Ухвала суду № 39418324, 24.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3650/14 Головуючий 1 інст.: Труханович В.В.

Справа № 639/10741/13-ц Доповідач: Хорошевський О.М.

Категорія: право власності

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Пуль С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинні прибудови, -

встановила:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати за ним право власності на приміщення №№ 5, 4 квартири АДРЕСА_1, як спадкоємця за заповітом після ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у 1954 році його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в результаті обміну отримали квартиру АДРЕСА_2 яка складалась з кімнати площею 10,0 кв.м. та кухні площею 9,1 кв.м.

У 1955 році його батьки прибудували до цієї квартири приміщення площею 10,3 кв.м. (приміщення №5).

Пізніше батьки ще добудували приміщення до квартири, а саме приміщення кухні площею 7,4 кв.м. (приміщення №4).

Технічний паспорт квартири виготовлений у 1998 році помилково не містить відмітки про наявність самочинного будівництва.

Відомостей про введення цього приміщення до експлуатації у бюро технічної інвентаризації були відсутні і він звернувся до райвиконкому, який рішенням № 41-42 від 07.07.2009 року прийняли спірне приміщення до експлуатації.

У 2003 році померла його мати ОСОБА_3 залишивши заповіт на його ім'я.

Вважаючи, що на час смерті ОСОБА_3 була власником самочинного будівництва приміщень №№ 5 та 4 просив позов задовольнити.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити його позовні вимоги.

Скарга містить посилання на те, що висновок суду про відсутність у спірній квартирі самочинного будівництва протирічить матеріалам справи.

Суд посилався на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2011 року яке скасоване.

Позивач з 12 років проживав у спірній квартирі, доглядав матір, а відповідач цією квартирою не користувався, лише зареєстрований у ній.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно технічного паспорту виготовленого 26.02.1998 року зазначена квартира АДРЕСА_1, складає 46,9 кв. м., площа приватизованої частини 36 кв.м. (а.с. 13-14).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 1 квітня 1998 року в результаті приватизації власниками квартири АДРЕСА_1 у м. Харкові, площею 36,9 кв. м. стали ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 36).

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Харкова від 01.04.2003 року № 28-29 прийнят до експлуатації самовільні приміщення у АДРЕСА_3 площею 10 кв. м. на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 16).

Таким чином у 1996 році ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули право власності на частину спірної квартири в межах 36,9 кв.м.

Приміщення № І, 1,2,3 загальною площею 10 кв.м. приватизовані не були оскільки згідно відмітки у технічному паспорті від 26.02.1998 року збудовані самовільно.

Ці приміщення прийняті до експлуатації у 2003 році і не є предметом спору.

З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.

Посилання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради у м. Харкові від 07.07.2009 року № 41-42 не можуть бути взяті до уваги, оскільки на спірні приміщення придбане право власності у 1998 році.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

З огляду на викладене з урахуванням вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: