Ухвала суду № 39439615, 19.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року м. Київ К/800/13025/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 9 січня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі № 296/12144/13-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9", в якому просили визнати нечинним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008р. в частині включення кімнат НОМЕР_1, НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі оскаржуваного рішення ОСОБА_2, ОСОБА_1 комунальним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" було відмовлено у здійсненні права на приватизацію займаних кімнат НОМЕР_1,НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 9 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнане нечинним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року в частині включення кімнат НОМЕР_1,НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями виконавчий комітет Житомирської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 на підставі листа виконавчого комітету Житомирської міської ради №18/2806 від 19.05.2004р. був наданий дозвіл на заселення з сім'єю з трьох осіб в кімнати НОМЕР_1,НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 до вирішення питання про надання постійного місця проживання, з реєстрацію на один рік. Згідно довідки комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9"(Далі - КП "ВЖРЕП №9") у спірних кімнатах з 17.06.2004р. проживає та зареєстрована ОСОБА_2 з двома дітьми. Згідно довідки КП "ВЖРЕП №9" №209 від 13.06.2012р. у спірних кімнатах проживає ОСОБА_2 з трьома дітьми - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 У вересні 2011р. між КП "ВЖРЕП №9" та ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Згідно довідки КП "ВЖРЕП №9" №36 від 13.06.2012р. станом на 01.06.2012р. заборгованість з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у ОСОБА_2 відсутня.

З листа від 11.11.2013р. №3/932 позивачам стало відомо, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008р. №537 кімнати в будинку АДРЕСА_1, в яких проживає позивач з дітьми, включені до переліку будинків, квартир, кімнат, віднесених до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на час створення фонду житла для тимчасового проживання рішенням виконкому Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008р. спірні кімнати не були вільні, що виключає віднесення їх до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи предметом спору є правомірність прийняття виконавчим комітетом Житомирської міської ради рішення №537 від 23.07.2008р. в частині включення кімнат НОМЕР_1,НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 до фонду житла для тимчасового проживання громадян, в яких на час при зняття спірного рішення проживали позивачі.

Відповідно ст.15 Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 № 5464-X виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті здійснюється управлінням житловим фондом місцевих Рад.

Глава 41 Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 №5464-X(Далі - Житловий кодекс УРСР) регулює порядок користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання.

Згідно ч.5 ст. 1322 Житлового кодексу УРСР порядок надання та користування жилою площею в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.4 Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 422 (Далі - Порядок №422) фонди житла для тимчасового проживання формуються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською і Севастопольською міськдержадміністраціями шляхом: будівництва нового житла; реконструкції існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових будинків у житлові; передачі житла у комунальну власність; придбання житла. До фондів житла для тимчасового проживання можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення. Орган, який прийняв рішення про формування фонду житла для тимчасового проживання, веде облік житлових приміщень цього фонду за формою, встановленою Держжитлокомунгоспом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 17.06.2004р. проживають та зареєстровані у вказаних вище кімнатах й сплачують комунальні послуги. Тобто, на час створення фонду житла для тимчасового проживання рішенням виконкому Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008р. спірні кімнати не були вільні, а відтак, відповідно до п.4 Порядку №422, відповідач безпідставно включив їх в перелік приміщень, з яких формується фонд житла для тимчасового проживання.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про те, що спірне рішення не узгоджується з вимогами Порядку №422 та порушує права позивачів, отже наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради відхилити.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 9 січня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно

помічник судді М.В. Дрибас