Ухвала суду № 39442825, 17.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/61/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., позивача ОСОБА_2, представників відповідача Омельченко М.О., Сомика Я.Я., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагентства у Київській області, Заступника начальника Головного управління Держземагентства у Київській області Губіна Сергія Олександровича, Державного агентства земельних ресурсів про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2014 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства України у Київській області щодо надання неповної відповіді на запит ОСОБА_2 від 05.12.13 р. №2/31; зобов'язано Головне управління Держземагентства України у Київській області надати повну відповідь на запит ОСОБА_2 від 05.12.13 р. №2/31; у випадку неможливості надати запитувану інформацію - повідомити про причини відсутності інформації; визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства України у Київській області щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_2 від 20.12.13 р. №2/31-2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Головне управління Держземагентства у Київській області в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову, оскільки вважає, що постанова прийнята з неповним встановленням обставин справи, при неправильному застосуванні норм процесуального права та без застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.12.13 р. ОСОБА_2 подав заяву №2/31 про надання інформації до Держземагентства України, у якій просив:

- яким правовстановлюючим документом посвідчувалось право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:005:0029?

- чи видавався ОСОБА_7 (або його представнику) за довіреністю №1-1202 від 22.05.07 р. ОСОБА_8, правовстановлюючий документ на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:005:0029, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №202170 (якщо видавався, то яким документом це підтверджено та/або де зафіксовано?

- у разі виготовлення та видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №202170 на ім'я ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:005:0029, надати інформацію: коли зазначений державний акт був зареєстрований (вказати дату); за яким номером був зареєстрований державний акт (вказати номер Книги записів реєстрації державних актів та реєстраційний номер в Книзі); коли і ким був виданий зазначений державний акт (вказати дату та орган, який видав документ); кому і на підставі якого документу виданий зазначений державний акт (вказати ПІБ особи, яка отримала документ та зазначити підставу видачі документу).

Держземагентство України листом від 10.12.13 р. за №31-28-0.21-20608/2-13 "Про розгляд звернення" повідомило позивача про те, що Держземагентство України не володіє запитаною інформацією, і відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит направлено за належністю на розгляд до Головного управління Держземагентства в Київській області.

Головне управління Держземагентства України у Київській області листом від 17.12.13 р. за №ПІ-5-122/6-13 повідомило позивача про те, що за інформацією Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області (лист від 13.12.13 р. №01-10-21/934) відповідно до наявних даних, а саме, документації із землеустрою щодо оформлення правовстановлюючого докумена на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:005:0029, вказана земельна ділянка набута ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 посвідчене державним актом на право власності ЯЖ №202170, право власності ОСОБА_10 на вказану земельну ділянку посвідчене державним актом ЯД №772240. В архіві Управління примірники вказаних державних актів не виявлені.

Щодо державної реєстрації вищезазначених державних актів повідомлено, що на виконання доручення Держземагентства від 22.11.12 р. №19328/30/М3396-12 на підставі доручення Прем'єр-Міністра України Азарова М.Я. від 11.10.11 р. №48661/1/1-11 наказом Держкомзему від 14.10.11 р. №576 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Держкомзему від 18.10.11 р. №578), у зв'язку з переміщенням Управління на нову адресу, створено міжвідомчу комісію, в тому числі, за участю представників Головного управління Держкомзему у Київській області, та Головного управління МВС України у Київській області для забезпечення, інвентаризації, збереження та перевезення документації і товарно-матеріальних цінностей Управління.

За результатами вищезазначеної інвентаризації книги реєстрації правовстановлюючих документів в паперовому вигляді не виявлено, про що було поінформовано правоохоронні органи.

20.12.13 р. ОСОБА_2 подав запит №2/31-2 про надання уточнюючої письмової інформації до листа №ПІ-5-122/6-13 від 17.12.13 р. до Головного управління Держземагентства України у Київській області, у якому просив надати належним чином завірену копію листа Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області від 13.12.13 р. №01-10-21/934, на який міститься посилання у відповіді №ПІ-5-122/6-13 від 17.12.13 р.

Листом від 25.12.13 р. за №ПІ-36-237/6-13 позивачу повідомлено, що вказаний лист Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області не створювався в процесі виконання Головним управлінням наданих повноважень, тому не може бути наданий. Головним управлінням запит позивача скеровано до Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області за належністю відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", так як воно є розпорядником інформації.

20.12.13 р. ОСОБА_2 подав запит №2/31-5 про надання уточнюючої письмової інформації до листа №ПІ-5-122/6-13 від 17.12.13 р. до Головного управління Держземагентства України у Київській області, у якому просив надати інформацію:

яким чином і який (які) правоохоронний орган повідомлено про зникнення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Гореницькій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області за 2008 рік (надати письмове підтвердження)?

чи відкрито кримінальне провадження (кримінальну справу) за фактом зникнення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Гореницькій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області за 2008 рік (зазначити реєстраційний номер справи, провадження та орган слідства)?

які на даний час є збереженими джерела інформації (електронні, паперові, інші), в яких міститься інформація про видачу та реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку по Гореницькій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області за 2008 рік (зазначити назву джерел, архів їх збереження та процедури отримання з них інформації).

Листом від 25.12.13 р. за №ПІ-37-230/6-13 позивачу повідомлено, що запитувана інформація не створювалася в процесі виконання Головним управлінням наданих повноважень, тому не може бути надана. Головним управлінням запит позивача скеровано до Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області за належністю відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", так як воно є розпорядником інформації.

Листом від 31.01.14 р. за №01-10-21/47 Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області на запит позивача від 19.12.13 р. №2/31-2 надано копію листа від 13.12.13 р. №01-10-21/934.

Позивач, не отримавши на запити повної відповіді та вважаючи свої права порушеними подав позов до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закону - публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону розпорядники інформації зобов'язані: 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Згідно зі статтею 22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

Згідно зі статтею 23 Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 24 Закону відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Згідно з матеріалами справи, запит (заява) позивача від 05.12.13 р. №2/31 до Держземагентства України стосується надання інформації щодо правовстановлюючих документів щодо конкретної земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:05:005:0029, що знаходиться у Києво-Святошинському районі Київської області.

Згідно з п. 5 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України Держземагентство України, зокрема, відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення і адміністрування державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок; організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні; веде поземельні книги та надає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Водночас відповідно до п. 4 Положення про Управління (Відділ) Держземагентства у районі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 10.05.12 р. №258 (далі - Положення про відділ)Управління (Відділ) відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, ведення державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок; ведення Поземельних книг та їх зберігання; створює, формує і веде місцевий фонд документації із землеустрою; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні.

У пункті 5 Положення про відділ Управління (Відділ) передбачено, що з метою організації своєї діяльності відділ, зокрема, організовує розгляд звернень громадян, юридичних осіб, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та надає роз'яснення з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг; забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що документація щодо земельних ділянок на конкретній місцевості забезпечується Управлінням (Відділом) Держземагентства у районі, а не Держземагентством України як центральним органом виконавчої влади у сфері земельних відносин.

А тому, Держземагенство України правомірно листом від 10.12.13 р. за №31-28-0.21-20608/2-13 "Про розгляд звернення" повідомило позивача про те, що Держземагентство України не володіє запитаною інформацією, і відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону запит направлено за належністю на розгляд до Головного управління Держземагентства в Київській області.

Така відповідь відповідає вказаним вимогам законодавства та не порушує права позивача на отримання публічної інформації, оскільки Держземагентство України не є розпорядником тієї інформації, щодо отримання якої звернувся позивач в даному випадку.

Таким чином суд апеляційної інстанції зазначає, що направлення Держземагентстовом України запиту позивача від 05.12.13 р. №2/31 за належністю до Головного управління Держземагентства України у Київській області здійснено відповідно до законодавства.

Щодо стосується відповіді по суті на вказаний запит позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держземагентства України у Київській області листом від 17.12.13 р. за №ПІ-5-122/6-13 надана позивачу відповідь по суті звернення, у якій, зокрема, надано відповіді на запитання позивача:

- яким правовстановлюючим документом посвідчувалось право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:005:0029?

На дане питання була надана відповідь, - право власності на земельну ділянку ОСОБА_7посвідчене державним актом на право власності ЯЖ №202170.

- чи видавався королю П.О. (або його представнику) за довіреністю №1-1202 від 22.05.07 р.), правовстановлюючий документ на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:005:0029, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №202170?

На це питання відповіді не надано; повідомлено про те, що реєстрації правовстановлюючих документів в паперовому вигляді не виявлено.

Що стосується останнього питання, то за відсутності інформації не надано відповіді і на нього.

Тобто, за змістом відповіді вбачається, що інформація не надана позивачу у повному обсязі у зв'язку з відсутністю документів, що її містять.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що, надаючи відповідь на запит позивача,та не маючи можливості надати запитувану інформацію в повному обсязі у зв'язку з відсутністю джерел такої інформації, Головне управління Держземагентства України у Київській області повинне надати позивачу відповідь щодо підстав відсутності джерел такої інформації, що ним зроблено не було.

Даний факт свідчить про надання неповної інформації на запит позивача в цій частині.

Щодо відповіді на запит позивача від 20.12.13 р. №2/31-2 суд зазначає наступне.

Згідно ст. 22 Закону розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Водночас станом на час надання відповіді на вказаний запит позивача Головне управління володіло запитуваною інформацією, розпорядником якої воно не було - листом Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області від 13.12.13 р. №01-10-21/934, посилання на який містилося у відповіді від 17.12.13 р. за №ПІ-5-122/6-13, тому Головне управління мало підстави і можливість його надати.

Таким чином, викладена у листі від 25.12.13 р. №ПІ-36-237/6-13 відмова у наданні публічної інформації є необґрунтованою і є підставою для визнання дій Головного управління з її надання протиправними.

Як встановлено судом, станом на час розгляду справи листом від 31.01.14 р. за №01-10-21/47 Управлінням Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області на запит позивача від 19.12.13 р. №2/31-2 було надано копію листа від 13.12.13 р. №01-10-21/934, а тому необхідності у повторному його наданні немає, а тому підстав для зобов'язання Головного управління надати позивачу копію вказаного листа немає.

Щодо відповіді на запит позивача від 20.12.13 р. №2/31-5 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Даний запит містить прохання про надання інформації щодо звернення до правоохоронних органів про факт зникнення документації про право власності на землю по Гореницькій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області за 2008 рік.

Проте, попередньо інформація щодо звернення до правоохоронних органів надана позивачу Головним управлінням на підставі отриманого від Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області листа від 13.12.13 р. №01-10-21/934, про що свідчить зміст вказаного листа.

Таким чином, Головне управління не є розпорядником вказаної інформації, оскільки Головне управління не зверталося до правоохоронних органів з вказаного приводу і не повідомляло про це позивача, тоді як про звернення до правоохоронних органів надало інформацію Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, яке і є належним розпорядником вказаної інформації.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що за наведених обставин Головне управління не є належним розпорядником публічної інформації і правомірно скерувало запит до Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідно, в цій частині дії Головного управління не порушують вимоги Закону, тоді як ця інформація має бути надана позивачу Управлінням Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області.

При цьому, у запиті від 20.12.13 р. №2/31-5 позивач просить надати інформацію щодо доступних джерел інформації про видачу та реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку по Гореницькій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області за 2008 рік.

Оскільки ця інформація також стосується земельної ділянки, що знаходиться у Києво-Святошинському районі Київської області, то вона також має бути надана позивачу саме Управлінням Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, як належним розпорядником цієї інформації.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволенні позовної заяви в цій частині слід відмовити.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що за захистом своїх порушених прав та інтересів має звернутись особа, чиї права порушені діями чи бездіяльністю Головного управління Держземагентства у Київській області. Право ОСОБА_2 ніяким чином Головне управління не могло порушити так як він діяв, як представник особи, якої права та інтереси порушені, що і стало предметом адміністративного позову.

Щодо такої заяви апелянта, суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Згідно з теорією права поняття «представництва» характеризується як використання правосуб'єктності одних осіб для реалізації прав і обов'язків та захисту прав інших осіб. Наведене свідчить про те, що особа за наявності довіреності від іншої особи, права якої порушені, має право надсилати до відповідних органів запити та отримувати на них відповіді.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2014 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 20.06.2014 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.