Постанова № 39434532, 11.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/149

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

11 червня 2014 року 16:30 № 826/7378/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - позивач, ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач, ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1) про визнання незаконними дій щодо накладення арешту та оголошення заборони відчуження майна гр. ОСОБА_1 в частині його заставленого транспортного засобу: марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, випуску 2007 року, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1; зобов'язання скасувати арешт та заборону відчуження транспортного засобу гр. ОСОБА_1 в частині його заставленого транспортного засобу: марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, випуску 2007 року, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7378/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2014 закінчено підготовче провадження у справі № 826/7378/14 і призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 11.06.2014 прибули представник позивача та третя особа. Представник відповідача в судове засідання 11.06.2014 не прибув, подавши до відділу документального обігу та контролю суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 11.06.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між ПАТ "Укрсоцбанк" та гр. ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 380/1927/07-А на купівлю автотранспортних засобів від 11.12.2007, згідно умов якого позивач надав гр. ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів у сумі 19 653,00 доларів США, зі сплатою 10,50% річних та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредитних коштах - до 10.12.2014.

Цільове призначення наданого кредиту - для придбання гр. ОСОБА_1 транспортного засобу.

В якості забезпечення виконання гр. ОСОБА_1 зобов'язань за договором кредиту № 380/1927/07-А на купівлю автотранспортних засобів від 11.12.2007 між ним та ПАТ "Укрсоцбанк" 11.12.2007 було укладено договір застави майна № 380/378/07-ЗА від 11.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 6088д, згідно умов якого гр. ОСОБА_1, як заставодавець, передав у заставу ПАТ "Укрсоцбанк" придбаний із залученням кредитних коштів транспортний засіб марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, 2007 р.в., номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1.

Застава вищевказаного транспортного засобу була зареєстрована за позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.01.2008 за № 6411764 (Запис 1). Крім цього, 16.01.2013 позивач здійснив зміну відомостей про обтяження заставленого транспортного засобу, тим самим збільшив термін зареєстрованого обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до 16.01.2018, підтвердженням чого є витяг № 44187548 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.05.2014.

Листом від 26.02.2014 гр. ОСОБА_1 звернувся до позивача з проханням здійснити заходи щодо зняття арешту з належного йому на праві власності транспортного засобу марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, 2007 р.в., номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, накладеного ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, зазначивши, що на момент накладення арешту вказаний автомобіль перебуває у заставі ПАТ "Укрсоцбанк" відповідно до умов договору застави майна № 380/378/07-ЗА від 11.12.2007.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2013 головним державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 39172194 на підставі виконавчого листа № 2-1149/1-2010, виданого 15.09.2010 Дніпровським районим судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованості в загальній сумі боргу 1 157 022,41 грн.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ВП № 39172194 від 02.08.2013 накладено арешт на все майно гр. ОСОБА_1, в т.ч. на транспортний засіб марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, 2007 р.в., номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, та заборонено здійснювати його відчуження.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ВП № 39172194 від 29.10.2013 оголошено розшук транспортного засобу марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, 2007 р.в., державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, який є предметом застави за договором застави майна № 380/378/07-ЗА від 11.12.2007.

Листом від 14.03.2014 № 02-29/87-959 позивач звернувся до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві з проханням повідомити про дійсність накладення арешту на майно гр. ОСОБА_1, в т.ч. на транспортний засіб марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, 2007 р.в., державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, який перебуває в заставі ПАТ "Укрсоцбанк".

Листом від 18.04.2014 ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві повідомив позивача, що у відділі перебуває виконавчий документ про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Надра Банк» коштів. З метою забезпечення виконання рішення суду, на все майно боржника накладено арешт. Згідно відповіді УДАІ м. Києва за боржником зареєстровано транспортний засіб MITSUBISHI Lanсer, 2007 р.в., державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, який постановою державного виконавця від 29.10.2013 оголошено в розшук. Надати більш детальну інформацію щодо стану виконання рішення суду відповідач відмовився у зв'язку з тим, що ПАТ "Укрсоцбанк" не є стороною виконавчого провадження.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ПАТ "Укрсоцбанк", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; КАС України; Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV); Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-ХІІ (далі - Закон № 2654-ХІІ); Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 № 1255-IV (далі - Закон № 1255-IV).

Згідно ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Для забезпечення реального виконання рішення, відповідно до положень ч. 1 ст. 57 Закону № 606-XIV, застосовується арешт майна боржника. При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 1 Закону № 2654-ХІІ застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 2654-ХІІ заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Частиною 2 ст. 17 Закону № 2654-ХІІ передбачено можливість відчуження заставленого майна тільки за згодою заставодержателя.

Умови припинення застави врегульовано ст. 28 Закону № 2654-ХІІ, зокрема, в разі припинення забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Доказів, які свідчать про те, що на момент вчинення виконавчих дій щодо арешту спірного рухомого майна право застави на вищевказаний транспортний засіб на визначених законом підставах та в установленому порядку припинене, договір застави майна № 380/378/07-ЗА від 11.12.2007 недійсний, суду не надано.

Положеннями ст. 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленою майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна врегульовано положеннями Закону № 1255-IV.

Так, згідно ст. 11 Закону № 1255-IV обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. В той же час, ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону № 1255-IV встановлено, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

В ч. 3 ст. 12 Закону № 1255-IV зафіксовано, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 14 Закону № 1255-IV визначено, що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 16 Закону № 2654-ХІІ право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Приписами ч. 3 ст. 577 ЦК України встановлено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист № 2-1149/1-2010 виданий Дніпровським районим судом м. Києва 15.09.2010, проте договір застави майна № 380/378/07-ЗА укладений та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.12.2007.

З наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 17.01.2008 вбачається, що застава рухомого майна, а саме вищевказаного транспортного засобу, що належать гр. ОСОБА_1, є об'єктом обтяження відповідно до договору застави майна № 380/378/07-ЗА від 11.12.2007.

Більше того, 16.01.2013 позивач здійснив зміну відомостей про обтяження заставленого транспортного засобу, тим самим збільшив термін зареєстрованого обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до 16.01.2018, підтвердженням чого є витяг № 44187548 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.05.2014.

Натомість доказів, які б свідчили про реєстрацію обтяження рухомого майна, що належить гр. ОСОБА_1, яке було б здійснено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39172194 від 02.08.2013, суду не надано.

Враховуючи викладене, зважаючи на черговість виникнення зазначених вище обтяжень, а також беручи до уваги, що положеннями Закону № 1255-IV щодо вказаних видів обтяжень не встановлено особливого пріоритету, суд дійшов висновку, що позивач, як обтяжувач, володіє переважним пріоритетом відносно пріоритету стягувачів у виконавчому провадженні № 39172194 на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 54 Закону № 606-XIV стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

При цьому, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.09.2009 у справі № 2-1149/1-2010 за позовом ВАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 1 157 022,41 грн., на виконання якого Дніпровським районним судом м. Києва 15.09.2010 було видано виконавчий лист № 2-1149/1-2010 - було ухвалено після виникнення застави позивача згідно договору застави майна № 380/378/07-ЗА від 11.12.2007.

Частиною 5 ст. 60 Закону № 606-XIV передбачено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що у спірних правовідносинах відсутні визначені ч. 3 ст. 54 Закону № 606-XIV умови, за яких на транспортний засіб, що перебуває у заставі позивача, можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Києва для задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні № 39172194, який не є заставодержателем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що накладення арешту на транспортний засіб, що перебуває у заставі позивача, обмежує забезпечене заставою право позивача на задоволення своїх вимог за договором застави, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо накладення арешту та оголошення заборони на його відчуження на майно третьої особи та зобов'язання відповідача скасувати арешт з майна третьої особи, яке передано в заставу позивача, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, з аналізу викладених положень чинного законодавства та договору застави вбачається, що позивач як заставодержатель має пріоритетне право на задоволення забезпечених договором застави вимог за рахунок транспортного засобу, що становить предмет застави, переважно перед іншими особами, а отже суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо накладення арешту та оголошення заборони на його відчуження на відповідний транспортний засіб третьої особи та зобов'язання відповідача скасувати арешт з відповідного транспортного засобу, який зареєстрований за гр. ОСОБА_1 та є заставним майном ПАТ "Укрсоцбанк".

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту та оголошення заборони відчуження майна громадянина ОСОБА_1 в частині його заставленого транспортного засобу марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, випуску 2007 року, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1.

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві скасувати арешт та заборону відчуження транспортного засобу громадянина ОСОБА_1 в частині його заставленого транспортного засобу марки MITSUBISHI Lanсer 1.5, випуску 2007 року, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1.

4. Стягнути судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.) на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019) із Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова