Постанова № 3944582, 23.01.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2009 р.                     Справа № 2-а-957/08

Волинський окружний адміністративний суд:

в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькій В.В.,

з участю представника позивача Ярмолюка Я.І.

з участю представника відповідача Войчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Ковельське лісове господарство» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ковельське лісове господарство» звернулось з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень № 0003001501/0 від 31.07.2008 року, № 0003001501/1 від 03.09.2008 року, № 0003001501/2 від 23.09.2008 року про застосування фінансових санкцій.

          В судовому засіданні позивачем доповнено позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0003001501/3 від 04.12.2008 року.

          Дана позовна заява мотивована тим, що по результатах камеральної невиїзної документальної перевірки податкової звітності ДП «Ковельське лісове господарство» з податку на прибуток за 2006-2007 роки , складено акт № 872/15-00991539 від 22.07.2008 року. На підставі вказаного акту Ковельська МДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення № 0003001501/0 від 31.07.2008 року яким було визначено для підприємства податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 26634,00 гривень, в тому числі основний платіж 8878,00 гривень та штрафні санкції 17756,00 гривень.

          В результаті адміністративного оскарження даного повідомлення - рішення від 31.07.2008 року було скасовано вказане податкове повідомлення – рішення в частині щодо донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 8878,00 гривень і винесено нове № 0003001501/1 від 03.03.2008 про застосування фінансових санкцій на суму 17756,00.

          Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 26.11.2008 року №11618/625-0115 податкові повідомлення – рішення № 0003001501/0 від 31.07.2008 року, № 0003001501/1 від 03.03.2008 року, № 0003001501/2 від 23.09.2008 року залишені ДПА України без змін, а повторна скарга без задоволення.

          Вважають дані податкові повідомлення – рішення не обґрунтованими та таким , що суперечать діючому законодавству.

          Ковельська МДПІ, приймаючи рішення виходила з того, що Позивачем не сплачувались авансові платежі при виплаті дивідендів та ці дані не відображались при заповнені декларацій на прибуток, за що застосовано фінансову санкцію.

          Позивач є державним комерційним підприємством і згідно ст.75 Господарського кодексу України розподіл прибутку ( доходу) , здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з врахуванням вимог цього кодексу та інших законів.

          У фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до державного бюджету.

          Позиція Ковельської МДПІ є помилковою стосовно віднесення відрахувань частин прибутку ( доходу) здійснених державним підприємством до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово господарської діяльності до статусу дивідендів.

          Позивач не відноситься до корпоративних підприємств, а тому не може нараховувати та виплачувати дивіденди.

          Ст.67 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», та ст.63 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що державні господарські організації сплачують до державного бюджету України частину прибутку за результатами щоквартальної фінансово – господарської діяльності наростаючим підсумком у строки, встановлені для сплати на прибуток .

          Як випливає з положень даних законів йдеться про примусову сплату частини прибутку ( доходу) , а це не властиво дивідендам.

          Постановами КМ України № 678 від 17.05.2006 року та № 68 від 29.01.2007 року встановлено порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку ( доходу).

          В цих же постановах вказується, що саме частина прибутку сплачується господарськими організаціями до державного бюджету у строки встановлені для сплати податку на прибуток.

          Також порушено строки проведення камеральної перевірки. Крім цього, відповідно до ст.250 ГК України встановлені строки застосування адміністративної відповідальності у господарській сфері та накладення штрафів за порушення податкового законодавства. Адміністративно – господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення. Вважають, що законодавство не встановлює застосування фінансових санкцій до державних підприємств за порушення строків сплати прибутку, а податкові органи наділені повноваженнями лише застосовувати фінансові санкції до підприємств у разі порушення строків сплати податку на прибуток ( податкових зобов’язань). Просять визнати дані податкові повідомлення – рішення № 0003001501/0 від 31.07.2008 року, № 0003001501/1 від 03.03.2008 року, № 0003001501/2 від 23.09.2008 року, № 0003001501/3 від 04.12.2008 року нечинними.

          В судовому засіданні представник позивача Ярмолюк Я.І позов підтримав із підстав у ньому викладених та просить його задовольнити.

          Представник відповідача Войчук І.В. в судовому засіданні позов не визнала , суду пояснила, що за результатами проведеної перевірки позивача , винесено акт від 22.07.2008 року № 872/15-00991539. Перевіркою встановлено , що ДП «Ковельський лісгосп» задекларувало в р.21 декларації з податку на прибуток підприємства «дивіденди та прирівняні до них платежі», що сплачуються до бюджету державними некорпоративними казенними або комунальними підприємствами») за 2006 рік 2800 гривень, в декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік 32712 грн.

          Пунктом 7.8.2. п 7.8 ст.7 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , визначено що емітент корпоративних прав, який прийняв рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки встановленої п.10.1 ст.10 цього Закону нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати , без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до /або одночасно з виплатою таких дивідендів.

          Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.8.2 п.7.8.ст.7 даного закону , а саме не задекларовано в декларації з податку на прибуток підприємства р.20 «авансові внески» та в р.13. «зменшення нарахованої суми податку» та відповідно не нараховано та не сплачено авансові внески. За результатами перевірки на підставі акту, було винесено податкове повідомлення –рішення № 0003001501/0 від 31.07.2008 року і підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 26634 ,в тому числі 8876 – основного платежу та 17756 – штрафних санкцій.

          Дане податкове повідомлення рішення оскаржувалось в адміністративному порядку за результатами її розгляду зменшено суму податкового зобов’язання по податковому повідомленню - рішенню № 0003001501/0 від 31.07.2008 року на суму основного платежу, а саме 8800 гривень та прийнято нове податкове повідомлення рішення № 0003001501/1 від 03.03.2008 року, яким застосовано штрафну санкцію до позивача з податку на прибуток в сумі 17756 грн. Вказане податкове повідомлення – рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку і за рішенням ДПА України - про результати розгляду скарги від 26.11.2008 року № 24343/7/25-0115 скарги залишені без задоволення , а рішення Ковельської МДПІ без змін. Пізніше на виконання п.5.3. «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій» , Ковельською МДПІ приймались відповідні податкові повідомлення рішення від 23.09.2008 року зі значком 2 та від 04.12.2008 року зі значком 3, яке є чинним на даний момент.

          Вважають , що відповідно до ст. 1 п. 1.9 , ст. 7 п.п.7.8.2 п .7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено поняття дивідендів і що до них прирівнюється платежі які здійснюються державними підприємствами на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. Визначено, що емітент корпоративних прав, який прийняв рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставок визначених п.10.1 ст.10 даного закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до /або одночасно з виплатою дивідендів. Обов’язок по сплаті покладається на емітента. Це правило поширюється також на державні некорпоративні підприємства. Згідно ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податків зазначених у п.7.7.8 п.10.2 та ст.13 Закону несуть платники податку, які проводять відповідні виплати. Враховуючи вищевикладене Ковельська МДПІ правомірно застосовано до підприємства штрафні санкції за невнесення авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів в сумі 17756 грн. відповідно до вимог п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          Також вважає, що ст.250 Господарського кодексу України не застосовується в даному випадку і тут діють норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», отже і строк їх застосування підпадає під дію ст.15 даного закону.

          Перевірка проведена у відповідності до чинного законодавства, а недотримання форми акту не є підставою для скасування податкових зобов’язань та штрафних санкцій, донарахованих за результатами зазначеної перевірки. Акт перевірки не є власне рішенням суб’єкту владних повноважень.

          Ковельською МДПІ дотримано строки застосування фінансових санкцій визначених ст.15 Закону України № 2181 від 21.12.2000 року.

          Просить в позові відмовити.

          Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає що позов ДП «Ковельське лісове господарство» про визнання нечинним податкових –повідомлень рішень не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст.6 ч 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав ,свобод та інтересів.

Згідно ст.17 ч 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень ( нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії) , дії чи бездіяльності.

Пунктом 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до дивідендів відноситься частина прибутку, яка сплачується державними некорпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями на користь держави.                                         Згідно з підпунктом 3 пункту 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що дивіденди, які сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенний підприємствами та їх об'єднаннями відносяться до загальнодержавного обов'язкового платежу.                     Статтею 7 п.п.7.8.2 п.7.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , визначено що емітент корпоративних прав, який прийняв рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам ( власникам) нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки встановленої п.10.1 ст.10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів призначених для виплати , без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до /або одночасно із виплатою дивідендів.          

Абз 2 п.7.8 п.п.7.8.2 даного закону визначено, що обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною п.10.1. ст.10 цього Закону ставкою покладається на будь –якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток , або має пільги зі сплати податку на прибуток.

Абз.3 п.7.8 п.п.7.8.2 визначено , що дане правило поширюється на державні некорпоративні, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі встановленого відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства.

Як вбачається із п.7.8.3 даного Закону платник податку – емітент корпоративних прав , державне некорпоративне , казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв’язку із нарахуванням дивідендів згідно із підпунктом 7.8.2. цього пункту.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» авансовий внесок з податку на прибуток – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або до державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Статтею 63 Закону України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено , що господарські організації сплачують до Державного бюджету частину прибутку ( доходу), зокрема державні , в тому числі казенні підприємства та їх об’єднання і дочірні підприємства – у розмірі 15% .

Згідно п.16.3. ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податків зазначених у п.7.8, 10.2. та ст.13 даного Закону, несуть платники податку, які проводять відповідні виплати.

Відповідно до ст.17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору ( обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу).

В судовому засіданні встановлено , що ДП «Ковельське лісове господарство» відповідно до довідки № 617 з ЄДРПОУ від 28.01.2008 року є державним підприємством.

22.07.2008 року Ковельською МДПІ проводилась невиїзна документальна перевірка поданої податкової звітності із податку на додану вартість позивача за 2006 -2007 рік, по результатах якої складено акт №872/15-00991539 від 22.07.2008 року.

Даним актом встановлено, що відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік від 08.02.2007 року, підприємством задекларована сума дивідендів, що сплачуються до бюджету в розмірі 2800 гривень, декларації про прибуток підприємства за 2007 рік від 04.02.2008 року задекларована сума дивідендів, що сплачуються до бюджету в розмірі 32712 гривень.

Перевіркою встановлено , що підприємством не нараховувались та не сплачувались авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів та не відображались платником при заповнені декларацій з податку на прибуток підприємства в р.20 декларації «Авансові внески» та в р.13 «Зменшення нарахованої суми податку», чим порушено пп..7.8.2. п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За результатами даного акту Ковельською МДПІ винесено податкове повідомлення – рішення № 0003001501/0 від 31.07.2008 року яким встановлено порушення пп.7.8.2. п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем 8878 гривень , та штрафні санкції 17756 гривень.

Пізніше за результатами адміністративного оскарження було винесено

нове податкове повідомлення – рішення № 0003001501/1 від 03.09.2008 року яким скасовано перше повідомлення в частині суми податкового зобов’язання щодо донарахування податкового зобов’язання на прибуток в сумі 8878 гривень, а штрафні санкції залишено без змін.

          По результатах адміністративного оскарження даних рішень повідомлень та податкового повідомлення – рішення № 0003001501/2 від 23.09.2008 року, дані податкові повідомлення – рішення 26.11.2008 року – рішення ДПА України залишені без змін

          04.12.2008 року винесено нове повідомлення – рішення , № 0003001501/3 від 04.12.2008 року про застосування фінансових санкцій до позивача у цій же сумі.

          В частині податкового зобов’язання було скасоване рішення, оскільки як вбачається із банківських відомостей по сплаті податку на прибуток позивач фактично сплачував ( сплатив) суму податкового боргу ( код сплати 101, в 2006-2007 році).

          Також встановлено , що підприємство фактично сплатило авансові платежі, однак вони не нараховані та невідображенні в декларації чим саме і порушено ст.7 п.7.8 пп.7.8.2 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» і відповідно до цього застосовані санкції на підставі ст.17 п.17.1 п.п.17.1.9 Закону № 2181 від 21.12.2000 року.

          Суд, аналізуючи зібрані по справі докази приходить до висновку, що відрахування ДП «Ковельське лісове господарство» частини прибутку до державного бюджету , підпадає під дію ст.1 п.1.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( визначення поняття дивідендів), поширюється на державні підприємства і відповідно до цього повинні застосовуватись правила ст.7 п.7.8 вказаного Закону, щодо нарахування та внесення авансових платежів, та відображення цього, в рядках 20,13 декларації податку на прибуток. .

          Підприємством проводився розподіл прибутку , що підтверджується довідкою №27 від 14.01.2009 року та не заперечується відповідачем, і підприємством це відображалось в р.21 декларації.

          Однак, всупереч вимогам чинного законодавства , підприємством не сплачувались авансові внески і це не відображалось в р.20 декларації «Авансові внески» та в р.13 «Зменшення нарахованої суми податку».

Судом встановлено , що підприємством фактично порушено порядок нарахування та відображення в декларації з податку на прибуток за відповідні квартали 2006-2007 років, розподілу прибутку і повинно було це відобразити в р.20 декларації «авансові внески» нараховані на суми дивідендів або прирівняні до них платежі», суми які фактично сплачені ( відповідно до банківських відомостей) за кожний звітний період.

Відповідні податкові повідомлення рішення винесено із дотриманням вимог чинного податкового законодавства, на підставі проведеної перевірки та акту від 22.07.2008 року № 872/15-00991539 де зафіксовані відповідні порушення.

Штрафна санкція Ковельською МДПІ застосована до позивача за порушення та в розмірах визначених ст.17 п.17.1 пп.17.1.9, із дотриманням вимог ст.4 п.4.2.2. п.п. «в» Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому суд не вбачає підстав для визнання даних податкових повідомлень - рішень нечинними.

Фактична сплата платежів до державного бюджету із податку на прибуток підприємств не звільняє позивача він дотримання встановленого порядку відображення даних платежів у податкових декларацій, за порушення яких і було накладено фінансову санкцію та від її сплати .

Суд не бере до уваги посилання позивача по те, що пройшли строки для застосування штрафних санкцій встановлені ст.250 ГК України, оскільки штрафні санкції до платника податків застосовані за порушення податкового законодавства не підпадають під дію Господарського кодексу України, а підпадають під дію спеціального закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже строк їх застосування визначається ст.15 даного Закону і може бути застосована на протязі 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Порушення, за які накладено штрафні санкції мали місце в 2006-2007 роках, тому строки по їх застосуванню не пройшли.

Також не приймається до уваги твердження представника позивача про те, що податковою недотримано строки проведення перевірки та форми акту проведеної перевірки, оскільки відповідно до п.2 Наказу ДПА України № 416 від 17.06.2006 року «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації ( розрахунків) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків та зборів», форма акту визначених в цьому наказі застосовується щодо місцевих податків та зборів, а податок на прибуток позивачем сплачується до державного бюджету.

Крім цього, недотримання форми акту не може бути підставою для його скасування, оскільки підставою для застосування фінансових санкцій є податкове повідомлення – рішення.

Позивач просить у своїй позовній заяві визнати нечинними всі податкові повідомлення – рішення № 0003001501/0 від 31.07.2008 року, № 0003001501/1 від 03.09.2008 року, № 0003001501/2 від 23.09.2008 року № 0003001501/3 від 04.12.2008 року про застосування фінансових санкцій.

          Виходячи із вимог п.5.3. Наказу ДПА України від 21.06.2001 № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень та рішень про застосування штрафних ( фінансових) санкцій » з метою доведення до платників податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні ( у разі коли сума податкового зобов’язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається) податковим органом складається та надсилається ( вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного документу, при цьому проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1,2 тощо.). Такі податкові повідомлення рішення Ковельською МДПІ виносились . На даний час чинним є податкове повідомлення –рішення зі значком 3 від 04.12.2008 року , тому суд вважає що немає підстав визнавати нечинними інші податкові повідомлення - рішення, оскільки наступні рішення фактично відміняють попередні.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що немає підстав для визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 04.12.2008 року а тому в позові ДП «Ковельське лісове господарство» слід відмовити.

Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.1,7 ,10 «Про оподаткування прибутку підприємств» , ст.ст.4,17 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову державного підприємства «Ковельське лісове господарство» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування фінансових - санкцій № 00003301501/3 від 04.12.2008 року - відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 29.01.2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Р.С.Денисюк