Ухвала суду № 39422814, 16.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 0502/2803/12 Номер провадження 22-ц/775/5056/2014

Головуючий у 1 інстанції Федченко В.М.

Категорія 81 Доповідач Солодовник О.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Солодовник О.Ф., суддів Груіцької Л.О., Могутової Н.Г.,

при секретарі Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 18 квітня 2014 року по цивільній справі за скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції у Донецької області Моргуна Дмитра Сергійовича про накладення арешту на автомобіль, що належить боржнику,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Амвросіївського районного суду Донецької області від 18 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції у Донецької області Моргуна Д.С. про накладення арешту на автомобіль, що належить боржнику.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу про задоволення скарги, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено вимоги процесуального та матеріального законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено наступне. На виконанні в відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції у Донецької області знаходиться виконавчий лист № 0502/2803/2012, виданий Амвросіївським районним судом Донецької області 04 грудня 2013 року про стягнення суми з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4. Постановою головного державного виконавця Амвросіївського районного управління юстиції у Донецькій області від 16 грудня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження накладено арешт на ВАЗ-11193 ЗНГ, 2008 року випуску, р/н НОМЕР_1 що належить ОСОБА_1 (а.с.6). Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 17 грудня 2013 року автомобіль ВАЗ-11193 ЗНГ, 2008 року випуску, р/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 (а.с. 8).

Заінтересована особа, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилася.

Заслухавши суддю-доповідача представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова фактично є незаконною, але скарга не підлягає задоволенню за тієї обставини, що постановою ніяким чином не порушені права, свободи інтереси та ділова репутація боржника та через пропуск боржником строку на оскарження постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Однак з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

На підставі ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно з ч. 2 сг. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги

Як роз'яснює Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 постанови від 07 лютого 2014 року N 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є учасником виконавчого провадження, на її користь зі скаржника стягнуто суму. (а.с.6), але до участі у даній справі залучена не була, про час та місце розгляду справи не повідомлялася.

Крім того, на підставі ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст.72 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.73 ЦРК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухвала.

Тобто, сам по собі пропуск боржником строку на оскарження постанови державного виконавця не може бути підставою для відмови у задоволенні скарги.

Тому суду першої інстанції необхідно було встановити, чи пропущено скаржником строк на подачу скарги та у разі пропуску строку вирішити це питання у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання, тому ухвала суду згідно з п. 3 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 18 квітня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: