Ухвала суду № 39449635, 15.04.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2591/13 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.

Провадження № 22-ц/783/1009/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

Секретар Гацій І.І.

З участю: представника відповідачки ОСОБА_2- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ТзОВ «Кредитні ініціативи» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, третя особа: ПАТ «Промінвестбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 15 листопада 2013 року відмовлено за недоведеністю позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Рішення суду оскаржив позивач ТзОВ «Кредитні ініціативи .

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення суду таким, що ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Помилковим є висновок суду про те, що позивачем не доведено та не дано належних доказів переходу до нього права вимоги за оспорюваним кредитним договором.

Стверджує, що на підтвердження переходу до позивача права грошової вимоги суду було надано копію договору відступлення права вимоги від 17.12.2012 року, укладеного між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Промінвестбанк», а також витяг з додатку №1 до договору відступлення права вимоги. Відповідно до вказаного договору відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №18/05-2/к від 16.04.2008 року, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи».

Крім цього, на підтвердження переходу до позивача права вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Промінвест» до позовної заяви було додано копію договору про передачу прав за договорами забезпечення. Суд не врахував дані докази та не надав їм належної оцінки. Зазначає, що на час ухвалення рішення та станом на сьогоднішній день зобов»язання ОСОБА_2 щодо повернення кредиту не виконані, а тому у позивача є всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що згідно кредитного договору №18/05-2/К від 16 квітня 2008 року укладеного між АК «Промінвестбанк» у формі Закритого акціонерного товариства та ОСОБА_2 останній надано споживчий кредит на добудову та облаштування житлового будинку в сумі 1 400 000 грн. з процентною ставкою в розмірі 18 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків 11 квітня 2018 року. Нарахування відсотків починається від дня видачі кредиту (п.3.2,3.3 Договору).

Звертаючись до суду з позовом, позивач не надав суду підтвердження чи копії меморіального ордеру про видачу відповідачці ОСОБА_2 кредиту у зазначеній сумі та отримання такого останньою, повернення позичальником кредиту та відсотків повністю чи частково.

Пунктом 5.3.4 договору визначено, що банк має право відступити право вимоги за цим договором з наступним повідомленням позивача протягом 5-ти днів з моменту укладення договору з цього приводу про особу нового кредитора.

Судом підставно не взято до уваги копію наявного в матеріалах справи повідомлення про усунення порушень та вимога про добровільне виселення від 15.07.2013 року, адресоване відповідачу та підписане представником позивача, оскільки відсутні належні докази його відправлення та отримання відповідачем.

В додатку №1 до договору міститься графік погашення кредиту позичальником ОСОБА_2 та розмір щомісячних сум погашення тіла кредиту в гривнях, починаючи з 19 травня 2008 року по 11 квітня 2018 року по 11 667 грн. Однак, доказів часткового чи повного виконання умов договору та дотримання вимог цього графіка позичальником позивач суду не надав.

Відповідно до договору іпотеки №655 від 16 квітня 2008 року укладеним між АК «Промінвестбанк» у формі Закритого акціонерного товариства та ОСОБА_2 забезпечено право вимоги банку, що випливають з кредитного договору №18/05-2/К від 16 квітня 2008 року та надано банку в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1, що належить відповідачці по справі.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ( виступає правонаступником Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) та ТзОВ «Кредитні ініціативи було укладено Договір відступлення прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов»язувалося передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк зобов»язувався відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами згідно переліку Додатку №1 до Договору відступлення.

Згідно зазначеного вище, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за Кредитним договором №18/05-2/К від 16.04.2008 року ТОВ «Кредитні ініціативи».

Звертаючись в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором №18/05-2/К від 16 квітня 2008 року з підстав отримання права вимоги до Позичальників за вказаним Договором відступлення прав вимоги, позивачем ТОВ «Кредитні ініціативи» не надано суду доказів на підтвердження того, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є правонаступником Українського Акціонерного комерційного промислово -інвестиційного банку, з яким було укладено кредитний договір.

Окрім цього, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у відповідачки ОСОБА_2 боргу при переході до позивача ТзОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитними договорами відповідно до Договору відступлення прав вимоги, а також відсутня інформація щодо наявності у відповідачки ОСОБА_2 заборгованості за цим договором та розміру такої заборгованості.

Окрім цього, позивачем до позовної заяви долучена копія чистого ( не заповненого) бланку акту приймання-передачі документації ( Додаток №3 до договору відступлення) без зазначення дати, переліку документів та підпису голови правління банку та директора позивача( а.с.156-158).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за Договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов»язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов»язується відступити факторові своє право вимоги до третьої особи ( боржника).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа , яка є суб»єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно із свідоцтвом серії ФК №214 від 22.09.2008 року, виданим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг» , ТзОВ «Кредитні ініціативи» є фінансовою установою.( а.с.34).

Відповідно до ст. ст. 4,5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові установи надають фінансові послуги, якими, зокрема, є факторинг. Послуги з факторингу фінансові установи мають право надавати з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону.

Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають, зокрема, такий вид господарської діяльності як надання фінансових послуг.

Статтею 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено обов»язковість ліцензування з надання фінансових послуг, тобто ліцензуванню підлягає діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Фінансовими активами є кошти, цінні папери, боргові зобов»язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів (ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з п.п.4.1, 4.2 договору відступлення прав вимоги передбачено, що відступлення прав вимоги первісним кредитором новому кредитору, набуття новим кредитором прав вимоги та заміни кредитора за правами вимоги на нового кредитора набувають чинності у день укладення договору, за умови належного оформлення сторонами (підписання та скріплення відбитком печаток сторін) реєстру позичальників. При цьому права вимоги, що виникають у майбутньому набуваються з новим кредитором з моменту їх виникнення, але в будь-якому разі після підписання сторонами реєстру позичальників. Сторони підписують реєстр позичальників за умови зарахування на банківський рахунок первісного кредитора оплати новим кредитором ціни продажу відповідно до умов розділу 3 цього Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних достовірних доказів на підтвердження отримання належної ліцензії на здійснення послуг з факторингу, як і доказів на підтвердження факту виконання умов договору факторингу, купівлі права грошової вимоги, оплати ціни продажу, належного підписання та оформлення Реєстру позичальників та права вимоги до позичальника.

Із змісту п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв»язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину ( статті 205-210,640 ЦК України тощо). Зокрема, не є укладеним правочин ( договори) у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення ( відсутня згода зі всіма істотними умовами договору, не отримано акцепт стороною, що направила оферту, не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо. Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що договір про передачу прав за договорами забезпечення між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» та позивачем слід вважати таким, що не є вчиненим в частині передачі прав за договором іпотеки від 16.04.2008 року укладеним між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 із відповідними правовими наслідками не вчиненого правочину.

Тому позивач не набув прав іпотекодержателя та не вправі ставити питання про звернення на предмет іпотеки за вказаним договором.

На підставі наведеного позовні вимоги ТзОВ «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на предмет іпотеки на даний час є передчасними та такими, що до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України,- колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в і д х и л и т и .

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді А.В.Ніткевич

О.Ф.Павлишин