Ухвала суду № 39422797, 18.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 248/9323/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3964/2014

Головуючий в 1 інстанції: Хомінець І.В.

Категорія: 19 Доповідач: Космачевська Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Бугрим Л.М.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

при секретарі: Чекіної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Уніка Життя» на заочне рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, акціонерного товариства «ОТП Банк», приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Уніка Життя», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Кардіф» про розірвання угод, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 13 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, акціонерного товариства «ОТП Банк», приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Уніка Життя», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Кардіф» про розірвання угод - задоволено.

Договір купівлі-продажу №423 від 29.07.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2, щодо продажу та встановлення ОСОБА_1 металевих внутрішніх дверей 960х70 L вартістю 2750 грн. - розірвано.

Договір про надання споживчого кредиту №2004971433 від 30.07.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «ОТП Банк», щодо надання ОСОБА_1 фінансових послуг з кредитування та видачі і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток - розірвано.

Договір добровільного страхування життя №04/04/2004971433 від 30.07.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА Життя», щодо майнових інтересів, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю застрахованої особи - розірвано.

Договір добровільного страхування держателя кредитної картки НОМЕР_1 від 30.07.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кардіф», щодо майнових інтересів, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю застрахованої особи або невиконанням застрахованою особою своїх фінансових зобов'язань за кредитним договором внаслідок втрати доходу від трудової діяльності з причин вимушеного безробіття - розірвано.

Стягнуто з акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1, сплачені ним щомісячні платежі, в якості отриманого кредиту, в розмірі 1056,00 грн.

Стягнуто солідарно з приватного підприємця ОСОБА_2, акціонерного товариства «ОТП Банк», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА Життя», акціонерного товариства «Страхова компанія «Кардіф» на користь ОСОБА_1, витрати за надання правової допомоги в розмірі 2300,00 грн.

Стягнуто з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн., по 57,35 грн. з кожного.

Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 03 березня 2014 року про перегляд заочного рішення заяву приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Уніка Життя» про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

З вказаним заочним рішенням суду не погодилося приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Уніка Життя» та подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині розірвання договору страхування між приватним акціонерним товариством «УНІКА Життя» та ОСОБА_1, стягнення з апелянта солідарно разом з іншими відповідачами 2300,00 грн. за надання правової допомоги ОСОБА_1 та судового збору у розмірі 57,35 грн.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушень виконання договірних умов апелянтом та позивачем судом встановлено не було, тому і підстав для розірвання договору між ними не має. Також зазначає, що понесені позивачем витрати у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу за рішенням суду і судові витрати повинен нести «ПП ОСОБА_2», як такий, що спричинив істотні порушення виконання умов договору купівлі-продажу відповідно ч.1 ст. 623 УК України, якою передбачено, що збитки, завдані в результаті порушення зобов'язання повинні бути відшкодовані боржником, тобто у даному випадку - відповідачем «ПП ОСОБА_2». Апелянт зазначає, що підстав для визнання страхового випадку та проведення виплат, а також внесення змін до договору страхування немає, оскільки апелянтом умови договору страхування дотримані, відповідно до чинного законодавства, а також немає і підстав для припинення, розірвання договору страхування між апелянтом та позивачем відповідно до вимог чинного законодавства з огляду на відсутність порушень з боку апелянта.

Представник позивача з доводами апеляційної скарги не погодився, просив її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі та їх представники не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать отримання ними телефонограм. Представник апелянта надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим слухати справу за відсутністю відповідачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи те, що оскаржується рішення суду першої інстанції в частині розірвання договору страхування між позивачем та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія УНІКА життя» та стягнення з останнього відповідної частини судових витрат, апеляційним судом перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду по цій справі лише в вищеозначеної частині.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено та це вбачається з матеріалів справи, що 29.07.2013 року між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу №423 від 29.07.2013 року щодо продажу ОСОБА_1 металевих внутрішніх дверей 960х70 L вартістю 2750 грн. та надання послуг по їх встановленню в його будинку за адресою мешкання: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

З договору про надання споживчого кредиту вбачається, що для оплати придбаних дверей ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №2004971433 від 30.07.2013 року з акціонерним товариством «ОТП Банк», а саме з надання ОСОБА_1 фінансових послуг з кредитування та видачі і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток. За умовами цього договору ПАТ «ОТП банк» надає послуги із добровільного страхування, які позичальник купує, у тому числі, у продавця 2 (ПАТ «СК УНІКА життя») із залученням кредитних коштів банку (а.с. 7-9).

Згідно до пунктів 1.1, 2.1 цього договору ОСОБА_1 уклав договори добровільного страхування життя №04/04/2004971433 від 30.07.2013 року з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА Життя» та №2004971433 від 30.07.2013 року з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кардіф» (а.с. 12-13).

З претензій вбачається, що договір купівлі-продажу №423 від 29.07.2013 року щодо продажу ОСОБА_1 металевих внутрішніх дверей 960х70 L вартістю 2750 грн. та надання послуг по їх встановленню належним чином не виконаний: встановлені двері іншого розміру ніж замовлено та їх встановлення проведено неправильно (полотно дверей встановлено внутрішньою частиною - назовні). У зв'язку з цим ОСОБА_1 17.08.2013 року звернувся з претензією до відповідача «ПП ОСОБА_2» щодо добровільного усунення недоліків, які виникли з вини відповідача «ПП ОСОБА_2», яку направив поштою цінним листом. 23.09.2013 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до відповідача «ПП ОСОБА_2» з письмовою претензією про намір розірвати договір купівлі-продажу №423 від 29.07.2013 року у разі не усунення недоліків (а.с. 14, 15-16, 17, 18).

З квитанцій вбачається, що на виконання умов укладеного договору споживчого кредиту ОСОБА_1 станом на 29.10.2013 року на розрахунковий рахунок відповідача «АТ «ОТП Банк» сплатив 1056,00 грн. (а.с. 19).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що при продажу дверей ОСОБА_1 було порушено його права як споживача. Тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі, що тягне за собою розірвання усіх угод, які укладені на виконання цього правочину.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно керувався відповідними нормами Закону України «Про захист прав споживачів» та Цивільного Кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно вимог статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Належна якість товару, роботи або послуги, відповідно до п. 13 ст. 1 Закону, це властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Недоліком, відповідно до п. 15 ст. 1 Закону, є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Істотним недоліком, відповідно до п.п. «в» п. 12 ст. 1 Закону, визнається недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), і робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

На підставі умов, визначених абз. 2 ч. 3 ст. 8 Закону споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті».

Частиною 4 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачене, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч. 9 ст. 11 Закону у разі реалізації споживачем своїх прав, передбачених статтями 8 і10 цього Закону, ці права діють і стосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукції. Кредитодавець у такому випадку зобов'язаний повернути споживачеві суму вже здійснених ним виплат при розірванні договору купівлі-продажу (виконання роботи, надання послуги) або здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача».

Частиною 8 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ПП ОСОБА_2 продав позивачу двері розміром 860х70L внутр. замість 960х70L внутр., тобто меншого розміру ніж передбачено умовами договору, а також встановив їх неправильно - полотно дверей встановлено внутрішньою частиною - назовні. Ці недоліки

Системний аналіз вищенаведених норм закону та матеріалів справи дає підстави апеляційному суду зробити висновок про те, що позивач отримав двері та послугу по їх встановленню з недоліками, що роблять неможливим та недопустимим використання цього товару до його цільового призначення. Тому у позивача виникло право на вимогу розірвання договору купівлі-продажу щодо продажу йому металевих внутрішніх дверей 960х70L та надання послуг по їх встановленню в будинку.

Крім того, оскільки апелянт не ставить під сумнів порушення відповідачем - ПП ОСОБА_2 умов договору купівлі-продажу товару, який придбаний у кредит, а умовами цього кредитного договору передбачено укладення договору добровільного страхування, тому мають бути розірвані ці договори.

Доводи апелянта про те, що судом не встановлено порушення умов договору страхування з його боку і договір добровільного страхування не може бути розірваний, є неспроможними.

За таких обставин, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія «УНІКА Життя» - відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 13 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: