Ухвала суду № 39446611, 16.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3186/14 Головуючий 1 інст. - Марченко О.М.

Справа № 643/10636/13-ц Доповідач - Бурлака І. В.

Категорія: трудові У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 16» червня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно - рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зобов'язання нарахувати та сплатити вихідну грошову допомогу,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 17.02.2003 року її прийнято до Воєнізованої газорятувальної протифонтанної частини «ЛІКВО» філії Дочірньої компанії «Укргазовидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» на посаду помічника командира взводу оперативно-технічного загону. 01.04.2004 року її прийнято на посаду командира взводу оперативно-технічного загону за переведенням з ВЧ «ЛІКВО» філії ДК «Укргазовидобування» в Дочірнє підприємство «Воєнізована аварійно - рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в подальшому переведено на посаду конструктора оперативно - технічного загону та наказом № 72-П від 26.06.2012 року звільнено з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників. Зазначила, що її стаж роботи в галузі становив більше дев`яти років. При звільненні їй нараховано та виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку і компенсацію за 12 календарних днів невикористаної щорічної відпустки. Вказала, що галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, НАК «Нафтогаз України» і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012 - 2014 роки вихідну допомогу збільшено. Вказала, що адміністрацією ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» відмовлено їй у нарахуванні та виплаті додаткової допомоги. Мотивом відмови вказано зміни, що внесені згідно наказу - постанови ДП «ЛІКВО» від 29.02.2012 року № 32 та наказу - постанови ДП «ЛІКВО» від 29.05.2012 року № 78/1. Вважала, що додаткова допомога, залежна від загального стажу роботи на підприємстві, виплата якої передбачена при вивільненні працівників у зв'язку із скороченням чисельності чи штату працівників, не є видом оплати праці, а відноситься до вихідної допомоги, тому відповідач не мав права призупинити нарахування та виплату додаткової допомоги. Просила зобов`язати Дочірнє підприємство «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» нарахувати додаткову допомогу, залежну від загального стажу роботи на підприємстві у розмірі двохмісячного середнього заробітку, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників пунктом 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» на 2012 - 2014 роки та пунктом 2.6 Галузевої угоди на 2012 - 2014 роки, й провести відповідні виплати.

Справа судами слухалася неодноразово.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено, зобов`язано Дочірнє підприємство «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» нарахувати та сплатити ОСОБА_1 додаткову допомогу у відповідності до п.2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на 2012 - 2014 роки та п.2.6 Галузевої угоди на 2012 - 2014 роки у розмірі 7095,50 грн., стягнуто з Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь держави судові витрати 214,60 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2014 року на виконання ухвали апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2014 року - виправлено описку у рішенні суду від 19 лютого 2014 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, Дочірнє підприємство «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову - відмовити. При цьому посилався на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення та неправильне застосування норм матеріального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що у колективному договорі передбачено виплату допомоги працівникам вивільненим у зв'язку зі скороченням чисельності чи штату працівників ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України», розмір якої визначається в залежності від загального стажу роботи на підприємствах галузі та здійснюється виключно за рахунок коштів ДП «ЛІКВО» понад встановлені чинним законодавством норми. Зазначив, що виплату даного виду допомоги призупинено спільним рішенням профспілкового комітету та адміністрацією ДП «ЛІКВО» у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства. Вказав, що Міністерством соціальної політики України надано висновок, відповідно до якого порушень з боку підприємства при звільненні працівників не встановлено та у випадку скрутного фінансового становища підприємство мало право призупиняти виплату додаткової вихідної допомоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно - рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - відхилити, рішення суду - залишити без змін. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обгрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 мала право на нарахування додаткової допомоги, умови та підстави нарахування якої передбачено пунктом 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом підприємства.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 2003 року ОСОБА_1 працювала у дочірньому підприємстві «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на різних посадах. Наказом № 72 - П від 26 червня 2012 року її звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату. На момент звільнення її стаж роботи у галузі становив більше дев`яти років.

Відповідно до ст. 9 -1 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально - побутові пільги для працівників. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року із змінами та доповненнями форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Пунктом 2. 6 Галузевої Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012 - 2014 року, зареєстрованою у Міністерстві соціальної політики України 18 січня 2012 року, встановлено, що працівникам, звільненим у зв'язку із скороченням численності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством за рахунок коштів підприємства виплачується допомоги, яка встановлюється колективним договором залежно від загального стажу роботи на підприємстві не менше - жінкам зі стажем роботи до семи років - місячного середнього заробітку, від семи до дванадцяти років - двомісячного середнього заробітку, понад дванадцяти років - тримісячного середнього заробітку.

Згідно із пунктом 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на 2012 - 2014 року працівникам, вивільненим у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією підприємства, скороченням чисельності чи штрафу працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством за рахунок коштів підприємства при вивільненні працівників виплачується допомога, залежно від загального стажу роботи на підприємствах галузі у розмірі, зокрема - жінкам зі стажем роботи від 7 до 12 років - двомісячного середнього заробітку, яку передбачено при звільненні працівника у зв'язку із скороченням численності чи штату працівників.

Як вбачається з матеріалів справи на момент звільнення у ОСОБА_1 стаж роботи в галузі склав більше 9 років, тобто вона мала право на виплату їй додаткової допомоги в розмірі двомісячного середнього заробітку, яка згідно довідки підприємства № 5928 від 05.12.2013 року становила 7095,50 грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи їй було безпідставно відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначеної додаткової допомоги.

Посилання представника підприємства на те, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємство мало право призупиняти виплату додаткової вихідної допомоги, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити, судовою колегією не приймаються, оскільки як вбачається з змісту п.2.36 Галузевої Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012 - 2014 року та пунктами 4.3.14 Колективного договору виплати, передбачені вказаною Галузевою угодою, не можуть бути скасовані, зупинені або з будь - яких інших причин не здійснені.

В суді апеляційної інстанції представник підприємства пояснила, що виплати призупинено з 01 лютого 2012 року до 30 червня 2012 року, однак до теперішнього часу їх не виплачено.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції з додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України, встановивши обставини справи повно, надавши належну оцінку доказам у справі, зазначив у рішенні про доведеність виплати ОСОБА_1 додаткової допомоги.

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно - рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: