ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10763/14 19.06.14За позовом 1 Спеціального центру швидкого реагування державної служби України з надзвичайних ситуацій
до ПАТ "Завод "Маяк"
про стягнення 6 931,63 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники сторін:
Від позивача Кондратенко О.В.(дов. від 18.06.2014)
Від відповідача не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору на постійне та обов'язкове обслуговування № 158 від 25.01.2012 в розмірі 6 931,63 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2014 порушено провадження у справі №910/10763/14 та призначено до розгляду на 19.06.2014.
Представник позивача з'явився в судове засідання 19.06.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.
Представник відповідача в судове засідання 19.06.2014 не з'явився, але через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що борг перед позивачем сплачено та подав платіжні доручення, що підтверджують таку сплату, у зв'язку з наведеним просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, про що свідчить поданий ним відзив на позовну заяву.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 19.06.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
25.01.2012 між 1 Спеціальним регіональним центром швидкого реагування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (правонаступником якого є 1 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (згідно внесених змін до установчих документів від 21.05.2013 № 10691050006024973) (далі - позивач) та публічним акціонерним товариством «Завод Маяк» (далі - відповідач) був укладений Договір «на постійне та обов'язкове обслуговування» № 158 (надалі - договір).
Відповідно до умов договору позивач зобов'язується здійснювати аварійно-рятувальне обслуговування «Об'єкта» відповідача, з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації та ліквідації наслідків.
Перелік обов'язків позивача визначено пунктами 2.1.1.-2.1.5. договору.
В основному обов'язки Центру полягають у забезпеченні функціонуванні структурних підрозділів позивача у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах виникнення надзвичайної ситуації.
Відповідно до п. 4.1. договору вартість функціонування структурних підрозділів Центру зазначена в Калькуляції на аварійно-рятувальне обслуговування Об'єкта (додаток до Договору) на місяць складає 1183,48 грн. (одна тисяча сто вісімдесят три грн. 48 коп.) в т. ч. ПДВ 20%.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що плата за обслуговування здійснюється «Об'єктом» щомісячно до 10 числа наступного місяця за попередній місяць.
Термін дії договору - до 31.12.2013 (пункт 7.1., 7.2. договору).
Позивач свої зобов'язання за договором виконував належним чином, що підтверджується, зокрема, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за березень (№ 61), квітень (№ 89), жовтень (№ 214), листопад (№ 228) 2013 року, які повернулись на адресу позивача належним чином погодженими (підписаними та скріпленими мокрими печатками) відповідачем (копії в матеріалах справи).
Такі дії відповідача підтверджують те, що позивачем в березні, квітні, жовтні, листопаді 2013 року були надані послуги по аварійно-рятувальному обслуговуванні в повному обсязі та прийняті відповідачем без будь-яких зауважень.
Щодо не підписаного (не повернутого) відповідачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2013 року № 259, то суд зазначає наступне:
Вказаний акт № 259 разом з іншими документами для оплати наданих послуг направлявся на юридичну адресу відповідача, що підтверджується «Реєстром поштових відправлень» № 1 від 11.01.2014 (в матеріалах справи).
Не бажання відповідача підписувати акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) за грудень 2013 року № 259 (не отримання Центром підписаного Акту) в даному випадку не є підставою для висновку, що послуги не надавалися в повному обсязі та не являється правовою підставою для звільнення відповідача від оплати за надані послуги.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що «Об'єкт» у випадку ненадання обґрунтованих письмових заперечень, щодо виконаних умов цього договору у звітному місяці, до 5 числа наступного місяця за попередній місяць, вважаються, що роботи (послуги) у такому місяці виконані позивачем в повному обсязі і прийняті «Об'єктом» без будь-яких зауважень, а акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) таким, що підписаний сторонами.
Оскільки, жодних листів від відповідача щодо непогодження з наданими послугами за грудень 2013 року до позивача не надходило, то в силу положень ч. 3. ст. 205 ЦКУ та п. 4.4. договору послуги вважаються прийняті відповідачем без будь-яких зауважень, а акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за грудень 2013 року № 259 таким, що підписаний сторонами.
Враховуючи наведене, у відповідача перед позивачем станом на день звернення з даним позовом до суду існувала основна заборгованість в розмірі 5 917,40 грн. та нараховані позивачем санкції в загальному розмірі 88,54 грн.
Також суд зазначає, що матеріали справи свідчать, що після укладення договору за перші два місяці (січень, лютий, 2012 року) відповідач сплатив надані позивачем послуги по обслуговуванню «Об'єкта» в повному обсязі, в розмірі 1450,72 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят грн. 72 коп.) відповідно до актів здачі-прийманні робіт (наданих послуг). Такі дії відповідача підтверджують те, що Відповідач в повному обсязі підтвердив об'єм взятих на себе зобов'язань за договором.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем було подано суду докази оплати позивачу основної заборгованості в розмірі 5 917,40 грн. що підтверджується платіжними дорученням №№ 1992, 1993, 1994, 1995, 1996 від 17.06.2014.
У зв'язку з наведеним суд припиняє провадження в частині стягнення з відповідача 5 917,40 грн. основного боргу.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.
Дослідивши матеріали справи та зважаючи на те, що основний борг відповідачем сплачено і між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо оплати основного боргу, суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 917,40 грн. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 127,01 грн. та інфляційні збитки в розмірі 493,45 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 127,01 грн., інфляційні збитки складають 493,45 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договірної ціни за кожен день прострочення, яка згідно розрахунку позивача становить 393,77 грн.
Пунктом 6.3. договору, визначено, що за прострочення терміну оплати відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 393,77 грн. З цією сумою суд погоджується, так як позивачем вона розрахована арифметично вірно.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5 917,40 грн.
2. В іншій частині позов 1 Спеціального центру швидкого реагування державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити повністю.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» (04074, м. Київ, проспект московський, буд. 8, код ЄДРПОУ 14307423) на користь 1 Спеціального центру швидкого реагування державної служби України з надзвичайних ситуацій (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 150, код ЄДРПОУ 33945453) 3% річних в сумі 127(сто двадцять сім) грн. 01 коп., інфляційні збитки в сумі 493(чотириста дев'яносто три) грн. 45 коп., пеню в розмірі 393(триста дев'яносто три) грн. 77 коп. та судовий збір в розмірі 1 827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 24.06.2014
Судове рішення № 39419756, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/10763/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: