Рішення № 39429187, 11.06.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-3345/14

(№760/8210/14-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 червня 2014 року. Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Шимонович Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат в сумі 15665,40 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.03.2012 року о 08.30 годин з вини водія ОСОБА_3, яка керувала автомобілем «Джилі», д.н. НОМЕР_6, була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

На дату скоєння дорожньо-транспортної ОСОБА_3 не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина водія ОСОБА_3 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2012 року.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Хюндай», д.н. НОМЕР_5, власником якого є ОСОБА_1, яка на момент пригоди мала поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності №АА/4086852, укладеного з ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Згідно звіту №725-У про оцінку автомобіля «Хюндай» д.н. НОМЕР_5 від 04.04.2012 року, розмір завданих збитків становить 15691,77 грн.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відповідно 25.05.2012 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 15665,40 грн.

Оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак причини неявки суду не повідомила.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у її відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала представник позивача.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, 13.03.2012 року приблизно о 08.30 год., керуючи автомобілем «Джилі», д.н. НОМЕР_6 по вул. Зоологічна, 3 в м. Києві перед початком руху, не надала дорогу автомобілю «Хюндай», д.н. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_1, що призвело до пошкоджень обох транспортних засобів, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

На дату ДТП ОСОБА_3 не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Автомобіль «Хюндай», д.н. НОМЕР_5, належить на праві власності ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АА/4086852, укладеного з ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Внаслідок ДТП автомобілю «Хюндай», д.н. НОМЕР_5 завдано механічних пошкоджень.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, яка керувала автомобілем «Джилі», д.н. НОМЕР_6.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2012 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.

Згідно звіту №725-У з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_2 04.04.2012 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хюндай», д.н. НОМЕР_5 в результаті його пошкодження в ДТП складає 15691,77 грн.

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

23.04.2012 року потерпіла, з метою отримання страхового відшкодування, звернулась до МТСБУ з відповідною заявою.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відповідно 25.05.2012 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 15665,40 грн.

Вказане підтверджується платіжним дорученням №2503 від 25.05.2012 року.

Згідно п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

Згідно п.п. 2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі понесених витрат в сумі 15665,40 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 2000,00 грн. витрат на правову допомогу, на що слід зазначити наступне.

Згідно платіжного доручення №2358 від 04.06.2013 року, за надану правову допомогу позивачем було сплачено суму в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, також, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем не надано підтвердження надання йому послуг на суму 2000,00 грн., а лише на суму 1000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого ним судового збору 229,40 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України; ст.ст. 27, 28, 29, 30, 57-58, 60, 84, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - невідомий, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 інша відома адреса: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, понесені витрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 15665,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - невідомий, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 інша відома адреса: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, вартість витрат на правову допомогу 1000,00 грн., судовий збір в сумі 229,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва в десятиденний термін з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя