Ухвала суду № 39439610, 24.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року м. Київ К/800/2656/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 р.

у справі № 826/12670/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс-Груп»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертранс-Груп» (далі - позивач, ТОВ «Інтертранс-Груп») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003032240 від 02.08.2013 р.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 р. скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 р. залишити без змін.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Інтертранс-Груп» з пита?нь дотримання вимог податков?ого, валютного та іншого закон?одавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., з?а результатами якої складено? акт від 24.07.13 р. № 473/22-40/35465839.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 825 240,00грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003032240 від 02.08.13 р., яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 955 597,00 грн., у тому числі основний платіж - 825 240,00 грн., штрафні санкції - 130 357,00 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Інтертранс-Груп» було укладено із Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен» договір про надання послуг № 43 від 18.05.2010 р., у відповідності з умовами якого Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» (Виконавець) зобов'язалося надати TOB «Інтертранс-Груп» (Замовнику) послуги в порядку та відповідно до умов договору, а Замовник зобов'язався оплатити такі послуги в порядку та відповідно до умов договору.

Договором про надання послуг № 43 від 18.05.2010 р. Замовник та Виконавець передбачили, що Виконавець зобов'язується систематично надавати такі послуги, що будуть сприяти збільшенню Замовником обсягів збуту (продажу) продукції торгових марок «Roshen» та «Мрія».

Надання ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» послуг за договором про надання послуг № 43 від 18.05.2010 року на загальну суму 870188,36 грн. та понесення TOB «Інтертранс-Груп» витрат на оплату отриманих послуг підтверджено: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); протоколами договірних цін, які викладались в додатк?ах № 1 до додатків № № 1.17., 1.18., 1.19., 1.20., 1.21., 1.22., 1.23., 1.24. до до?говору № 43 від 18.05.2010 року за період з 01.10.2011року по 01.05.2012 року, в яких сторони визнача?ли вартість послуг у кожному м?ісяці надання послуг; щомісяч?ними розширеними звітами про? надані послуги, які складалис?ь у формі додатків № 1, № 2, № 3, № 4 до кожного з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № № 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 ві?д 31.10.2011 року, 30.11.2011 року, 31.12.2011 року, 31.01.2012 року, 29.02.2012 ро?ку, 31.03.2012 року, 30.04.2012 року, 31.05.2012 року; податковими накладними; банківськими виписками.

Крім того, надання ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» послуг за договором про надання послуг № 87 від 01.06.2012 р. на загальну суму 799866,06 грн. та понесення TOB «Інтертранс-Груп» витрат на оплату отриманих послуг підтверджено: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); протоколам?и договірних цін, які викладал?ись в додатках № 1 до додатків № № 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.6, 1.7., до договору №87 від 01.06.2012 року за період з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року, в яких сторони визначали вартість послуг у кожному місяці надання послуг; щомісячними розширеними звітами про надані послуги; податковими накладними; банківськими виписками.

Надання TOB «ОЛГА-ТОРГ» послуг за договором про надання послуг № 01/11-11 від 01.11.2011 року на загальну суму 1142640,00 грн. та понесення TOB «Інтертранс-Груп» витрат на оплату отриманих послуг підтверджено: актами приймання наданих послуг; звітом TOB «ОЛГА-ТОРГ» про надані послуги від 31.12.2011 року, в як?ому вказано період надання по?слуг, конкретні послуги, адрес?и торгівельних точок, результ?ати наданих послуг тощо; подат?ковими накладними; банківськими виписками.

Крім того, надання TOB «БАР-КОМ» послуг за договором про надання послуг № 25/09 від 25.09.2012 року на загальну суму 360000,00 грн. та понесення TOB «Інтертранс-Груп» витрат на оплату отриманих послуг підтверджено: актом приймання наданих послуг № 34 від 30.09.2012 року на загальну суму 360000,00 грн.; звітом TOB «БАР-КОМ» про надані послуги від 30.09.2012 року, в якому вк?азано період надання послуг, к?онкретні послуги, адреси торг?івельних точок, результати на?даних послуг тощо; податковою? накладною № 9 від 30.09.2012 року; банківськими виписками за період з 17.10.2012 рок?у по 22.10.2012 року на загальну суму 360000,00 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За та?ких обставин, касаційна скарг?а відповідача підляг?ає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 р. зал?ишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов