Ухвала суду № 39413445, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 876/4743/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

представника апелянта Задорожного І.В.,

представника позивача Московича А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпап» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпап» (далі - ТзОВ «Торговий дім «Галпап») звернулось в суд першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002212320/8470 від 10.07.2012 року, яким ТзОВ «Торговий дім «Галпап» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та №0002262320/8471 від 10.07.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Вважає ці податкові повідомлення-рішення такими, що винесені неправомірно, є безпідставними та необґрунтованими, а зроблені в акті перевірки висновки про безтоварність операцій та відсутність господарських відносин із ПП «Ново-Ком» ґрунтуються не на наявних у позивача необхідних первинних документах, які підтверджують здійснення операцій по договорах із ПП «Ново-Ком», а виключно на припущеннях, зроблених на підставі акта Алчевської ОДПІ.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року адміністративний позов задоволений. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Личаківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, норми матеріального та процесуального права застосовані неправильно, обставини справи та докази досліджені неповно. Зазначає, що операції позивача з ПП «Ново-Ком» носили безтоварний характер, оскільки ПП «Ново-Ком» не має матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та виконання своїх зобов'язань згідно укладених договорів, а тому всі укладені з ним правочини не мали на меті настання правових наслідків. Просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта під час апеляційного розгляду підтримав вимоги апеляційної скарги і просить її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Торговий дім «Галпап» з питань взаєморозрахунків з ПП «Ново-Ком» за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова складений акт № 156/22-10/22343278 від 02.07.2012 року, яким встановлені порушення позивачем пп. 14.3.36, 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.1, 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, пп. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств; пп. 14.1.185, п. 14.1.191 п.14.1. ст. 14, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, пп. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищений податковий кредит за березень 2011 року.

Такі висновки ДПІ в Личаківському районі м. Львова базуються на даних автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідно до якого податковим органом було встановлено розбіжності між даними податкової звітності ПП «Ново-Ком» та на підставі висновків, викладених в акті Алчевської ОДПІ в Луганській області № 315/231-36917481 від 10.02.2012 року, що складений за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ново-Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року, згідно якого ПП «Ново-Ком» фактично не могло здійснювати господарської діяльності через відсутність для цього трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 0002212320/8470 від 10.07.2012 року, яким ТзОВ "Торговий дім "Галпап" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II квартал 2011 року на 1016667 гривень та № 0002262320/8471, яким ТзОВ "Торговий дім "Галпап" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 203334 гривень.

Ухвалюючи оскаржувану постанову та задовольняючи позовні вимоги ТзОВ «Торговий дім «Галпап», Львівський окружний адміністративний суд виходив з того, що висновки податкового органу є безпідставними, а наявність товарних господарських відносин із ПП «Ново-Ком» підтверджується укладеними договорами, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, а посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентом тягнуть за собою порушення позивача, не ґрунтується на законі, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що відповідає встановленим обставинам з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Торговий дім «Галпап» та ПП «Ново-Ком» був укладений договір купівлі-продажу № 010311/1 від 01.03.2011 року, відповідно до якого ПП «Ново-Ком» (продавець) зобов'язується поставити (передати у власність), а ТзОВ «Торговий дім «Галпап» (покупець) зобов'язується прийняти та олатити товар (фарби, блоки живлення, клеї, лампи, модулі та ін.) та договір купівлі-продажу № 050511/1 від 04.04.2011 року, відповідно до якого ТзОВ «Торговий дім «Галпап» (продавець) зобов'язується передати у власність, а ПП «Ново-Ком» (покупець) зобов'язуєтья прийняти і оплатити товар (пральні порошки, миючі засоби, побутова хімія, оливи мастильні).

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта на безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують транспортування товарів, оскільки вони спростовуються зібраними у матеріалах справи доказами, видатковими та податковими накладними, копіями договорів, відповідно до яких, транспортування товару від ПП «Ново - Ком» до складу ТзОВ «Торговий дім «Галпап» і навпаки, відбувалося за рахунок ПП «Ново-Ком».

Також судом першої інстанції було вірно встановлено, що закуплена за угодами продукція була в подальшому реалізована ВАТ «Тернопільобленерго», ТзОВ «Паперова фабрика «Рома», ТзОВ «БІСС Дістриб'юшн», ТзОВ «Сіга Трейд, ТзОВ «Терраком-Т», тобто використана позивачем у своїй господарській діяльності.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта щодо неможливості здійснення ПП «Ново-Ком» господарської діяльності, оскільки на час вчинення спірних господарських операцій ТзОВ «Торговий дім «Галпап» з ПП «Ново-Ком» в ЄДР не було внесено жодного запису стосовно відсутності підприємства за його юридичною адресою або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; на момент здійснення господарських операцій, і ТзОВ «Торговий дім «Галпап», і ПП «Ново-Ком» були зареєстровані платниками ПДВ і мали чинні свідоцтва платника ПДВ.

Тому Львівський апеляційний адміністративний суд, дослідивши документи, надані позивачем податковому органу для перевірки і суду, приходить до висновку, що висновки податкового органу в акті перевірки є надуманими і безпідставними. Судом першої інстанції в повній мірі досліджені фактичні обставини справи та встановлено, що реальність спірних господарських операцій підтверджена первинними документами, зокрема, договорами, видатковими, податковими накладними, журналами реєстрації довіреностей, листом ПП «Ново - Ком» №1 від 28.03.2014 року, яким підтверджено обов'язок щодо поставки товарів за рахунок ПП «Ново - Ком», доказами проведення розрахунків, доказами подальшої реалізації придбаних товарів, встановлено наявність складських приміщень та персоналу у ТзОВ «Торговий дім «Галпап», відтак підтверджується і фактичне здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Ново-ком». Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти позову, не доведено протилежного.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги, правильно і повно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпап» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Ухвала в повному обсязі складена 23.06.2014 року