Ухвала суду № 39413917, 17.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1507/245/2012

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Раца В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 20 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області, за участю третьої особи - СВК «Криничне» про визнання дій неправомірними, скасування рішення СВК «Криничне» та зобов'язання нарахувати та виплатити пільгову пенсію, -

В С Т А Н О В И В:

24.01.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області, за участю третьої особи - СВК «Криничне» про визнання дій неправомірними, скасування рішення правління. СВК «Криничне», визнати за ним право на пенсію на пільгових умовах, зобов'язання відповідача з моменту звернення за нарахуванням пенсії нарахувати та виплатити пільгову пенсію за роботу газоелектрозварником з 1978 року по 2009 рік в СВК «Криничне».

Ухвалою судді Болградського районного суду Одеської області від 27.01.2012 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013 року скасовано ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 27.01.2012 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11.02.2014 року ухвалою судді Болградського районного суду Одеської області було відрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 20.03.2014 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Болградського районного суду Одеської області, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилався на те, що він з поважних причин пропусти строк звернення до суду, оскільки тривалий час хворів, що підтверджується відповідними медичними довідками, а тому не мав можливості звернутись до суду за захистом порушених прав у передбачений Законом строк. Крім того, позивач зазначив, що він не мав матеріальної можливості звернутись до юристів для складення позовної заяви, оскільки кошти необхідні були для лікування.

На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування ухвали Болградського районного суду Одеської області від 20.03.2014 року.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав:

Болградський районний суд Одеської області, залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, посилався на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, а також на відсутність підстав для його поновлення.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачу було повідомлено про відмову в нарахуванні йому пільгової пенсії 29.09.2010 року, що підтверджується листом УПФ в Болградському районі Одеської області, а також поясненнями позивача в судовому засіданні. З позовом до Болградського районного суду Одеської області позивач звернувся 24.01.2012 року, тобто з пропуском строку.

В ході з'ясування причин пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду, суд першої інстанції дослідив медичні довідки, надані позивачем у підтвердження хвороби.

На підставі дослідження вказаних довідок, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем було підтверджено період лікування лише у 2008році та у вересні 2010 року, а саме, до 27.09.2010 року, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем було пропущено строк з поважних причин.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Болградського районного суду Одеської області від 20.03.2014 року постановлена з порушенням норм процесуального права, є незаконною та підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Згідно ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання адміністративного позову ОСОБА_2, суддею Болградського районного суду Одеської області було залишено позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В подальшому, після скасування апеляційним судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, суддею Болградського районного суду Одеської області було відкрито провадження по справі.

Однак, при відкритті провадження по справі, суддею першої інстанції, в першу чергу, не було з'ясовано чи всі позовні вимоги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно поданого позову, ОСОБА_2, крім іншого, оскаржує рішення правління СВК «Криничне» (протокол № 03 від 14.06.2010 року щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про підтвердження його роботи на посаді газоелектрозварника з 1978 року по 2009 рік протягом 80 % робочого часу).

В свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

В даному випадку, сільськогосподарський виробничий кооператив «Криничне» не є суб'єктом владних повноважень, а тому його рішення не може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції не звернув на це уваги, та відкрив провадження по всім позовним вимогам, заявленим ОСОБА_2, чим допустив порушення процесуального законодавства.

Що стосується питання пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що про порушення прав та інтересів ОСОБА_2 стало відомо після отримання листа УПФ в Болградському районі Одеської області, однак з відповідним позовом до суду позивач звернувся поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до ст. 146 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У статті 22 Загальної декларації прав людини зазначено: «Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях …».

Таким чином, конституційними та міжнародними нормами гарантуються права громадян на соціальний захист.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є людиною похилого віку та на протязі тривалого часу хворіє, у підтвердження чого ним були надані медичні довідки. Крім того, до апеляційної скарги позивачем були додані ще довідки про те, що і у період з 02.03.2011 року по 23.03.2011 року та з 06.10.2011 року по 27.10.2011 року, він також перебував на амбулаторному лікуванні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що із врахуванням обставин, на які посилається позивач як на поважні причини пропуску строку на звернення до суду, ОСОБА_2 не може бути позбавлений права на захист своїх прав та інтересів у суді.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постановлена ухвала на підставі ст. 204 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 20 березня 2014 року скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв