Ухвала суду № 39419363, 18.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20011/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міщука М.С. суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М. при секретарі Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Передові Технології Плюс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Передові Технології Плюс» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №97826552207 від 03.12.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що позивачем не було надано до перевірки всього переліку необхідних документів. Також, позивачем у складі інших витрат за І квартал 2012 року неправомірно відображено від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.10.2013 року по 25.10.2013 року ДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт № 661/26-55-22-07/33/9/861 від 15.11.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено, що на порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України Товариством віднесено до складу інших витрат за І квартал 2012 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (податкового), що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за І квартал 2012 року на 1 027 585 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №97826552207 від 03.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1 284 481 грн., у тому числі за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами) на 256 896 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України при поданні декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року та в ній правомірно, відповідно до положень пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на момент подання відповідної декларації відображено в 06.5 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік) та" значення задеклароване в рядку 07 "Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок01-рядок04)" декларації за 2011 рік.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується, зокрема у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01.01.2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів, починаючи з першого півріччя і наступних звітних періодів 2012 року, у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України в зазначеній редакції викладено відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 року, який набрав чинності з 01.07.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, викладеної в рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Таким чином, пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» підлягає застосуванню щодо правовідносин, які мали місце після 01.07.2013 року.

Аналогічна позиція викладена, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/800/30775/13 від 11.02.2014 року.

Судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація за І квартал 2012 року була подана позивачем до податкового органу 04.05.2012 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», а отже, пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України в редакції зазначеного Закону не може врегульовувати порядок декларування позивачем податку на прибуток в зазначеній декларації.

З наявних в матеріалах справи декларацій позивача з податку на прибуток за 2011 рік та за І квартал 2012 року вбачається, що позивачем в рядку 06.5 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік) та" та в рядку 07 "Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок01-рядок04)" декларації за 2011 рік відображено однакове значення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо ненадання позивачем до перевірки необхідних первинних документів, оскільки, як вірно зазначено також судом першої інстанції, у даному випадку предметом дослідження є не правомірність визначення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік, а факт встановлення відповідачем порушення Товариством вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України в редакції Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» при поданні податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.