Рішення № 39438160, 27.03.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року Справа №607/8033/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О.М.

при секретарі с/з Жара М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Універсал банк» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи це тим, що 08.12.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № BL761/1. Згідно умов даного договору, останній отримав від позивача кредитні кошти у розмірі 25 627,20 дол. США, із розміром відсоткової ставки - 5 % річних, із терміном повернення коштів не пізніше 01.12.2014 р. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, у результаті чого, виникла заборгованість у розмірі 164 034,10 грн. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 164 034,10 грн. та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву, у якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, посилаючись на мотиви викладених у позовній заяві та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився із невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 08.12.2009 р. між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № BL761/1, надалі - договір.

Згідно умов договору, відповідач отримав від позивача кредитні кошти у розмірі 25 627,20 дол. США, із розміром відсоткової ставки - 5 % річних, із терміном повернення коштів не пізніше 01.12.2014 р.

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Частина 1 статті 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 25 627,20 дол. США, на терміни і на умовах, передбачених у даному договорі.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що позичальник зобов'язується дотримуватися умов цільового використання кредиту. У строк, визначений цим договором, виконати свої зобов'язання по своєчасному погашенню суми заборгованості позичальника перед банком, а також сплачувати плату за кредит на користь банку відповідно до умов цього договору.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає іншій у власність грошові кошти, а інша - зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Як вбачається із статей 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, відповідач має загальну заборгованість у розмірі 20 522,22 дол. США, яка складається з: 19 311,37 дол. США - заборгованість по сумі кредиту; 872,72 дол. США - сума прострочених відсотків; 338,13 дол. США - підвищені відсотки.

Відповідно до статей 549, 550, 551 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання за договором, у результаті чого, виникла заборгованість у розмірі 20 522,22 дол. США, що складає 164 034,10 грн., згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України.

У відповідності до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Універсал банк», р/р 29098000202458, МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 522,22 дол. США (двадцять тисяч п'ятсот двадцять два долари США 22 центи), що складає 164 034,10 грн. (сто шістдесят чотири тисячі тридцять чотири гривні 10 копійок), згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України та сплачений судовий збір у розмірі 1 640,34 грн. (одну тисячу шістсот сорок гривень 34 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко