Вирок № 39414780, 25.06.2014, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 186/745/14-к

"25" червня 2014 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Янжули С. А.

при секретарі Лиман Н.П.

з участю прокурора Дьоміна М.В.

захисника - адвоката ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014040380000180 від 06 березня 2014 року, по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, розлученого, маючого на утриманні дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, працюючого начальником дільниці УВІО шахти «Ювілейна» ШУ «Першотравенське» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля»», на обліку в лікаря психіатра та нарколога неперебуваючого, раніше не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2014 року ОСОБА_2 знаходилася в квартирі за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм чоловіком, з яким не перебуває в зареєстрованому шлюбі, - ОСОБА_3, та п'ятирічною дочкою. ОСОБА_3 в квартирі вживав пиво у кількості, приблизно двох літрів.

Приблизно о 20.00 годині, 05 березня 2014 року ОСОБА_2 разом з дочкою знаходилася у спальній кімнаті квартири і в цей час до них зайшов ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та між ними на ґрунті особистих неприязних відносин виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_2 вирішила здійснити дзвінок зі свого мобільного телефону, для чого взяла мобільний телефону в руки і в цей час ОСОБА_3 вихопив у неї з рук мобільний телефон. ОСОБА_2 хотіла забрати телефон, для чого потягнулася рукою до телефону, який тримав у руці ОСОБА_3, і в цей час ОСОБА_3 кулаком правої руки умисно вдарив ОСОБА_2 в обличчя, від удару ОСОБА_2 упала на диван та втратила орієнтацію. Потім ОСОБА_2 підвелася та запитала у ОСОБА_3, який діставав речі з її жіночої сумочки, що він робить, на що ОСОБА_3 наніс їй ще два удари кулаком руки в обличчя, в результаті чого ОСОБА_2 була спричинена внутрішньочерепна травма зі струсом головного мозку, яка за ознакою розладу здоров'я більше шести днів, але не більше трьох тижнів (не більше 21 дня), згідно висновку експерта Павлоградського відділення Дніпропетровського ОКЗ «Бюро СМЕ» від 18 березня 2014 року №100, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

ОСОБА_3 винним себе в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, цивільний позов не визнав, в судовому засіданні пояснив, що 05 березня 2014 року, приблизно о 20.00 годині була сварка, він забрав мобільний телефон у квартирі АДРЕСА_1, яку орендували, він сплачував плату за житло, де він проживав там з десяти місяців - п'ять з ОСОБА_2 в незареєстрованому шлюбі, за цей час часто від'їжджав в с.Миколаївку, Петропавлівського району, щоб не було конфліктів. Спиртне вживає на свята. Він її ні разу не вдарив, бо він який, а вона яка, якби ударив, то її тут би вже не було. Прийшли її батько та мати, викликали міліцію, він пішов у міліцію сам, потерпілу не бив, конфлікт був словесний, в міліції йому не пропонували пройти перевірку на алкоголь, працівниками міліції не вилучалися ніякі ємкості з-під спиртного. У її сумці забрав свої картки: по заробітній платі та кредитну, вони знаходилися у неї, він їй довіряв. Телефон - його, він купив його у кредит. Пива він у той вечір не пив, вона в лікарню пішла лише 06 березня 2014 року, він про це дізнався, коли на слідуючий день після конфлікту пішов за речами, замок у вхідних дверях був поміняний. Його мати приходила ще увечері, щоб забрати речі, але її туди не пустили. В квартирі залишилися потерпіла, її дочка та батьки першої, які у нього не питали дозволу, щоб зайти в квартиру. Як порушили кримінальне провадження, вона говорила йому, щоб давав гроші, спочатку 6000 гривень, потім 10000 гривень на лікування дочки, він погоджувався допомогти дитині, лише не зразу всю суму. Вона подала заяву, щоб гроші забрати 10000 гривень, так як він забрав картки в той же вечір.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що в той вечір, коли це все було, почули, що хтось свариться, шум в квартирі над ними. Через декілька хвилин до них в квартиру зайшла ОСОБА_2, попросила телефон, щоб матері подзвонити, вона спочатку подзвонила на «швидку допомогу», щоб колега матері, яка також працює на «Швидкій», переказала їй, щоб її забрали. Міліцію та швидку з її телефону не викликала. Вона потім ходила до ОСОБА_2, сказала, що не додзвонилися, остання сказала фразу, що оце так з ними сходитися, ОСОБА_2 дуже нервувала. ОСОБА_5 в квартиру не заходила, телефона не бачила.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 05 березня 2014 року, приблизно о 18.00 годині, у нього заблокувало картку в магазині «АТБ», він подзвонив дочці, вона прийшла, нічого не вийшло, він взяв удома іншу картку, скупився, готував їжу. Подзвонив дочці, вона не брала телефон, дружині зателефонував, - не брала, її колега сказала, що вона забула телефон на роботі, сама поїхала на виклик. ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння, в кімнаті зали була пляшка 2-х літрова з-під пива і коньяк, при п'ятирічній дитині ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою, дзвонив сестрі, яка працює в Петропавлівському РВ. Його дружина викликала міліцію, приїхали, він знову подзвонив сестрі, вона розмовляла з працівниками міліції, які приїхали. ОСОБА_3 при них і при працівниках міліції пив коньяк. Капітан міліції набирав його телефон, бо він придумував, щоб не йти. Тільки міліція з ним вийшли, через п'ять хвилин швидка приїхала. Через 40 хвилин - стукіт в двері, його мати прийшла, він їй сказав, щоб вранці приходила, вона сказала, що ОСОБА_13 викликала міліцію, приїхала міліція, він відповів, що дочка з матір'ю в лікарні. О 06.00 годині - дзвінок, ОСОБА_3 подзвонив, говорив на нього нецензурні слова, що закопає його, а дочку - повію, буде караулити. Потім о 10.00 годині прийшла дружина, залишилася з онукою, він пішов додому, щоб нагодувати собаку.

Влітку, коли ОСОБА_3, дочка з дитиною їздила на море, ОСОБА_3 буянив, побив дочку, вигнав її з дитиною о 23.00 годині, він їх їздив забирати.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 05 травня 2014 року вона працювала в добовій зміні на швидкій допомозі в лікарні. В цей день чоловік отримав на картку гроші, треба було їх зняти, у нього не виходило, він викликав дочку, не вийшло. Вона їй подзвонила ще о 17.30 годині, сказала, що ОСОБА_3 їй претензії пред'являє, що вона кудись іде. Вона поїхала на три виклики та забула телефон в кабінеті. Після другого виклику подзвонила диспетчер колезі на телефон, вони були вдвох, сказала, що дзвонила ОСОБА_2, плакала, щоб вона до неї під'їхала. Вона зателефонувала чоловікові, щоб він теж туди прийшов. Коли вона підійшла до квартири, то двері були відкриті, ОСОБА_2 і її дитина були на кухні, плакали, по залі ОСОБА_3 ходив, висловлювався нецензурною лайкою, був в стані алкогольного сп'яніння, так як при них випив, майже, пляшку коньяку, до них випив 2 літри пива, коли він тверезий, то так себе не веде. Вона хотіла з ним поговорити, але це було марно, виганяв всіх з квартири. Вони з кухні не виходили. Через 5-7 хвилин прийшов чоловік, просив ОСОБА_3 не матюкатися, бо дитина. Він сказав, що ОСОБА_13 подзвонить, вона приїде, порядок наведе. ОСОБА_8 не один раз бачила ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння і на морі він дочку з дитиною вигнав о 23.00 годині.

Вона викликала міліцію, так як він побив її дочку, не заспокоювався, а ще більше ставав агресивним. Коли приїхали працівники міліції, він і їх обзивав, пив коньяк, вони всі чекали, коли він вип'є пляшку коньяку, коли вони пішли з ОСОБА_3, приїхала швидка, так як вона її викликала, вони з міліцією розминулися на поверхах. Дочку забрали в лікарню, її оглядав черговий лікар невропатолог, у неї була рвота, брали пункцію, вона 8 днів лежала в лікарні. Онучка не один раз бачила ці сварки, чула образи. 06 березня 2014 року почала кашляти, вона її повела в лікарню, їй призначили антибіотики, не допомагало, зараз її лікує невропатолог, психолог нею займається. Чоловік не раз говорив, якщо щось назріває, то додому приходьте ночувати, були такі випадки, що вони приходили, ночували, так він побив колонки, добре, що ноутбук не викинув. Його мама дзвонила, щоб ми скоріше виселилися з квартири.

Міліція брала письмові заяви біля рентгенкабінету і у неї пояснення відбирали.

Квартира, в якій вони мешкали, була ОСОБА_9, за її оренду сплачував ОСОБА_3, так як не хотів, щоб ОСОБА_2 працювала. Свої речі він з квартири забрав 08 березня 2014 року.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що молода пара заїхала до них в під'їзд, в квартиру АДРЕСА_1, вона мешкає в квартирі №57, влітку-восени 2013 року. Що між ними виникло в той день, вона не знає. Так як живе під ними, чула шум, крики. Як сварилися, чути було. Випивши іде чоловік - це його особиста справа. Саме в цей цень був дуже сильний розбій в квартирі, вона просила про допомогу, кричала, дуже плакала дівчинка - дитина, чоловік кричав нецензурну лайку. Вона бачила, коли під'їхала швидка та працівники міліції. Бачила ОСОБА_3 в нетверезому стані. Бачила його рідко: один раз у формі, як проходячим додому, - часто, пару разів п'яним був, чути було запах алкоголю, але це його особиста справа, який він спосіб життя веде.

Судово-медичний експерт Павлоградського відділення Дніпропетровського ОКЗ «Бюро СМЕ» ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що проводив експертизу 18 березня 2014 року, оглядав як потерпілу, так і медичну документацію. При огляді потерпілої тілесних ушкоджень не було, так як вони вже пройшли, бо час сплинув. Підтверджується об'єктивною симптоматикою струс головного мозку. З медичної карти хворої - 05 березня 2014 року доставлена швидкою допомогою, скарги на в'ялість, головну біль, запаморочення, нудоту, блювання - все зафіксовано в історії хвороби. З такою травмою зараз просто 2-3 тижні максимум потрібно було лікуватися. По історії хвороби вона лікувалася з 05 по 12 березня 2014 року, а з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 - остання дата не вказана поліклінікою. Удар, спричинений в обличчя, спричинив внутрішньочерепну травму. Удар удару - різниця. Якщо ударити в брову, де кістка, або в підбородок, - сліди залишаться, а якщо по волосистій частині - від руки сліду не залишиться. Можуть буди, а можуть і не бути сліди на обличчі, буває так, що не записано в історії хвороби. У ОСОБА_2 травма голови і внутрішньочерепна травма без пошкодження кісток.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 05 березня 2014 року, приблизно о 17.00 годині, прийшов ОСОБА_3 додому, вона готувала вечерю. Їй подзвонив батько, щоб прийшла до банкомату, допомогла йому зняти гроші. Вона виключила на кухні все, ОСОБА_3 попросила побути з її дочкою, пішла. Повернулася, приблизно через 30 хвилин, затрималася. ОСОБА_3 сказав, що він зараз прийде, вона на це не звернула уваги, так як він часто міг піти по своїх справах. Прийшов з 2-х літровою пляшкою пива, випив її і почалися розмови на підвищених тонах. Згадував і хлопця, з яким вона зустрічалася. ОСОБА_2 приготувала їжу, пішли з дитиною в спальну кімнату, сказавши йому, що будуть спати, він почав їх виганяти. Штовханина почалася в спальні, а тілесні ушкодження нанесені в залі, коли вона взяла телефон, щоб подзвонити батькам, він вихопив телефон і наніс їй два удари в область голови кулаком, чи рукою. Вона упала, в голові було гаряче, запаморочилося, втратила орієнтацію. Він почав лазити в її сумці, забирати картки, потім ще два чи три рази, вона не пам'ятає, ударив рукою по голові, в ту ж сторону. Вона забрала дочку, взяла блокнот і побігла до сусідів дзвонити матері. Телефон ОСОБА_3 їй не віддав. Мати трубку не взяла, вона зателефонувала на №103 і побігла до дочки.

В лікарні вона половину вже нічого не пам'ятала. Після травми у неї погано з пам'яттю. Вона лікувалася в лікарні на стаціонарі з 05 по 12 березня 2014 року, потім - амбулаторно.

13 грудня 2013 року, в день його народження, між ними був конфлікт, він виганяв її з квартири, скидав зі зхідців, вони збиралися розлучитися, але він просив, вона хотіла зберегти сім'ю, її дочка його батьком називає. Вона не може сказати, що він поганий, але коли вип'є спиртного, стає неадекватним. Їх вигнали з «Балаклави». Він 3-4 дні приходив до неї на роботу, пояснював, що не знає, як це так вийшло, дзвонив слідчому від її імені, говорив, що вона забирає заяву, їй слідча передзвонювала, вона їй сказала, що не забирає. Надсилав їй СМС повідомлення з погрозами, з нецензурними словами. В зв'язку з цим емоційно, нервово постраждала її дочка, лікували її більше місяця і у психіатра, і у невропатолога, і ОКГ, і психолог нею займається. За весь час разів 4-5 були сварки на підгрунті його першої дружини, її відносин попередніх. ОСОБА_3 бив ОСОБА_2, не дозволяв ходити на роботу, у нього були незрозумілі ревнощі. До міліції вона не зверталася, так як хотіла зберегти сім'ю.

Просить призначити обвинуваченому суворе покарання та залишити позовну заяву, подану нею до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, без розгляду.

Факт скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 підтверджується також матеріалами кримінального провадження: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05 березня 2014 року, згідно якого слідчий СВ Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області прийняв усну заяву від ОСОБА_2 про те, що 05 березня 2014 року, приблизно о 20.00 годині, в квартирі АДРЕСА_1 в ході сварки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останній побив ОСОБА_2 (а.с.6); висновком експерта №100 Павлоградського відділення Дніпропетровського ОКЗ «Бюро СМЕ» від 18 березня 2014 року, згідно якого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, була спричинена внутрішньочерепна травма зі струсом головного мозку, яка за ознакою розладу здоров'я більше шести днів, еле не більше трьох тижнів (не більше 21 дня) відноситься до ступеню легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Травма голови нанесена по ударному механізму від дії тупих (тупого) предметів, можливо і при ударах кулаком. Час спричинення травми може відповідати терміну, вказаному як в постанові, так і в медичній документації (а.с.10-11); медичною картою стаціонарного хворого №797-133 КЗ «Першотравенська ЦМЛ» ДОР»», згідно якої ОСОБА_2 госпіталізована 05 березня 2014 року до КЗ «Першотравенська ЦМЛ» ДОР»» з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку; іншими матеріалами кримінального провадження.

Невизнання обвинуваченим вини суд розцінює, як спосіб захисту, бажання уникнути відповідальності або її пом'якшення, оскількі скоєння інкримінованого йому злочину знайшло повне підтвердження вищевикладеними, дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Потерпіла як в ході судового розгляду, так і досудового слідства давала показання, які являються послідовними, логічними, такими, що погоджуються з іншими матеріалами справи.

Вина обвинуваченого в скоєнні ним злочину в судовому засіданні доказана повністю.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_3 по ч.2 ст.125 КК України

правильна за ознакою - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, - неповнолітня дитина на утриманні, позитивні характеристики з місця роботи та мешкання.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, - в судовому засіданні не встановлені.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує, що він скоїв злочин невеликої тяжкості, особу, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має неповнолітню дитину на утриманні, і вважає за можливе призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави.

ОСОБА_3 подав суду заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, зі змінами від 06 травня 2014 року, так як склад злочину, передбачений ч.2 ст.125 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, він має неповнолітню доньку - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4.

У відповідність ст.85 КК України на підставі Закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання;

ч.1 та ч.2 ст.86 цього Кодексу - амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб; законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.

На підставі ч.1 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили;

ч.2 ст. 3 - установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Пунктом в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;

ч.8 та ч.9 ст.9 вказаного Закону -застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього; особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судових засідань.

ОСОБА_3 вперше скоїв злочин невеликої тяжкості 05 березня 2014 року, до набрання законної сили Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, має на утриманні дочку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 25 квітня 2006 року, відносно якої не позбавлений батьківських прав, подав суду заяву про застосування до нього амністії, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, згідно Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

У відповідність ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала .

На підставі ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 1090 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 15000 гривень у відшкодування моральної шкоди, спричинених злочином, слід залишити без розгляду.

Речовий доказ по справі: історію хвороби ОСОБА_2, долучену до матеріалів кримінального провадження №12014040380000180 від 06 березня 2014 року, слід повернути КЗ «Першотравенська ЦМЛ» ДОР»».

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.85, ст.86 КК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2014 році», ст.1166, ст.1167 ЦК України, п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, - суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 1020 (однієї тисячі двадцяти) гривень.

ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, на підставі пункту в) статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року .

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 1090 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 15000 гривень у відшкодування моральної шкоди, спричинених злочином, - залишити без розгляду.

Речовий доказ по справі: історію хвороби ОСОБА_2, долучену до матеріалів кримінального провадження №12014040380000180 від 06 березня 2014 року, - повернути КЗ «Першотравенська ЦМЛ» ДОР»».

На вирок може бути подана скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С. А. Янжула