Постанова № 39428112, 31.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 р. Справа № 804/7317/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.

за участю: представника позивача - Новікова М.А.

представника відповідача - Штефана В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з КВ ЖРЕП Самарського району адміністративно-господарських санкцій у сумі 93' 152грн. 52коп. та пені у сумі 18грн. 63коп.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з чим просить суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, надавши письмові заперечення проти адміністративного позову, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2007р. КВ ЖРЕП Самарського району зареєстроване у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за №58/0059 (а.с.15).

Так, 13.02.2013р. відповідачем подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 238 осіб з середньорічною заробітною платою у сумі 31' 050грн. 84коп. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 10 осіб, з яких працевлаштовано 7 осіб (а.с.4).

Таким чином, у 2012 році на підприємстві відповідача обліковувалась вільна кількість місць для інвалідів - 3 осіб.

Позивачем за не працевлаштування 3 інвалідів на підприємстві КВ ЖРЕП Самарського району за 2012 рік нараховані адміністративно-господарські санкції у сумі 93' 152грн. 52коп. та пеня у сумі 18грн. 63коп.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство, з правом найму робочої сили, забезпечує визначену, відповідно до закону, кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема, інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон).

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частиною 3 ст.18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31 січня 2007р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

У судовому засіданні представником відповідача надані копії звітів про наявність вакансій за 2012 рік з відповідними відмітками про отримання Лівобережним районним центром зайнятості м.Дніпропетровська, які долучені до матеріалів справи (а.с.30-41).

Крім того, представником відповідача у судовому засіданні надана копія наказу №37 від 03.01.2012р. «Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів» (а.с.42).

Також, представником позивача у судовому засіданні надана копія листа Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська про надання інформації №1573 від 23.05.2013р., згідно якого у 2012 році на вакансію подану КВ ЖРЕП Самарського району (код ЄДРПОУ 05451368) - двірник, для працевлаштування осіб з групою інвалідності, направлення не видавалися через відсутність осіб, яким вона є підходящою згідно Індивідуальної програми реабілітації інваліда та довідки МСЕК (а.с.44).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевикладеного, а також оскільки відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, вини в діях КВ ЖРЕП Самарського району щодо не працевлаштування інвалідів не встановлено, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 05.08.2013р.

Суддя Г.В. Потолова