Постанова № 39441416, 19.06.2014, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/519/14-а

Провадження № 2-а/674/17/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В.М.

при секретарі Мудрицькій Л.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Савіцької Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дунаївці справу за адміністративним позовом

ОСОБА_3

до

Великокужелівської сільської ради

Дунаєвецького району Хмельницької області

про зобов'язання вчинити певні дії та визнати незаконним і скасувати

рішення сесії від 07 березня 2014 року № 3-27 /2014

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з уточненими під час судового розгляду позовними вимогами до Великокужелівської сільської ради Дунаєвецького району про зобов'язання вчинити певні дії та визнати незаконним і скасувати рішення сесії від 07 березня 2014 року № 3-27 /2014, посилаючись на те, що 11 вересня 2013 року ним придбано в с.В.Кужелева Дунаєвецького району земельну ділянку площею 0,0750 га..

28 лютого 2014 року звернувся з заявою до сільської ради , в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для дачного будівництва.

07 березня 2014 року відбулося засідання сесії, яке було закритим.

27 березня 2014 року отримав по пошті лист, в якому було рішення сесії від 07.03.2014 року з відмовою в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою для відмови вказано недоцільність використання земельної ділянки, так як дана земельна ділянка є землями загального користування комунальної власності.

З даним рішенням не погоджується, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 118, 122 ЗК України підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування

територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того є безпідставним посиланням сесії сільської ради на п. «а» ч.4 ст. 83 ЗК України, оскільки на даній земельній ділянці немає майданів, вулиць, проїздів, шляхів, набережних, пляжів, парків, скверів, бульварів, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів тощо.

Вважає, що дане рішення слід визнати таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасувати.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлений позов і просив його задовольнити посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Савіцька Н.А. позов не визнала і в задоволенні просила відмовити, оскільки вважає, що сесія винесла рішення щодо відмови правильне, земля, яку просить виділити позивач - земля загального користування, хоча проекту села немає.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, свідків, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.118 ЗК України, громадянин, зацікавлений в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом

землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача.

Судом встановлено, що позивач 28.02.2014 року подав на ім'я голови Великокужелівської сільської ради Дунаєвецького району заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для дачного будівництва і до якої додав ситуаційний план земель по АДРЕСА_1, що підтверджується копією заяви і ситуаційного плану.

Відповідно ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням сесії шостого скликання Великожужелівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області від 07 березня 2014 року № 3-27 /2014р. відмовлено ОСОБА_3 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для дачного будівництва, вважаючи недоцільне використання земельної ділянки, так як дана земельна ділянка є землями загального користування комунальної власності.

Конституційний Суд України зазначив у своєму рішенні від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно акту від 24 лютого 2014 року, який складено комісією в складі : сільського голови Савіцької Н.А., землевпорядника та депутатів сільської ради видно, що оглянувши земельну ділянку на місцевості встановили, що на даній земельній ділянці знаходиться дорога, яка веде до домогосподарств ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і по даній земельній ділянці ведеться газопровід до домогосподарств жителів села і цією землею користується громада села і вона являється землею загального користування.

Свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які є депутатами сільської ради, показали суду, що до сільської ради про надання земельної ділянки звернулися ОСОБА_3 і ОСОБА_4, яка межує біля їх господарств. Однак у виділені даної земельної ділянки депутати відмовили, оскільки по даній земельній ділянці проходить газопровід, ця земля є власністю громади, загального користування, а тому не може бути виділена. Карти населеного пункту та плану земель немає, однак їм відомо, що ця земля загального користування, там проходить заїзд до господарств і тією ділянкою користуються всі люди села.

Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до п.п.» а «»б» ч 4. с.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

Згідно наданих представником відповідача схем економіко-планувального зонування території с.В.Кужелева та проекту газифікації населеного пункту видно, що біля АДРЕСА_1 знаходяться землі житлової забудови і проходить газопровід до домоволодіння ОСОБА_4.

Однак із матеріалів адміністративної справи видно, що відповідач не представив жодного допустимого та належного доказу в розумінні ст. 70 КАС України на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, а саме: не представив суду генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проекту землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту, затвердженого у встановленому законом порядку або рішення сесії Великокужелівської сільської ради Дунаєвецького району про віднесення земель до тієї чи іншої категорії.

Відповідно до п «а» ч.1 ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

На підставі наведеного, беручи до уваги те, що відповідач при постановлені оскаржуваного рішення не з'ясував істотних обставин, що мали значення для розгляду заяви позивача, те що оскаржуване рішення не обґрунтоване, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги заявлені позивачем є підставними та підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі підлягають розподілу у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України та з місцевого бюджету відповідача слід стягнути документально підтвердженні понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 73,08 грн..

Керуючись ст.ст. 8-12,17,69-71, 94, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 20,21,83,118,122 ЗК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 задоволити.

Рішення Великокужелівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області від 07 березня 2014 року № 3-27/2014 р. про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для дачного будівництва ОСОБА_3 - визнати недійсним та скасувати.

Стягнути з місцевого бюджету Великокужелівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області на користь ОСОБА_3 73,08 грн. понесених позивачем судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя/підпис/ Вірно: Суддя Дунаєвецького райсудуВ. М. Артемчук