Ухвала суду № 39440950, 19.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р. Справа № 876/8800/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пам'ять плюс" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

12.02.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пам'ять плюс" звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби. У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 11.03.2013 року № 116, якою визначено суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 4445,15 грн. та з податку на прибуток в розмірі 3910,46 грн.

Представником позивача подано клопотання про збільшення позовних вимог, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу, зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зарахування 4445,15 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникнуть в майбутніх періодах, а 3910,46 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, що виникнуть в майбутніх періодах та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001691520 від 25.03.2013 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що проведеною перевіркою встановлено порушення податкового законодавства в період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року. У зв'язку із порушенням норм Закону України «Про оподаткування підприємств» нараховано пеню по податку на прибуток та у зв'язку із порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість» нараховано пеню по податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що пеня нарахована за порушення податкового законодавства, які було вчинено до моменту набрання чинності Податкового кодексу України. Таким чином нарахування пені на підставі пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України є протиправним, оскільки платник податку не може нести відповідальність, яка не була визначена законодавством на момент вчинення порушення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу № 116 від 11.01.2013 р. та податкове повідомлення-рішення № 0001691520 від 25.03.2013 року, винесені Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби вчинити дії щодо зарахування сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Пам'ять - Плюс» 4445,15 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникнуть із майбутніх періодів, а 3910,46 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, що виникнуть у майбутніх періодах.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби подати звіт про виконання судового рішення у 30 денний строк з дня набрання постанови законної сили.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пам'ять-Плюс» судовий збір у сумі 114,7 грн.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зокрема посилається на те, що з боку платника вчинено порушення, які призвели до заниження його податкових зобов'язань,відтак дії податкового органу щодо подальшого нарахування пені за відсутності з боку позивача будь-яких дій щодо нарахування та сплати пені за весь період заниження не можуть бути визнанні неправомірними оскільки не спростовують факту не нарахування та несплати її самостійно позивачем.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, працівниками Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пам'ять плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року за результатами якої складено Акт перевірки № 6/23-0/35327681 від 11.02.2011 року (а.с. 24-60).

Згідно з актом в ході перевірки, зокрема, встановлено порушення:

1)п.п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05 1997р. в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 38257 грн., у тому числі за II квартал 2009 року в сумі 7051 грн., за III квартал 2009 року в сумі 7050 грн за ІУ квартал 2009 року в сумі 7050 грн , за І квартал 2010 року в сумі 7024 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 10082 грн.

2)п.п 7.2.3 п.п.7.2.6 п.7.2; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п 7.4 ст 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 28690,0 грн., в тому числі за липень 2010 року в сумі 2446,0 грн.

Так, на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2011 року №0000452302/0/6036, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35863,00 грн. (а.с.67) та податкове повідомлення-рішення від 17.02.2011 року №000442302/0/6033, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 47821,00 грн. (а.с.68).

Колегією суддів встановлено, що суми нарахованих грошових зобов'язань за відповідними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем були сплачені до бюджету, що підтверджується випискою з банку № 34 за 22.02.2011 рік (а.с.69-70).

За виявленими в ході перевірки сумами заниження податкових зобов'язань платника податків ДПІ у Залізничному районі м.Львова було нараховано позивачу пеню, про що повідомлено ТзОВ "Торговий дім "Пам'ять плюс" листом від 09.01.2013 року №377/0/11-13/22-10 (а.с.73-74).

У зв'язку із несплатою позивачем суми нарахованої пені, ТзОВ "Торговий дім "Пам'ять плюс" винесено податкову вимогу від 11.01.2013 року № 116 з вимогою сплатити суму податкового боргу у вигляді нарахованої пені в розмірі 8355,61 грн., з яких пеня по донарахованому податку на прибуток - 3910,46 грн., податку на додану вартість - 4445,15 грн. (а.с.75).

Як вбачається із матеріалів справи, пеня відповідачем нарахована в зв'язку з виявленням в ході перевірки фактів заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали місце у зазначених в акті перевірки податкових періодах протягом 2009 - 2010 років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.1.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (надалі-Закон №2181-III), який був чинний у податкові періоди, протягом яких мало місце заниження податкових зобов'язань, пенею є плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону №2181-III було визначено, що нарахування пені при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Згідно із п.п.16.3.1. п.16.1 ст.16 Закону №2181-III, нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

В контексті наведеного колегією суддів встановлено, що суми грошових зобов'язань, донарахованих згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 17.02.2011 року №0000452302/0/6036 на суму 35863,00 грн., від 17.02.2011 року № 0000442302/0/6033 на суму 47821,00 грн. були сплачені позивачем добровільно в межах встановленого податковим органом десятиденного строку.

Як наслідок, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що підстав для нарахування пені, виходячи з норм п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не було.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції також бере до уваги, що факт заниження позивачем податкових зобов'язань виявлено в акті перевірки № 6/23-0/35327681 від 11.02.2011 року.

Слід зазначити, що на відповідну дату, норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III вже не були діючими, оскільки Закон №2181-III втратив чинність з 01.01.2011 року згідно з Розділом XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

Згідно з п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Податковий кодекс України, яким передбачено можливість ретроспективного застосування норм щодо відповідальності платника податків у вигляді пені, набрав чинності з 01.01.2011 року

До набрання ним чинності норми діючого законодавства, які врегульовували порядок нарахування відповідної пені, а саме: Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III не передбачав можливості ретроспективного застосування норм законодавства щодо відповідальності платника податків у вигляді пені.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що питання щодо підстав для застосування встановлених Податковим кодексом України санкцій за правопорушення, вчинені до набрання чинності цим кодексом не врегульовано, а тому слід виходити з приписів ч.2 ст.58 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що в силу ст.58 Конституції України, податковий орган не вправі був нараховувати пеню за той період заниження податкового зобов'язання, який мав місце до 01.01.2011 року.

Також, за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного податкового зобов'язання у декларації податковим органом складено акт від 05.03.2013 року № 508/15-20/35327681 (а.с.110).

Проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення правил сплати (перерахування) податкового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пам'ять плюс" у декларації з ПДВ за платежем - податок на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби 25.03.2013 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001691520, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 375,14 грн. (а.с.113).

Судом встановлено, що дане податкове повідомлення рішення прийняте ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби внаслідок перезарахування коштів, сплачених на погашення зобов'язання визначеного в декларації в рахунок нарахованої пені, яка нарахована податковим органом протиправно.

Як наслідок, судова колегія поділяє висновок суду першої інстанції про те, що податкова вимога від 11.03.2013 року № 116, ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки податковий орган не вправі був нараховувати пеню за період заниження податкового зобов'язання, який мав місце до 01.01.2011 року.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено неправомірність перезарахування відповідачем коштів сплачених на погашення зобов'язання визначеного в декларації в рахунок нарахованої пені, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що органом державної податкової служби неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001691520 від 25.03.2013 року.

Крім того, враховуючи клопотання позивача (а.с.114), судом на підставі ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби подати звіт про виконання судового рішення у 30 денний строк з дня набрання постановою законної сили.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке не підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. по справі № 813/1115/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик