Постанова № 39432146, 25.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа№ 910/1190/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Цюман Т.В.,

за участю представників:

від позивача Кир'янова А.Ю., дов. від 21.03.2014 №678к/юр,

від відповідача Петрик Т.В., дов. від 29.10.2013 №220/516/д,

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014

(дата підписання - 28.03.2014)

у справі №910/1190/14 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів

до Міністерства оборони України

про стягнення 173430,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 позов Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про стягнення 173430,60 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 173430,60 грн боргу та 3468,61 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що кошти на утилізацію за договором не були передбачені Державним бюджетом на 2013 рік, а лише на 2012 рік, тому відповідач немає можливості розрахуватись з позивачем.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2014 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 06.06.2014) позивачу та відповідачу - 11.06.2014, долучені до матеріалів справи.

25.06.2014 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині 1 ст.901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2012 між сторонами укладено договір №274/Т/25-12 на виконання утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання (надлишкові) (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір), відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язується в термін, що визначений даним договором, на підставі ліцензії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.01.2012 серії АВ№597816 на вид господарської діяльності "Розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація боєприпасів до військової зброї", відповідно до умов договору, виконати утилізацію боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання, надлишкових боєприпасів та їх елементів за номенклатурою та обсягами, які визначені у "Специфікації боєприпасів, що підлягають утилізації" (додаток № 1 до договору). Замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи з утилізації боєприпасів (п.п.1.1, 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили ціну договору, що становить 5508659,70 грн.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом:

4.1.1. оплати за фактично виконану роботу з утилізації боєприпасів, відповідно до затвердженого сторонами "Акта виконаних робіт", протягом 10 банківських днів з дати акцептування рахунку, за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за відповідним кодом класифікації видатків.

4.2. При проведенні розрахунків за виконану роботу з утилізації боєприпасів виконавець подає замовнику належним чином оформлений рахунок. До рахунку обов'язково додається "Акт виконаних робіт" (зразок - додаток № 10 до договору).

4.3. "Акт виконаних робіт" (зразок - додаток № 10 до договору) підтверджує обсяг робіт з утилізації боєприпасів, виконаний виконавцем і прийнятий замовником.

До "Акта виконаних робіт" виконавцем додаються:

"Акт зміни якісного стану боєприпасів (форма 13)" (зразок - додаток № 9 до договору);

"Відомість фактичного виходу та вартості продуктів утилізації" (зразок - додаток № 15 до договору), завізована представництвом Міністерства оборони України;

висновок представництва Міністерства оборони України щодо фактичної вартості робіт, зазначених в "Акті виконаних робіт";

"Протокол погодження договірної (фактичної) ціни", оформлений відповідно до вимог пункту 4.7 договору.

4.4. "Акти виконаних робіт" готуються виконавцем та подаються на підпис замовнику:

не пізніше, як у термін, встановлений "Календарним планом виконання робіт з утилізації боєприпасів" (додаток № 2 до договору) як термін завершення робіт (частини робіт). Датою звітування є дата отримання замовником належним чином оформлених документів, передбачених пунктом 4.3 договору;

у термін, визначений замовником для звітування за отриманий аванс, відповідно до пункту 4.1.2 договору.

З моменту затвердження "Акта виконаних робіт" сторонами він стає невід'ємним додатком до договору.

"Акт виконаних робіт" візується представництвом Міністерства оборони України.

4.5. Після одержання від виконавця зазначених у пункті 4.2 договору рахунків і всіх належних документів замовник протягом 10-ти робочих днів здійснює перевірку отриманих документів та повідомляє виконавцю про їх прийняття або відмову в їх прийнятті.

У разі обґрунтованої відмови у прийнятті документів, визначених пунктом 4.3 договору замовник повертає отримані документи на доопрацювання.

4.6. Під час складання договору сторони, в межах суми договору, складають та затверджують "Протокол погодження граничної (лімітної) ціни на роботи з утилізації боєприпасів" (додаток № 3 до договору), до якого додаються "Калькуляції планових витрат" (додаток № 4 до договору) з розшифровками. Протокол погодження граничної (лімітної) ціни після його затвердження замовником стає невід'ємною частиною договору.

4.7. Оплата виконаних робіт з утилізації боєприпасів проводиться за договірними цінами, визначеними за результатами фактичних витрат, понесених виконавцем та прийнятих замовником.

Вартість виконаних робіт вказується в "Протоколі погодження договірної (фактичної) ціни", який затверджується замовником (зразок - додаток № 11 до договору). До протоколу додається "Калькуляція фактичних витрат підприємства" (зразок - додаток № 12 до договору), погоджена з представництвом Міністерства оборони України, з розрахунково-калькуляційними матеріалами і первинними документами (або їх копіями), що підтверджують фактичні витрати виконавця, розшифровками (відповідно до п. 2 ст. 19 Бюджетного кодексу України).

4.8. Оплата виконаних робіт з утилізації боєприпасів за договором здійснюється за рахунок і в межах коштів загального фонду Державного бюджету України (КПКВ 2101210/1 "Утилізація боєприпасів та рідинних компонентів ракетного палива", КЕКВ 1150), передбачених Державним бюджетом України на поточний рік, та за умови їх фактичного надходження замовнику.

У випадку відсутності коштів на рахунку Міноборони України за КПКВ 2101210, в тому числі по причині ненадходження відповідного фінансування, термін здійснення зазначеної оплати переноситься до моменту надходження зазначених коштів з Державного бюджету України. При настанні таких обставин замовник звільняється від відповідальності за прострочення оплати виконаних робіт, відшкодування здійснених виконавцем витрат та понесених виконавцем збитків в тому числі моральної шкоди та не одержаних доходів.

4.9. У місячний термін після виконання всього обсягу робіт з утилізації боєприпасів за договором сторони проводять звірку взаєморозрахунків із складанням відповідного акта звіряння взаєморозрахунків (зразок - додаток № 17 до договору).

У пункті 5.1 договору визначено термін виконання утилізації боєприпасів - до 10.12.2012, визначається "Календарним планом виконання робіт з утилізації боєприпасів" (додаток № 2 до договору).

Строк дії договору сторони погодили в п. 10.1 договору, відповідно до якого договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків - до повного їх завершення.

Позивач листом від 29.11.2012 №682ф/БТСУБ повідомив відповідача про нещасний випадок, який відбувся на підприємстві. Розпорядженням Територіального Управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 07.09.2012 №10-06/455 було заборонено ведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів. Поновлення робіт відбулося 28.09.2012, тому позивач не укладається в календарний план за договором №274/Т-25-12, в зв'язку з чим просив відповідача продовжити термін виконання робіт за договором на два тижні до 24.12.2012.

Відповідач відповіді на лист не надав, натомість звернувся з вимогою від 16.01.2013 №274/4/102 сплатити штрафні санкції в сумі 26547,79 грн за порушення строків виконання робіт (згідно актів виконаних робіт №4-7 від 13.12.2012, 20.12.2012, 21.12.2012 та 25.12.2012), що було здійснено позивачем 24.01.2013 платіжним дорученням №92.

14.01.2013 позивач направив супровідним листом №46к/ДО матеріали акта виконаних робіт на суму 173430,60 грн для погодження, які відповідач повернув та відмовився оплатити обґрунтовуючи тим, що бюджетні призначення для оплати робіт з утилізації боєприпасів за договором №274/Т/25-12 у сумі 173430,60 грн були передбачені на 2012 рік. У 2012 році у Міністерства оборони України відсутні призначення для оплати робіт за договором.

З копії акта виконаних робіт б/д б/н на суму 173430,60 грн вбачається, що він погоджений не всіма представниками відповідача, що дає підстави вважати його непогодженим без зауважень та вказівки причини.

Тобто, єдиною обставиною, що не дає можливості оплатити виконані роботи по акту є відсутність бюджетних призначень для оплати робіт з утилізації боєприпасів за договором №274/Т/25-12 у сумі 173430,60 грн на 2013 рік.

09.04.2013 позивач направив відповідачу претензію №773к/юр, в якій просив оплатити виконані роботи на суму 173430,60 грн, на що отримав відповідь Міністерства оброни України від 25.04.2013 №274/4/1128, де підтвердив наявність дебіторської заборгованості перед позивачем, однак вказав про відсутність бюджетних призначень на 2013 рік в сумі 173430,60 грн для оплати робіт.

Дослідивши договір, колегією суддів встановлено, що відмова від підписання акта виконаних робіт має бути обґрунтованою (п.4.5 договору).

В матеріалах справи відсутня обґрунтована відмова відповідача від підписання акта виконаних робіт на суму 173430,60 грн, докази оплати відсутні, тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача 173430,60 грн боргу.

Колегія суддів зазначає, що договір надання послуг за своєю правовою природою є оплатним і в разі відсутності обґрунтованої причини відмови замовника прийняти роботи у нього виникає обов'язок сплатити за надані послуги.

Доводи апеляційної скарги не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013).

Тобто, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 №15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Отже, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні щодо настання моменту оплати виконаних робіт та існування у відповідача обов'язку щодо слати 173430,60 грн боргу є обґрунтованими.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 у справі №910/1190/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/1190/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій