Постанова № 39425418, 25.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.06.2014 справа №908/1563/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойки О.В.при секретарі:Романовій А.О. від позивача:не з»явився; від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області про повернення позовної заяви без розгляду від13.05.2014 р.у справі№ 908/1563/14 (суддя Соловйов В.М.)за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київдо відповідача Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізької областіпростягнення 3% річних в розмірі 229 273 грн. 20 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2014 році позивач, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, звернувся з позовною заявою до господарського суду Запорізької області до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 3% річних в розмірі 229 273 грн. 20 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.14 року позовну заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 3% річних в розмірі 229 273 грн. 20 коп. і додані до неї документи було повернуто без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, з ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2014 р. не погодився, вважає її такою, що винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.05.2014 р. скасувати і передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін до судового засідання, не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 16.06.2014 р. уповноваженій особі підприємства ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 12.06.2014 р. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін ухвалою суду від 12.06.2014 р. не була визнана обов'язковою, згідно частини 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається у скорочений термін, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду від 13.05.2014 р. - скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, звернувся з позовною заявою до господарського суду Запорізької області до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 3% річних в розмірі 229 273 грн. 20 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.14 року позовну заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 3% річних в розмірі 229 273 грн. 20 коп. і додані до неї документи було повернуто без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що позивачем нібито не дотримано вимог ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наданий позивачем опис вкладення у цінний лист від 06.05.2014 р. не є таким за своєю суттю та не відповідає типовому зразку опису вкладення у цінний лист, оскільки зміст опису не відображає, які саме додатки та в якій кількості було направлено на адресу відповідача разом з копією позовної заяви.

Відповідно до ч.1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» №270 від 05.03.2009 р., реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Згідно з п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» №270 від 05.03.2009 р., внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, опис вкладення - це документ, який складається під час відправлення кореспонденції, а наявність на описі вкладення календарного штемпеля поштового відділення з номером поштового відправлення є доказами відправлення такого листа.

Відповідно до абз. 6 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

На підтвердження виконання вимог ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України в частині направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем надано опис вкладення у цінний лист за формою №107, з якого вбачається, що на адресу Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теолрвих мереж» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97) відправником - ДК «Газ України» була направлена копія позовної заяви №31/10-2665 від 30.04.2014 р. з доданими документами, на якому міститься відтиск штампу поштового відділення від 06.05.2014 р. та підпис працівника зв`язку, який перевірив відповідність вкладення тим документам, які надсилались відповідачу.

Також, в матеріалах справи наявний фіскальний чек від 06.05.2014 р. № 6051, що підтверджує відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, опис вкладення у цінний лист із відтиском штампу поштового відділення від 06.05.2014р. є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами. У випадку сумніву його вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, господарський суд має право витребувати додаткові докази.

Наведене свідчить про те, що поданий позивачем опис поштового відправлення за формою №107 із відбитком календарного штемпеля є належним доказом прийняття поштовою установою поштового відправлення позивача з метою виконання ним закріпленого статтею 56 Господарського процесуального кодексу України процесуального обов`язку щодо надсилання іншій стороні копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо нібито ненадання позивачем належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів з посиланням на фіскальний чек №6051 від 06.05.2014 р. та опис вкладення у цінний лист суперечить фактичним обставинам справи. Посилання суду першої інстанції та відповідача на відсутність в описі вкладення зазначення конкретних додатків до позову не є підставою для повернення позовної заяви в даному випадку. Крім того, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини господарський суд позбавив позивача права на судовий захист, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції та пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом Запорізької області порушені норми ст. ст. 58, 63 Господарського процесуального кодексу України, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 13.05.2014 року по справі №908/1563/14 підлягає скасуванню з направленням позову та доданих до нього матеріалів на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.05.2014 р. у справі № 908/1563/14 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.05.2014 р. у справі № 908/1563/14 - скасувати.

Справу № 908/1563/14 передати на розгляд господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надрук. 5 прим.

1 - позивачу,

2 - відповідачу,

3 - у справу,

4 - ДАГС;

5 - ГС Зап. обл.

Довгалюк К.Г.