Рішення № 39430601, 19.06.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 409/8371/12

Провадження № 2/209/321/14

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2014 року м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого, судді Шендрика К.Л.,

при секретарі Драгунцевій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Третя Дніпродзержинська Державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визначення строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права на спадщину, -

в и р і ш и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: поновити йому строк на право вчинення процесуальної дії, встановлений відповідно законом, в зв'язку з пропущенням його з поважних причин; визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини; визнати недійсним заповіт його матері ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та скасувати реєстраційний запис № 1836 про посвідчення укладання договору купівлі-продажу квартири; відновити його порушені житлові права та визнати його право на спадщину за законом у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; зобов'язати Третю державну нотаріальну контору м. Дніпродзержинська видати йому свідоцтво про прийняття спадщини за законом на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1, що належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпродзержинським відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому. На підставі договору довічного утримання право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за його сестрою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті сестри відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями 1-ї черги за законом є він та його рідний племінник ОСОБА_2. 25.05.2008 року, тобто у встановлений законом шестимісячний строк, він звернувся до Третьої державної нотаріальної контори м. Дніпродзержинська за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, але від нотаріуса він дізнався, що його матір'ю ще за життя було складено заповіт на користь третьої особи, тому йому було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину, і рекомендовано звернутися до суду. Проте письмову відмову нотаріуса, з невідомих йому причин, він отримав лише 26.09.2012 року. У зв'язку з чим він звертається до суду з проханням поновити йому строк на право вчинення процесуальної дії, оскільки наявні поважні причини пропуску. Окрім того, позивач вважає заповіт його матері недійсним, оскільки остання перед смертю фактично втратила зір, не могла самостійно писати та читати, не могла самостійно, без сторонньої допомоги, ходити, а отже фізично не могла скласти заповіт, в той же час нотаріус не міг засвідчити заповіт не перевіривши дієздатність заповідача та не переконавшись про право власності заповідача на заповідне майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка на час смерті не належала його матері. Звертає увагу суду на те, що незадовго до смерті його матір зверталась з заявою до Дніпровського РВ м. Дніпродзержинська про притягнення її онука до кримінальної відповідальності за погрозу її вбивства, спричинення їй тілесних ушкоджень, крадіжку її особистих документів. Також позивач вважає недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3

року,

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, вважає що ? частина квартири АДРЕСА_1 належить йому.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та просив суд повністю відмовити у його задоволенні

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив суд повністю відмовити у його задоволенні з наступних причин: заповіт посвідчувався майже за рік до смерті заповідачки, а саме 22 травня 2007 року. Втрата зору, не можливість самостійно писати та читати і т.д., є лише фізичними вадами фізичної особи, які не є підставами вважати особу недієздатною, і при таких обставинах нотаріус посвідчує заповіт. В матеріалах справи відсутні будь-які докази недієздатності або незадовільного стану здоров'я заповідачки, ОСОБА_5, під час посвідчення заповіту, та відсутні підстави ставити під сумнів дії нотаріуса при посвідченні заповіту. Вимоги позивача щодо визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є безпідставними, оскільки в своїй же позовній заяві він зазначає, що вчасно, протягом шести місяців після відкриття спадщини звертався до нотаріуса з заявою. Щодо позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним зазначає, що нотаріусу були надані всі необхідні документи, нотаріусом були встановлені особи Продавця та Покупця, які були повнолітніми, дієздатні, діяли свідомо та добровільно на момент складання та підписання договору та заяв, вони розуміли значення своїх дій та керували ними, були виконані всі умови договору, у тому числі передача грошових коштів у повному обсязі. Таким чином, відповідач ОСОБА_3 є добросовісним набувачем майна. Позивачем не надано належних доказів, які мали б підтвердити недійсність заповіту та його права на спадкування, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Представник третьої особи - Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явився, письмово просив суд розглянути справу без його участі.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надала заяву відповідно до якої роз'яснила порядок вчинених нею дій 11.09.2012 року при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 Зокрема повідомила, що при посвідченні вищевказаного договору нею були здійснені усі необхідні перевірки та реєстрації, які підтверджуються відповідними витягами. Просила провести розгляд справи за її відсутності.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 мешкала в спірній квартирі разом зі своїм онуком та його співмешканкою. ОСОБА_5 більше спілкувалася з його матір'ю, іноді скаржилася на свого онука. Йому не відомо чи хворіла ОСОБА_5 на будь-які захворювання та хто її доглядав. Він знає, що позивач запрошував свою мати переїжджати до нього, однак та відмовилася через небажання залишати онука.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав:

В ході судового розгляду встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпродзержинським відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому 22.07.1994 року, та зареєстрованого в Дніпродзержинському БТІ за реєстровим № 21312-123. 22.09.2001 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 уклали договір довічного утримання, відповідно до якого передали у власність ОСОБА_6 належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 37,1 кв.м. 09.02.2006 року право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ОСОБА_6. Дані обставини справи підтверджуються договором довічного утримання від 22.09.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Гнєзділовою Л.В., за реєстровим № 2-1704, зареєстрованого ОКП «ДБТІ» , номер запису 21312, в книзі 123, реєстраційний номер 13810743; технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1, від 27.01.2006 року, реєстровий № 21312; свідоцтвом про реєстрацію права власності від 09.02.2006 року, номер витягу 9803190; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.08.2012 року, номер витягу 35322170.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, після якої була відкрита спадщина у вигляді квартири, що розташована в АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є син померлої ОСОБА_2 та мати померлої ОСОБА_5, які після відкриття спадщини звернулись з відповідними заявами до нотаріуса. Дані обставини справи підтверджуються свідоцтвом про смерть, актовий запис № 378; витягом зі Спадкового реєстру від 03.10.2006 року, номер витягу 6733215; свідоцтвом про народження відповідача ОСОБА_2, актовий запис № 3084, паспортом відповідача ОСОБА_2; повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження; заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 07.09.2012 року та від 03.10.2006 року відповідно. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.09.2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 отримали у спадщину по ? частці квартири АДРЕСА_1. Право власності відповідача ОСОБА_2 на ? частку зазначеної квартири було оформлене у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 07.09.2012 року, № 31607289.

22.05.2007 року ОСОБА_5 склала заповіт на користь свого онука ОСОБА_2, яким на випадок своєї смерті заповідала йому належні їй всі права та обов'язки, а також все інше майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, що підтверджується заповітом від 22.05.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Гнєзділовою Л.В., за реєстровим № 2-1620, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 22.05.2007 року, номер витягу 9747534. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді ? частки квартири, яка розташована в АДРЕСА_1, спадкоємцем якої став ОСОБА_2, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 28.05.2008 року, номер витягу 14781062, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.05.2008 року, номер витягу 14781140, свідоцтвом про право на спадщину від 07.09.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Бурдік С.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1-3128.

Вказані вище обставини спростовують твердження позивача про те, що ОСОБА_5 на момент складання заповіту не була власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Твердження позивача про те, що на момент складання заповіту ОСОБА_5 була недієздатною, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем на підтвердження даних обставин не надано жодних доказів. Хоча судом було роз'яснено позивачу його право на звернення до суду з заявою про витребування необхідних доказів та призначення судово-психіатричної експертизи. Окрім того, дані пояснення позивача спростовуються тим, що через декілька місяців після складання заповіту, а саме 13.08.2007 року ОСОБА_5 зверталася з заявою до Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, тобто була дієздатною та усвідомлювала значення своїх дій, що підтверджується заявою ОСОБА_5 від 13.08.2007 року,а також ці обставини визнані позивачем в судовому засіданні.

Вимоги позивача про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи, адже в спадковій справі № 333/2008, відкритій після померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, знаходиться заява позивача, яка надійшла до державного нотаріусу Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Бурдік С.С. 28 травня 2008 року за № 599, що свідчить про своєчасність звернення позивача до нотаріуса. Окрім того, дані обставини позивач виклав в своїй позовній заяві, що свідчить про суперечливість тверджень позивача та відсутність підстав для звернення до суду з даними вимогами.

Позивачем також не надано доказів, які свідчать про недійсність договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що нотаріусу для посвідчення вказаного договору були надані всі необхідні документи, нотаріусом були встановлені особи Продавця та Покупця, які були повнолітніми, дієздатними, діяли свідомо та добровільно на момент складання та підписання договору, заяв, вони розуміли значення своїх дій та керували ними, були виконані всі умови договору, у тому числі передача грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири та письмовими поясненнями, викладеними приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в заяві від 01.07.2013 року, в яких суд не вбачає підстав для сумніву.

Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 12 п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, «…у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові…».

На підставі ст.ст. 334, 1216-1218, 1220, 1223, 1233-1235, 1261, 1267, 1269-1270, 1272 ЦК України, Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, керуючись ст.ст. 3, 10, 88, ч. 2 ст. 158, 169, ст.ст. 212, 213, 215 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Третя Дніпродзержинська Державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_12, про визначення строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права на спадщину, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К.Л. Шендрик