Постанова № 39428151, 28.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року м. Київ 810/2049/14

10:40

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.

представників сторін:

від позивача - Горщар С.В.,

від відповідача - Макаренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "ВТК Відродження»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним і скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним і скасування наказу від 18.03.2014 № 221.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний наказ є незаконним, оскільки його прийнято за відсутності обставин передбачених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України. Як стверджує позивач, у спірному наказі відсутні відомості щодо слідчого органу яким прийнято рішення і по якій саме кримінальній справі. Таким чином, на думку позивача, податковий орган порушив законні права та інтереси позивача, оскільки підстави для проведення перевірки не існує.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Додатково зазначив, що позивача не було ознайомлено із постановою під час вручення наказу про проведення перевірки, а в самому наказі відсутнє посилання на таку постанову.

Відповідач позову не визнав. Його представник у судовому засіданні зазначив, що спірний наказ прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства на підставі постанови про призначення документальної перевірки від 28.01.2014, яка прийнята старшим слідчим СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області. Крім того, представник відповідача підкреслив, що позивачем було допущено до перевірки посадових осіб податкового органу, а за наслідками її проведення складено відповідний Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, начальником Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято наказ від 18.03.2014 № 221 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки». Згідно даного наказу, посадовій особі податкового органу доручено з 24.03.2014 провести документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 тривалістю 10 робочих днів.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що його прийнято на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

24.03.2014 податковим органом на підставі зазначеного наказу розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження».

Наказом Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 04.04.2014 № 291 продовжено термін проведення документальної позапланової перевірки позивача на 5 робочих днів з 07.04.2014.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 18.04.2014 № 410/22-4/35256333.

Вважаючи прийнятий відповідачем наказ про проведення перевірки протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Із наведеної статті вбачається, що у разі отримання судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, податковий орган має право призначити документальну позапланову виїзну перевірку.

При цьому, законодавцем не передбачено обов'язку зазначати в наказі про проведення перевірки про зазначене рішення суду або постанову слідчого (прокурора) і вручати її копію платнику податків, перевірка якого здійснюється.

Під час судового розгляду представник відповідача надав суду копію постанови старшого слідчого СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області Прокопенко М.С. від 28.01.2014 про призначення позапланової документальної перевірки. Відповідно до зазначеної постанови у кримінальному провадженні № 12014110210000065 призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 01.01.2014 службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» і доручено її проведення співробітникам Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, що наказ від 18.03.2014 № 221 прийнято за відсутності підстав для його прийняття, тому, твердження відповідача про відсутність підстав для проведення перевірки є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з наданих представником відповідача копій направлень на проведення перевірки № 99, № 100, № 101, № 102, № 103 і № 110, копію наказу від 18.03.2014 № 221 «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки» вручено директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» Горщар С.В. 18.03.2014.

Слід також зазначити, що позивач допустив до проведення перевірки посадових осіб податкового органу, оскільки, за результатами її проведення відповідачем складено Акт від 18.04.201 3 41/22-4/325633 та прийняті податкові повідомлення-рішення. Отже, спріний наказ на час розгляду даної справи фактично вичерпав свою дію, оскільки був реалізований податковим органом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що наказ Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.03.2014 № 221 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» прийнятий правомірно та не підлягає скасуванню.

У свою чергу, якщо позивач не погоджується із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішенням, він не позбавлений права оскаржити їх до суду у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 червня 2014 р.