Постанова № 39429480, 06.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2014 року 08:15 № 826/5723/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро скасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» (далі - позивач, ТОВ «Нік-Електроніка») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0010692201, №0010702201 та №0010712201 від 30.12.2013.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся, крім того на момент укладання господарських договорів позивачем було витребувано у контрагентів свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість. За наведених обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на довідки про результати проведення зустрічної звірки ПП «Колос-2012» та ТОВ «Бонд-Сервіс», які вказують на укладання даним товариством угод без мети настання реальних наслідків. А також посилався на те, що на дату складання акту перевірки ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012» у складі податкових зобов'язань взаємовідносини із ТОВ «Нік-Електроніка» не задекларовано. За таких обставин, відповідач зазначає, що господарські операції позивача з даним контрагентом не мали реального характеру. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

В судовому засіданні 02.06.2014 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управляння Міндоходів у місті Києві №1116 від 25.11.2013, направлення №1130/26-54-22-01 від 25.11.2013, на підставі статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу посадовою особою відповідача здійснено заходи для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нік-Електроніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Електропластматеріал» та ДП «Айтрон Україна» за липень 2013 року, ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012» за грудень 2013, за результатами якої складено акт від 06.12.2013 №784/26-54-22-01-10/33401202 (далі - №784/26-54-22-01-10/33401202).

У вказаному акті перевірки зазначено, що головному бухгалтеру ТОВ «Нік-Електроніка» Кривоконь А.А. 25.11.2013 року під розписку вручено копію наказу №1116 від 25.11.2013 та ознайомлено з направленням №1130/26-54-22-01 від 25.11.2013 про проведення перевірки.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пунктів 138.1, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 2 078 656,00 грн. та порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 1 756 575,00 грн., завищення від'ємного значення різниці поточного періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 5 400,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці поточного періоду до складу податкового кредиту наступного періоду з податку на додану вартість на суму 131 209,00 грн.

Позивач вважаючи протиправними та необґрунтованими зазначені висновки податкового органу, подав заперечення на акт перевірки №784/26-54-22-01-10/33401202, за результатом розгляду яких відповідач листом від 25.12.2013 № 16606/10/26-54-22-01-20/3 про розгляд заперечення повідомив позивача, що про залишення без змін висновків акту.

На підставі акту перевірки №784/26-54-22-01-10/33401202 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0010692201 від 30.12.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 595 812,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 2 078 656,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 517 156,00 грн.;

- форми «Р» № 0010702201 від 30.12.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 634 863,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 756 575,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 878 288,00 грн.;

- форми «В4» №0010712201 від 30.12.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у тому числі за грудень 2011 у розмірі 5 400,00 грн. та за січень 2012 у розмірі 131 209,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №0010692201, №0010702201 та №0010712201 від 30.12.2013 ТОВ «Нік-Електроніка» оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Нік-Електроніка» (Покупець) та ТОВ «Бонд-Сервіс» (Постачальник), укладено Договір поставки №39Н11 від 01.09.2011, предметом якого є постачання товару, асортимент, кількість, вартість якого визначаються у Специфікаціях та погоджено, що Специфікацією може бути Рахунок-фактура.

Позивачем надано до матеріалів справи копії рахунків-фактур, у яких наведено перелік товарів, що підлягає постачанню (а.с.158-178 Т. І), а також на підтвердження постачання товару та належного виконання вказаного договору позивач надав до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с. 179-199 Т. І).

Розрахунки з ТОВ «Бонд-Сервіс» за поставлені товари на підставі Договору №39Н11 від 01.09.2011 здійснювались шляхом безготівкових розрахунків на підтвердження чого позивач надав платіжні доручення зі штампами банку №10446 від 29.12.2011 та №10457 від 29.12.2011 (а.с. 96-97 Т. ІІІ).

Також, між ТОВ «Нік-Електроніка» (Замовник) та ТОВ «Бонд-Сервіс» (Виконавець) укладено Договір № 40Н11 від 01.09.2011, предметом якого є монтаж друкованих плат лічильників. Умовами Договору (пункт 1.1 розділу 1) визначено, що монтаж здійснюється на підставі технічної документації Замовника та наданих їм матеріальних цінностей.

Згідно пункту 1.3 розділу 1 Договору назва і кількість друкованих плат після монтажу з використанням електронних компонентів, вимоги до їх якості визначені в Додатку 1, що є невід'ємною частиною цього договору. Кількісні характеристики матеріалів їх параметри порядок їх здачі-прийняття, визначені в Додатку №3, що є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання умов Договору №40Н11 від 01.09.2011 позивач надав до матеріалів справи копії технічної документації на лічильники електричної енергії (а.с. 170-190 Т. ІІІ), заявок на здійснення монтажу електронних компонентів №198/1 від 29.11.2011, №120/1 від 01.12.2012 та № 121/2 від 02.12.2011 (а.с.191-193 Т. ІІІ).

Окрім того, позивач надав копії подорожніх листів вантажного автомобіля на підтвердження факту переміщення товарно-матеріальних цінностей до ТОВ «Бонд-Сервіс» (а.с. 73-83 Т. ІІ).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Колос-2012» суд встановив наступне.

Між ТОВ «Нік-Електроніка» (Покупець) та ПП «Колос-2012» (Постачальник) укладено Договір поставки № 49Н-11 від 01.10.2011.

Згідно пункту 2.2 даного Договору сторонами узгоджено, що загальна кількість товарів, що підлягає поставці асортимент, кількість, вартість визначаються у Специфікаціях та погоджено, що Специфікацією може бути Рахунок-фактура.

Позивач надав до матеріалів справи копії рахунків-фактур, у яких наведено перелік товарів, який підлягав постачанню (а.с.108-119 Т.ІІ), а також на підтвердження постачання товару та належного виконання вказаного договору позивач надав до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с. 120-131 Т. ІІ).

Розрахунки з ПП «Колос-2012» за поставлені товари на підставі Договору 49Н-11 від 01.10.2011 здійснювались шляхом безготівкових розрахунків на підтвердження чого позивач надав платіжні доручення зі штампами банку №760 від 04.04.2012, №782 від 05.04.2012, №793 від 06.04.2012, №819 від 10.04.2012, №866 від 18.04.2012, № 884 від 19.04.2012, № 897 від 19.04.2012, № 898 від 19.04.2012, № 921 від 25.04.2012, № 979 від 27.04.2012, №1004 від 28.04.2012 (а.с. 98-108 Т. ІІІ).

На підтвердження зберігання товару придбаного у контрагентів ТОВ «Нік-Електроніка» надало до матеріалів справи копію договору оренди нежилих приміщень №1.139.09.09 від 01.10.2009 разом із додатковими угодами №3 від 01.08.2010 та від 01.08.2011, згідно яких договір оренди продовжувався, а також копі договору оренди №56-11 від 28.11.2011.

Позивач зазначив, що товар придбаний у ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012» було використано у власній господарській діяльності - виробництві контрольно-вимірювальних виробів, який в подальшому відвантажений покупцям (підтверджуючі документи надані до матеріалів справи (а.с. 154-256 Т.ІІ, 1-93 Т.ІІІ)).

Окрім того, під час судового розгляду, судом було допитано в якості свідків гр. України ОСОБА_2 (колишній директор ТОВ «Нік-Електроніка»), ОСОБА_3, ОСОБА_4 (водії на ТОВ «Нік-Електроніка»).

Свідок ОСОБА_2 зазначив, що працював з ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012» у 2011-2012 роках. У даних товариств придбавали мікросхеми, плати а інші комплектуючі. Договори з даними контрагентами були ним підписані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34. Транспортування товару здійснювалось власним транспортом на адресу складських приміщень (м. Київ, вул. Леся Курбаса, 2б та м. Дніпропетровськ) де він і зберігався.

Свідок ОСОБА_3 зазначив, що від ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012» вивозили товар на адреси складських приміщень ТОВ «Нік-Електроніка». Свідок та ОСОБА_4 зазначив, що товар отримував тільки на ПП «Колос-2012», на ТОВ «Бонд-Сервіс» не був. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що товар був запакований у картонні коробки. Свідки назвали марки і номерні знаки автомобілів, на яких вони здійснювали перевезення товару від даних товариств. Названі ними марки і номерні знаки автомобілів збігаються з тими, які зазначені у товарно-транспортних накладних.

Позивач в обґрунтування реальності виконання договорів №39Н11 та №40Н11, укладених з ТОВ «Бонд-Сервіс», посилався на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2013, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 у справі №826/17586/13-а, згідно яких, судами було досліджено виконання та облік Договорів №39Н11 та №40Н11 укладених між позивачем та ТОВ «Бонд-Сервіс» та встановлено їх належне виконання.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд встановив, що відповідач за результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012» дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку у зв'язку з тим, що згідно матеріалів актів, складених стосовно контрагентів позивача, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій даним товариствами з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями у періоді, який перевірявся, а саме:

1. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено довідку від 20.07.2012 №77/224/37005271 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Колос-2012», щодо не підтвердження факту реальності здійснених господарських операцій із платником податків ТОВ «Норіус компані» за лютий 2012 року».

2. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено довідку від 24.09.2012 №134/224/37005271 «Про результати зустрічної звірки ПП «Колос-2012», щодо не підтвердження факту реальності здійснених господарських операцій з ТОВ «Сенат ОК», ТОВ «Сігіла», ТОВ «Вектра-Плюс», ТОВ «Компанія Союз Промцентр» за грудень 2011 року, ТОВ «Пріма-Трейд-96», ТОВ «Нью Діл» за лютий 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

3. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено довідку від 27.09.2012 №137/224/35808453 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бонд Сервіс», щодо не підтвердження факту реальності здійснених господарських операцій із ТОВ «Компанія Союз за грудень2011, січень 2012, березень 2012 по ланцюгу з постачальником ТОВ «Аквамарин Груп»

Як вбачається з акту перевірки №784/26-54-22-01-10/33401202, відповідач за результатами перевірки не встановив відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту та підстав для віднесення до валових витрат сум з податку на прибуток по операціям із ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012» обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Такою перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладання договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Одним із основних реквізитів, відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. №168/704 є зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд дійшов висновку, що податковій накладні, які досліджені відповідачем в ході перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами у відповідності до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які закріплено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 1 756 575,00 грн., віднесення до валових витрат суд податку на прибуток у розмірі 2 078 656,00 грн. та правомірності декларування від'ємного значення різниці поточного періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 5 400,00 грн. та від'ємного значення різниці поточного періоду до складу податкового кредиту наступного періоду з податку на додану вартість на суму 131 209,00 грн. по операціям з ТОВ «Бонд-Сервіс» та ПП «Колос-2012», враховуючи ненадання більшості документів, передбачених умовами Договору про виконання робіт, Договорів поставки, а також відповідності наданих первинних документів вимогам законодавства України.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про необхідність скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0010692201, №0010702201 та №0010712201 від 30.12.2013.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних повідомлень-рішень з урахуванням усіх встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №0010692201, №0010702201 та №0010712201 від 30.12.2013.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» (код ЄДРПОУ 33401202) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський