Постанова № 3944594, 23.02.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2009 р. Справа № 2-а-2132/08

Волинський окружний адміністративний суд:

в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Поліщук Т.І.,

з участю представників позивача Чмир І.В., Дяченко С.І.,

відповідача Рудь В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Рожищенського району в інтересах держави в особі Фонду соціального захисту інвалідів України, територіального органу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Древпромсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Рожищенського району в інтересах держави в особі Фонду соціального захисту інвалідів України, територіального органу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Древпромсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Дана позовна заява мотивована тим, що проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до ст. 19 ч. 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Згідно ст. 20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями, які використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджених Постановою КМ України від 31.01.2007 року № 70, сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації, громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і незайняте ним.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцем самостійно згідно з Інструкцією, щодо заповнення форми 10 ПІ ( річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» затвердженого наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42. Вказаний звіт подається до 01 березня до відділення фонду, де вони зареєстровані.

Встановлено, що ТзОВ «Древпромсервіс» подано 06.02.2008 року до Фонду звіт форми 10ПІ за 2007 рік, в якому роботодавцем зазначено, що кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вищезазначених нормативних актів становить 1 особу.

Як вбачається до списку працюючих інвалідів, які мали інвалідність, на підприємстві працювала одна особа. Однак, згідно довідки МСЕК від 22.03.2006 року № 041857 термін, на який вона встановлена закінчився 01.04.2007 року. Тобто в статусі інваліда особа на підприємстві працювала 3 місяці. Відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників від 28.09.2005 року № 286 середньооблікова чисельність інвалідів у відповідача в 2007 році становила 0 осіб. Що відповідно до ст. 19 Закону тягне за собою сплату адміністративно-господарських санкцій.

За таких умов роботодавцем не забезпечено нормативу робочих місць в кількості 1 особи.

Сума санкцій становить 5409.25 гривень, яка роботодавцем в добровільному порядку не сплачена.

Фондом соціального захисту інвалідів 01.04.2008 року за № 04/01-13/25 повідомлялось керівнику «Древпромсервіс» про необхідність сплатити не пізніше 15.04.2008 року адміністративно-господарської санкції в даній сумі.

Крім цього, виходячи із положень Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, несплата санкцій тягне нарахування пені, сума якої становить 483,84 гривень.

Сплата вказаних сум здійснюється до державного бюджету.

Просить стягнути із відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 5409,25 гривень та пеню в сумі 483,84 гривні, а всього 5890,09 гривень.

В ході розгляду справи було уточнено позовні вимоги в частині стягнення пені і позивач просить стягнути її в розмірі 523,41 гривні, а всього 5929,66 гривень.

В судовому засіданні представник позивача Чмир І.В. позов підтримала із підстав у ньому викладених та просить його задовольнити. Суду додатково пояснила, що відповідач в 2007 році не звертався з клопотанням до центру зайнятості щодо направлення на роботу осіб, яким встановлена інвалідність, звіти щодо вакантних місць на підприємстві для інвалідів не подавались. З питанням про створення робочого місця для працевлаштування інваліда до управління праці та соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації відповідач не звертався.

Представник позивача Дяченко С.І. позов підтримала із підстав у ньому викладених та просить його задовольнити.

Відповідач Рудь В.В. позов не визнав, суду пояснив, що в них на підприємстві працював інвалід, в якого закінчився термін інвалідності. У звязку із тяжкими сімейними обставинами, станом здоровя інвалід Луговський не пройшов перекомісії на ступінь інвалідності. Подавали до Фонду звіт, в якому відображено було, що працює на підприємстві інвалід. Вини своєї в цьому не бачить. Просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача дослідивши письмові докази по справі, вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю із наступних підстав.

Відповідно до ст. 17 ч. 1 п. 4 КАС України компетенція адміністративних суддів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків, середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

Як вбачається із ст. 20 вказаного Закону, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації, громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю за кожне місце.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, в єдиному державному реєстрі (свідоцтво серія АА №453350).

Із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік від 06.02.2008 року вбачається, що кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», код рядка 03, на підприємстві становить 1 особа.

Наказом по підприємству № 43 від 01.12.2005 року ОСОБА_1 як інваліда прийнято на посаду підсобного робітника.

Згідно довідки МСЕК Серія МСЕ № 041857 вбачається, що ОСОБА_1. встановлено другу групу інвалідності, і термін на який вона встановлена закінчився 01.04.2007 року. Перекомісію він повинен був пройти 22.03.2007 року.

На час розгляду справи ОСОБА_1. перекомісію не пройшов і групи інвалідності на даний час в нього немає.

Отже, судом встановлено, що підприємством у звіті про працевлаштування інвалідів за 2007 рік зазначена одна особа, хоча термін інвалідності в останньої закінчився 01.04.2007 року.

Виходячи із положень Інструкції, зі статистики чисельності працівників від 28.09.2005 року № 286 середньооблікова чисельність інвалідів у відповідача в 2007 році становила 0 осіб.

Таким чином суд вважає, що підприємством не виконано вимоги положення ст. 19 Закону і відповідно до ст. 20 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів.

Керівник знав про те, що термін інвалідності в працівника закінчився, що інвалідності йому не продовжено, відповідає за правильність поданих звітів та визначає середньооблікову чисельність інвалідів на підприємстві, і заходів щодо усунення вказаних порушень не зробив.

Згідно довідок центру зайнятості та управління праці від 26.01.2009 року № 03-20/65 та № 0106/01-14 від 23.01.2009 року відповідач в ці органи в 2007 році щодо працевлаштування інвалідів та створення робочого місця для інвалідів не звертався.

Вказане порушення сталося із вини підприємства, могло бути ним усунуте в ході року, за який подався звіт, чого зроблено не було, і між діями підприємства та наслідками, які настали, є прямий причинний зв'язок.

Відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій станом на 25.11.2008 року сума цих санкцій становить 5406,25 гривень (розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві) та пеня в розмірі 483,84 гривень, а всього сума становить 5890,09 гривень. Пізніше було уточнено суму позовних вимог в частині стягнення пені і позивач просить стягнути 523,41 гривні, а всього сума становить 5929,66 гривень.

Тому суд вважає, що із підприємства слід стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню.

Посилання відповідача на те, що інвалід не зміг пройти перекомісію в силу сімейних обставин та стану здоровя судом до уваги не приймається, оскільки вказане могло бути усунуте керівником підприємства при належному реагуванні, та не невчасне проходження перекомісії працівником не може звільняти від встановленої Законом відповідальності підприємство та виправдовувати його дії.

Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Древпромсервіс» в дохід державного бюджету (Держбюджет Рожищенського району код платежу 50070000, номер рахунку 31215230700345, ідентифікаційний код 21740445, банк ГУДКУ у Волинській області МФО 8030141) адміністративно-господарські санкції в сумі 5406 (пять тисяч чотириста шість) гривень 25 копійок за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році та пеню в розмірі 523 (пятсот двадцять три) гривні 41 копійку, а всього 5929 (пять тисяч девятсот двадцять девять) гривень 66 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 02 березня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Р.С.Денисюк