовку, своєчасно здавати заліки та іспити, мати середній показник успішності за навчальний рік із середнім балом не нижче 3,8 по п'ятибальній системі, однак показник успішності відповідача в порушення пункту 4.4 договору за третій курс склав 3,3 бали, що є підставою для відшкодування замовнику витрат понесених на підготовку.

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати, понесені на підготовку фахівця за 2007- 2010 року в сумі 51900 грн.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та зважаючи на те, що відповідач після закінчення навчання не прибув у підрозділ замовника для працевлаштування та відпрацювання не менше трьох років, що є порушенням пункту 4.6 договору та підставою для відшкодування витрат на підготовку фахівця у розмірі 51900 грн.

Справа слухалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 24 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» понесені витрати, пов'язані з навчанням у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості в період з 01.09.2007 року по 31.08.2010 року в сумі 27 239 грн., а також судові витрати в сумі 272 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, пов'язаних із навчанням ОСОБА_3 в сумі 24661 грн. скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд помилково не врахував у повному об'ємі витрати понесені підприємством з підготовкою фахівця, з огляду на те, що саме з відповідачем визначалися щорічна вартість навчання, що засвідчено його підписом на договорах.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивача 27239 грн. скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та нормам матеріального права. Зокрема, суд не звернув увагу на недоведеність позивачем понесених витрат у витребуваному ним розмірі саме на його навчання та те, що договори були укладені ним без згоди його батьків.

Письмові заперечення на подані апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови договору про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договору даного типу, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.09.2007 року між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі першого віце - президента - технічного директора Лавренчука А.І., Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості, в особі ректора Смірнова С.Б. та ОСОБА_3 укладено трьохсторонню угоду за № 1668\07-182-10 про підготовку фахівця за освітньо - кваліфікаційним рівнем «Бакалавр», відповідно до якої університет проводить навчання ОСОБА_3 на денній формі навчання, факультет інформаційних технологій, державне підприємство сплачує його вартість, а ОСОБА_3 належним чином виконує передбачені договором умови.

За умовами договору термін навчання складає чотири роки, позивач оплачує навчання відповідача, вартість якого визначається щорічно відповідно до укладених додаткових угод від 28.02.2008 року №1, від 09.09.2009 року №2 (а.с. 7-11 т.1).

Розділом п'ятим трьохсторонньої угоди передбачено відповідальність сторін та пунктом 5.1 встановлено, що у разі порушення зобов'язань згідно з цим договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством.

01.01.2010 року сторонами укладено трьохсторонню угоду №6-10-87-10 про підготовку бакалавра за спеціальністю комп'ютерна інженерія, інформатика та обчислювальна техніка (а.с. 12-14 т.1).

Розділ п'ятий даного договору визначає відшкодування особою витрат на навчання з посиланням на попередній договір та передбачає, що ОСОБА_3 повністю відшкодовує державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» витрати, понесені на його підготовку за весь час його навчання, у тому числі за освітньо - кваліфікаційним рівнем «Бакалавр», відповідно до договору від 03.09.2007 року та визначає підстави відшкодування у випадках: дострокового відрахування останнього з університету; за власним бажанням; за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку чи статуту університету; за невиконання навчальних програм у встановлений термін; переведення за власним бажанням на контрактну форму навчання; недотримання зобов'язань відповідно до п.п.4.4 - 4.5 договору; у разі неприбуття або несвоєчасного прибуття особи у підрозділ замовника для працевлаштування за направленням на роботу (пункти 5.1.1-5.1.4.).

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 5.1. договору від 01.01.2010 року № 6-10-87-10 відповідач повинен відшкодувати за власний рахунок позивачу грошовими коштами вартість навчання, яка відзначається державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до договору у випадку неприбуття або несвоєчасного прибуття відповідача у підрозділ замовника для працевлаштування та направлення на роботу (а.с. 12-14, т1).

При цьому, умовами договору не передбачено, що окрім вартості навчання ОСОБА_3 повинен відшкодувати інші витрати університету, зокрема на розвиток вузу та його учбово - матеріальної бази.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно довідки Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості витрати на підготовку курсанта ОСОБА_3 за період з 01.09.2007 року по 31.08.2010 року складають 51900 грн., із них на навчання 27239 грн., на розвиток університету та відновлення учбово - матеріальної бази університету 24661 грн. (а.с. 50 т.1).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за неповернення коштів, витрачених на його навчання становить 27239 грн.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на законі, доказах і як такі, що висновки суд не спростовують підлягають відхиленню.

Доводи апеляційної скарги державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо необхідності відшкодування витрат, затрачених на підготовку спеціаліста в повному обсязі, зважаючи на те, що такі визначалися за згодою відповідача позбавлені правового обґрунтування, оскільки умовами укладених договорів не передбачено, що крім вартості навчання, яка зазначена в договорі однією сумою, підприємство сплачує інші витрати університету, в тому числі на розвиток самого вузу та його матеріально технічної бази, та те, що вони повинні бути відшкодовані у разі порушення умов договору.

Доводи апелянта ОСОБА_3 відносно того, що договір на підготовку фахівця у порушення вимог закону та самого договору укладено при відсутності письмової згоди його батьків, яка є обов'язковою, оскільки на той час він був неповнолітнім, що є істотними умовами договору, а також на відсутність належного розрахунку витрат, які просить стягнути позивач, колегія суддів вважає, такими що не заслуговують на увагу, оскільки укладений сторонами договір породив настання реальних правових наслідків, що обумовлено ним, укладаючи в послідуючому додаткові угоди, у тому числі в 2010 році на продовження навчання за спеціальність «Бакалавр» відповідач досяг повноліття і підтвердив настання реального результату за укладеним у 2007 році договором, а за діючим в Україні законодавством правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За обставинами справи, підстав для визнання недійсним укладеного сторонами договору не встановлено і на такі відповідач не посилався, а обґрунтованість розрахунку вартості витрат, пов'язаних з навчанням відповідача, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою університету, яка не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 24 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: