Ухвала суду № 39442243, 11.06.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/1106/14 Провадження № 22-ц/795/1211/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Олійник В.П. Доповідач - Литвиненко І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.при секретарі:Мартиновій А.В.за участю:представника відповідача Леги В.О., ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ніжинської міської ради на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Виконком Ніжинської міської ради просить скасувати рішення суду через неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Рішенням суду позов задоволено. Суд визнав незаконним та скасував розпорядження секретаря Ніжинської міської ради Лінника Анатолія Валерійовича від 24 лютого 2014 року №м 16 «Про тимчасове відсторонення від роботи ОСОБА_6»

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що оскаржуване розпорядження було видано, як захід для врегулювання спору відповідно до положень Закону України «Про порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)». Апелянт також зазначає, що посилання суду в своєму рішенні на рішення апеляційного суду від 05.02.2014 року є недоцільним, адже Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановлено ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Ніжинської міської ради Чернігівської області.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.08.2012 року між Ніжинською міськрадою та ОСОБА_6 укладено трудовий контракт строком на 5 років, згідно з яким позивач приймається на роботу до КП «Виробниче управління комунального господарства» на посаду начальника.

Розпорядженням міського голови виконкому Ніжинської міськради № 47 від 16.08.2012 року ОСОБА_6 призначено на посаду начальника КП «Виробниче управління комунального господарства», з 23.08.2012 року по 22.08.2017 року, відповідно до п. 3 п.п. 10 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на умовах контракту з керівником комунального підприємства від 16.08.2012 року № 47.

11.02.2014 року на ім'я секретаря Ніжинської міськради надійшло повідомлення від трудового колективу КП «Виробниче управління комунального господарства» про проведення страйку з 18.02.2014 року до моменту задоволення вимог трудового колективу. Однією із висунутих вимог трудового колективу було відсторонення з подальшим звільненням з посади ОСОБА_6 через недовіру та небажання трудового колективу працювати під його керівництвом.

У зв'язку з незадоволенням вимог колективу, 14.02.2014 року уповноважений орган найманих працівників КП «ВУКГ» повідомив Ніжинську міськраду про проведення безстрокового страйку.

Розпорядженням секретаря Ніжинської міськради № 16 від 24.02.2014 р. відсторонили від роботи ОСОБА_6 начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» 24.02.2014 року, з метою стабілізації напруженої ситуації у громади міста, відповідно до ст.ст. 42, 50, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 46 КЗпП України.

Зважаючи на те, що в розпорядженні № 16 від 24.02.2014 року не зазначено конкретних підстав для відсторонення від роботи та не зазначено строк відсторонення, ОСОБА_6 просив визнати незаконним та скасувати розпорядження секретаря міської ради Лінника А.В. від 24.02.2014 року про тимчасове відсторонення його від роботи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходи з того, що розпорядження і матеріали справи не містять відомостей щодо наявності обставин для застосування ст. 46 КЗпП України чи відсторонення з інших підстав, визначених законодавством.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають матеріалам справи та положенням діючого законодавства.

Твердження апелянта про те, що оскаржуване розпорядження було видано як захід для врегулювання спору відповідно до положень Закону України «Про порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)», є необґрунтованими. Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)», Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст.46 КЗпП України не містять такого заходу як тимчасове відсторонення керівника підприємства від роботи з метою стабілізації напруженої ситуації у громади міста. Отже, розпорядження секретаря міськради не ґрунтується на нормах права, а тому не може вважатись законним, про що мотивовано зазначено в рішенні суду.

Посилання в рішенні суду першої інстанції на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05.02.2014 року не впливає на вирішення спору про законність розпорядження секретаря міськради, а тому доводи апеляційної скарги про недоцільність такого посилання не є підставою для зміни чи скасування рішення відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ніжинської міської ради відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: