Ухвала суду № 39446040, 24.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1653/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1477/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І. І.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Малєєва А.Ю.,

секретаря: Яковин М.Я.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника КС "Станіславська" - Тарновського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року -

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року Кредитна спілка «Станіславська» пред'явила позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_5 умов кредитного договору №20300к від 25.12.2012 року, утворилась заборгованість, яка станом на 25.03.2014 року склала 7114,85 грн. Посилаючись на те, що в добровільному порядку ОСОБА_5 відмовляється погасити дану заборгованість, просили стягнути її з ОСОБА_2, який являється поручителем за договором поруки від 25.12.2012 року, укладеним в забезпечення виконання умов кредитного договору.

ОСОБА_2 подав зустрічний позов до КС «Станіславська» про визнання недійсним та скасування п. 3.2.1 договору поруки від 25.12.2012 року, яким передбачено строк припинення поруки, а саме якщо кредитор протягом трьох років від дня настання закінчення строку дії договору поруки не пред'явить вимогу до поручителя. Посилаючись на те, що даний пункт договору суперечить загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а також ч.4 ст. 559 ЦК України, просив зустрічний позов задовольнити.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року позов КС «Станіславська» задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь КС «Станіславська» 7114,85 грн заборгованості за кредитним договором №20300к від 25.12.2012 року та 243,60 грн судового збору. Цим же рішенням в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального права. Судом, на її думку, не було враховано того, що строк дії укладеного сторонами договору поруки від 25.12.2012 року становить 10 місяців і згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України закінчився 25.10.2013 року. Апелянт зауважує, що за час дії договору поруки ОСОБА_2 порушень не допускав, а отже, право кредитора вимагати від поручителя сплати боргу за кредитним договором припинилось у зв'язку з його спливом. Посилаючись на вищенаведене, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову КС «Станіславська» відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Представник КС «Станіславська» доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що оскільки позичальником не виконувались умови кредитного договору, то кредитною спілкою в межах встановленого законом 6-місячного строку було надіслано позичальнику відповідне повідомлення, після чого пред'явлено позов. Рішення суду в даній справі вважає законним, просить залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" із змінами від 07.02.2014 року роз'яснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. І якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. В названому пункті постанови Пленуму ВССУ також вказано, що таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Крім того, зазначено, що пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що настання строку виконання кредитного договору, укладеного з ОСОБА_6 25.12.2012 року визначено 25.10.2013 року (копія договору - а.с.3-4).

Вимога поручителю про виконання кредитних зобов'язань КС "Станіславська" була надіслана 14.02.2014 року (копія вимоги - а.с.9). У зв'язку із невиконанням цієї вимоги в добровільному порядку кредитна спілка пред'явила позов до ОСОБА_2 27.03.2014 року, тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто від 25.10.2013 року.

З наведеного випливає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу КС "Станіславська" про стягнення з відповідача кредитної заборгованості.

Посилання представника апелянта на пропуск строку пред'явлення позову до ОСОБА_2 та на незаконність п.3.2.1. укладеного з ним договору поруки не ґрунтується на нормах матеріального права, а тому судом правильно не були прийняті до уваги.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в даній справі ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307; 308; 313; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

А.Ю. Малєєв