Рішення № 39435624, 14.05.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/3062/13-ц

2/465/382/14

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2014 Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючої-судді Дячишин В. Ф.

при секретарі Довба Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в : Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу посилаючись на те, що 10 березня 2012 року відповідачка отримала від нього грошові кошти у сумі 80000 гривень на умовах позики. Згідно розписки, наданої відповідачкою, остання зобов'язалася повернути позичені грошові кошти до 10.12.2012 року, однак у зазначений термін борг останньою не повернуто. Позивач неодноразово звертався до відповідачки із вимогами щодо повернення належних йому коштів, однак відповідачка на такі вимоги не реагує, що змусило позивача звернутись із позовом в суд. Просить стягнути з відповідачки борг в сумі 80000,00 грн. та судові витрати. Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, просив такий задовольнити. Відповідачка у судовому засіданні позов визнала, зазначила, що не мала можливості повернути борг, у звязку із відсутністю коштів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_2 надав відповідачці ОСОБА_3 80000 гривень на умовах позики, що стверджується борговою розпискою відповідачки від 10.03.2012 року. Згідно цієї розписки, ОСОБА_3 зобов'язалася повернути ОСОБА_2 позичені грошові кошти у строк до 10 березня 2012 року. Однак, у вказаний термін остання свого зобов'язання не виконала - борг не повернула, про що не заперечила у судовому засідання.

Як вбачається із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до положень ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту укладення між сторонами договору позики, що стверджується наявною у матеріалах справи розпискою відповідачки про отримання коштів за вказаним договором та доведеність факту невиконання відповідачкою боргових зобов'язань, про що остання не заперечує. Таким чином, позов підставний та підлягає до задоволення. Окрім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідачки слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1046, 1049 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІК НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. боргу та 229 грн. 40 коп. судового збору, згідно квитанції №122 від 27.03.2013 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Дячишин В. Ф.