Рішення № 39438299, 20.06.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2014 Справа №607/8609/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря Круцько О.Б.

з участю позивача ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружж. В обґрунтування вимог позивачка вказала, що 17.06.2004 року між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюбу. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Тривалий час подружжя проживає окремо, подружній відносин не підтримують. Даний шлюб носить формальний характер і зберегти надалі його неможливо. В період шлюбу за спільні кошти ними було придбано автомобіль «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 70000 грн. та приміщення станції технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_1, заг. площею 354,3 кв.мм., вартістю 450 000 грн.

Посилаючись на те, що між ними не досягнуто згоди щодо використання спірного майна, просить позов задовольнити, розірвати шлюб та в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на приміщення станції технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_1, заг. площею 354,3 кв.м.

В судовому засіданні сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заявили клопотання про укладення мирової угоди від 19 червня 2014 року та визнання її судом, згідно умов якої сторони дійшли згоди до наступного:

1. Розірвати шлюб між ОСОБА_1, та ОСОБА_3, зареєстрований 17.06.2004 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис за №652.

2. Сторони визнають, що за час шлюбу і за спільні кошти ними було придбано автомобіль «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1 та приміщення станції технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_1, аг. площею 354,3 кв.м.

3. Сторони погоджуються, щоб визнати право власності на приміщення станції загальною площею 354,3 кв.м. по АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_3, в якості компенсації вартості частки у спільному майні подружжя 50 000 грн.

4. Сторони погоджуються, що автомобіль марки ''Пежо'', державний номерний знак НОМЕР_1, залишається у власності ОСОБА_3

5. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовляються від взаємних претензій один до одного по даній цивільній справі.

Сторони пояснили, що підтримують зазначені умови мирової угоди та усвідомлюють наслідки її укладення, зокрема, наслідки визнання мирової угоди судом та закриття провадження у справі, просять її визнати.

Судом встановлено, що з 17.06.2004 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, виданим 22.11.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис за №652.

За час перебування у шлюбі сторони придбали наступне майно:

- станцію технічного обслуговування автомобілів, заг. площею 354,3 кв.м. по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно за № 12870326 від 15.11.2013 року та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №12871628 від 15.11.2013 року, виданих реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.

- автомобіль марки ''Пежо експерт'', державний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.

Тривалий час між подружжям склалися неприязні відносини, сторони проживають окремо та не підтримують подружніх стосунків. Між ними втрачено почуття поваги та взаєморозуміння один до одного.

З розписки ОСОБА_3 від 20.06.2014 року встановлено, що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 50 000 грн.

Дані обставини справи визнаються сторонами по справі, а тому в силу вимог ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши умови мирової угоди, вважає, що мирову угоду укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 20.06.2014 року слід визнати, оскільки її зміст відповідає вимогам закону та не порушує права та свободи будь-якої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 31 та ст. 175 ЦПК України сторони мають право на будь-якій стадії цивільного процесу укласти мирову угоду.

Виходячи із змісту ст.ст. 205, 206 ЦПК України, якщо сторони уклали між собою мирову угоду та вона визнана судом, провадження у справі підлягає закриттю з роз'ясненням сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Встановлено, що шлюб існує лише формально та подальше спільне життя подружжя суперечитиме їхнім інтересам. Сторонами досягнуто згоди щодо поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи вищенаведені вимогами закону та встановлені обставини справи, роз'яснивши сторонам наслідки визнання мирової угоди та наслідки закриття провадження у справі, суд, вважає, за можливе визнати мирову угоду, оскільки вона не суперечить вимогам закону і не порушує охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст. 31, 175, 205, п.2 ст.206, ст.ст. 210, 213, 218, 223, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 112 Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання мирової угоди укладеної між сторонами спору від 19 червня 2014 року задовольнити.

Визнати мирову угоду укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 20 червня 2014 року, згідно умов якої:

1. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 17.06.2004 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис за №652.

2. За час шлюбу і за спільні кошти подружжям було придбано автомобіль «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1 та приміщення станції технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_1, заг. площею 354,3 кв.м.

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення станції технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 354,3 кв.м., по АДРЕСА_1. ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_3, в якості компенсації вартості частки у спільному майні подружжя 50 000 грн.

4. Автомобіль марки ''Пежо'', державний номерний знак НОМЕР_1, залишити у власності ОСОБА_3

5. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовляються від взаємних претензій один до одного по даній цивільній справі.

Сторони ознайомлені з наслідками закриття провадження по справі, які передбачені ст. 206 ЦПК України.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Головуюча -підпис: І.М. Черніцька

Ухвала набрала законної сили. Оригінал ухвали знаходиться в архіві Тернопільського міськрайонного суду у матеріалах цивільної справи за №607/8609/14-ц.

Копія вірна

Суддя І.М. Черніцька

Головуючий суддяІ. М. Черніцька